 |
У сучасних умовах усе більшого значення набуває проблема професійної компетентності адміністративних і педагогічних кадрів загальноосвітніх шкіл. Інноваційні процеси, що йдуть в освітніх системах, затребували нових знань, нових підходів до рішення виникаючих проблем |
Форми та зміст квалітативної освіти
Ключові слова: квалітативна освіта, профкомпетентність, проектно-інноваційний підхід, наука про якість, інтеграція змісту, адресність навчання, конкретність навчання, творче використання досвіду, консультативний інформаційно-методичний супровід, комплексне моніторингове дослідження.
Структура публікації:
1. Форми та зміст квалітативної освіти адміністративних і педагогічних кадрів загальноосвітньої школи.
2. Навчальна програма з курсу «Технологія самоаналізу систем забезпечення якості освіти в освітніх установах різних типів»:
А) Цільова установка й організаційно-методичні вказівки.
Б) Розподіл навчального часу за темами та видами навчальних занять стаціонарного курсу.
В) Зміст навчальних тем стаціонарного вхідного курсу.
Управління якістю освіти, безумовно, відноситься до проблем, рішення яких повинно здійснюватись на основі нового корпуса знань з опорою на міждисциплінарні теорії. Реалізація ідеї системного управління якістю освіти у школі, таким чином, висуває на перший план задачу пошуку оптимальних форм і змісту квалітативної освіти адміністративних і педагогічних кадрів загальноосвітніх шкіл.
Представляється, що ця квалітативна освіта повинна ґрунтуватись на таких ідеях і принципах:
1) проектно-інноваційному підході, що припускає не навчання взагалі, у відриві від виконання функціональних обов'язків, а навчання, у ході якого освоюються засоби, методи та форми управління якістю, створюються та реалізуються проекти;
2) найважливіших положеннях, категоріальному апараті квалітології як триєдиної науки про якість (теорія якості, теорія оцінки якості, теорія управління якістю);
3) ідеї інтеграції змісту освітніх і навчальних програм, інтегрування навчальної інформації про теорію систем, теорію управління, квалітологію, педагогіку, психологію й інші наукові дисципліни;
4) принципі адресності навчання, що означає, що поряд із трансляцією змісту квалітативної освіти загального плану повинне здійснюватись навчання спеціалізоване, тобто навчання в рамках кола функціональних обов'язків фахівця з управління якістю (аудитор з якості, заступник директора школи з якості, організатор моніторингових досліджень з якості освіти тощо);
5) принципі конкретності навчання, що забезпечує спрямованість навчальних курсів, навчаючих семінарів на специфіку реалізованих варіантів побудови та впровадження систем управління якістю, схем управлінського процесу;
6) принципі творчого використання та запозичення досвіду управління якістю у сфері виробництва послуг, його переломлення з урахуванням особливостей освітньої діяльності. Ігнорування даного принципу може призвести до створення неефективних, а можливо, і недієздатних систем якості;
7) принципі супроводу інноваційних проектів у сфері управління якістю шкільної освіти, що припускає надання консультативної інформаційно-методичної допомоги слухачам у їхній практичній діяльності у сфері якості освіти.
Одним із важливих питань, які виникають у ході організації квалітативної освіти, є таке, що припускає надання консультативної інформаційно-методичної допомоги слухачам у їхній практичній діяльності у сфері якості освіти.
Одним із важливих питань, що виникають у ході організації квалітативної освіти адміністративних і педагогічних кадрів загальноосвітніх шкіл є питання вибору прийнятних, «працюючих» форм. Такий вибір залежить від ряду факторів, від об'єктивних і суб'єктивних умов:
а) наявність часу для навчання (визначає вибір обсягу освітньої програми, варіанта організації навчання - з відривом від виконання функціональних обов'язків, без відриву);
б) вихідний рівень знань і досвіду практичної діяльності слухачів із проблематики (напряму) «управління якістю освіти» (визначає змістовне наповнення навчальних програм, курсів; виділення навчального часу на окремі теми);
в) від виконуваної слухачем діяльності в рамках інноваційного напряму «управління якістю освіти» (від цього залежать спрямованість навчальних програм, курсів, співвідношення в них базисного й інваріантного блоків);
г) місце й роль слухача в управлінській ієрархії школи, склад розв'язуваних управлінських задач.
Інакше кажучи, зміст і форми квалітативної освіти тих чи інших категорій управлінських кадрів можуть і повинні відрізнятися з урахуванням того, що представники лінійних структур управління виконують одні функції, є носіями одних обов'язків, відповідальності й повноважень, а представники функціональних підрозділів - інших.
Виходячи з цього, основними формами квалітативної освіти адміністративних і педагогічних кадрів загальноосвітніх шкіл можуть виступати такі:
1) Реалізація експериментальних освітніх програм, створених і реалізованих у рамках єдиного наряду-замовлення Міністерства освіти і науки на підготовку фахівців у галузі інноваційних напрямів Дослідницьким центром проблем якості підготовки фахівців (Москва).
Комплексні моніторингові дослідження якості вищої та безперервної освіти: методологія та практика (для слухачів із числа керівників органів управління освітою; ректорів, проректорів з навчальної роботи й НВР, викладачів і науковців ВНЗ; керівників і викладачів інших освітніх установ; експертів із проблем якості освіти).
Технологія самоаналізу систем забезпечення якості освіти в освітніх установах різних типів (для слухачів із числа керівників і науково-педагогічних працівників освітніх установ).
2) Підготовка фахівців з якості освіти для шкіл за договорами на базі спеціалізованих консалтингових фірм, що займаються питаннями впровадження систем якості у сфері виробництва й послуг (наприклад, фірми «Конфлакс» (Санкт-Петербург), «Пріоритет» (Нижній Новгород). Такі фірми проводять навчальні семінари та курси тривалістю 16, 24, 32, 40, 80 годин; 6 або 7 тижнів із проблематики: «Менеджмент якості»; «Вимоги міжнародних стандартів якості ISO серії 9000 : 2000 до систем якості»; «Основи загального менеджменту якості» (TQM); «Статистичні методи в системі якості».
3) Підготовка експертів-аудиторів з якості на двотижневих курсах в Інституті сертифікації Держстандарту з наступною роботою у складі виїзних комісій із перевірки діяльності організацій та установ - учасників конкурсів на змагання регіональних і національних конкурсів у сфері якості.
4) Навчання представників шкіл на короткострокових (1-2 тижні) курсах із підготовки експерта атестаційної комісії з оцінки навчальної роботи освітньої установи. Таке навчання проводиться з 2001 року в регіонах (Воронеж, Москва, Ростов-на-Дону, Новосибірськ, Санкт-Петербург) за планами Державної інспекції з атестації навчальних закладів та органів атестації та державної акредитації суб'єктів.
5) Навчання через участь у традиційних щорічних навчаннях - практичних конференціях і симпозіумах із проблематики якості освіти та якості освітніх послуг (Москва - симпозіум «Кваліметрія людини й освіти: методологія та практика»; конференція «Кваліметрія в менеджменті якості»; Новосибірськ - конференція «Якість освіти: досягнення, проблеми»; Тольятті - конференція «Проектування, забезпечення та контроль якості освіти й освітніх послуг»; Санкт-Петербург - конференція «Від менеджменту якості до якості менеджменту»; конференції в Європі, проведені з ініціативи Європейської Організації з якості).
6) Стажування представників шкіл в освітніх установах загальної та професійної освіти - лауреатів і дипломантів регіональних і національних премій у сфері якості, ініціаторах упровадження внутрішньошкільних систем якості відповідно до вимог стандартів ISO (гімназія № 92 Санкт-Петербурга, Санкт-Петербургський державний технічний університет; Московський державний інститут сталі та сплавів; Іванівський державний енергетичний університет й ін.).
Принципово можливі й інші форми квалітативної освіти адміністративних і педагогічних кадрів загальноосвітніх шкіл:
- самостійна робота з одного із проектів у галузі управління якістю освіти;
- навчання представників школи на місцях ученими та фахівцями, які розробляють питання управління якістю освіти;
- навчання на базі міських (районних) навчально-методичних центрів;
- самостійне навчання представників адміністрації шкіл;
- участь у виконанні комплексних тем науково-дослідної роботи ВНЗ і науково-дослідних інститутів на правах експериментальних площадок;
- участь у проектах Міністерства освіти і науки; проведення досліджень у рамках підготовки дисертацій;
- участь у роботах з організації федерального моніторингу якості освіти та багато чого іншого.
Істотне значення мають визначення, вибір змісту квалітативної освіти адміністративних і педагогічних кадрів загальноосвітніх шкіл. Виходячи з дворічного досвіду підготовки для загальноосвітніх шкіл фахівців у галузі інноваційних напрямів, пов'язаних з якістю освіти, представляється можливим визначення наступного змістовного інваріантного ядра можливих освітніх програм для підготовки заступників директорів шкіл з якості, внутрішніх аудиторів з якості, організаторів моніторингових досліджень з якості освіти, фахівців з упровадження у школах систем якості (наводимо одну з програм, реалізованих нами на кафедрі систем якості в загальноосвітніх навчальних закладах Дослідницького центру проблем якості підготовки фахівців).
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
за курсом «Технологія самоаналізу систем забезпечення якості освіти в освітніх установах різних типів» (для слухачів із числа керівників і науково-педагогічних працівників освітніх установ)
Цільова настанова курсу складається в підготовці фахівців із числа керівників і науково-педагогічних працівників освітніх установ, здатних організовувати та проводити самоаналіз системи забезпечення якості освіти в освітній установі.
У результаті освоєння навчального курсу слухачі повинні
ЗНАТИ:
- суть поняття «система забезпечення якості установи» як об'єкта самоаналізу; основні положення квалітології як триєдиної науки про якість;
- теоретико-методологічні аспекти проблеми забезпечення якості освіти на рівні освітньої установи;
- вимоги міжнародних стандартів якості ISO серії 9000 : 2000 у частині, що стосується проектування та впровадження систем якості в організаціях та установах;
- склад й організаційно-управлінські особливості робіт із самоаналізу системи забезпечення якості освіти в освітній установі;
- порядок усебічного забезпечення робіт із проведення самоаналізу системи забезпечення якості освіти в освітній установі;
- технологію збору, аналізу, представлення, інтерпретації та використання інформації про систему забезпечення якості освіти освітньої установи як об'єкта самоаналізу.
УМІТИ:
- керувати процесом виконання основних робіт (виконувати основні роботи) із самоаналізу освітньою установою системи забезпечення якості освіти (у залежності від своєї посадової компетенції);
- аналізувати й інтерпретувати інформацію про стан ефективності системи забезпечення якості освіти освітньої установи, отриману в ході її самоаналізу, з метою вироблення та прийняття конкретних управлінських рішень;
- керуватись міжнародними стандартами якості ISO серії 9000 : 2000, використовувати досягнення й апарат кваліметрії, математики, комп'ютерні технології та техніки при формуванні, реалізації та корекції програми самоаналізу системи забезпечення якості освіти освітньої установи;
- документувати результати самоаналізу системи забезпечення якості освіти освітньої установи.
ОЗНАЙОМИТИСЬ:
- із досвідом і підходами до впровадження систем забезпечення якості в освітніх установах;
- з досягненнями науки та практики у сфері застосування інформаційних технологій, організаційних рішень при проведенні самоналізу систем забезпечення якості в організаціях та установах;
- з досвідом здійснення самоаналізу та самооцінки освітніми установами якості своєї діяльності та забезпечуваних результатів у ході їх атестації й акредитації, участі в конкурсах на здобуття премії у сфері якості;
- з напрямами й особливостями проведення самоаналізу систем забезпечення якості підприємствами й установами інших галузей народного господарства.
Слухачі, які пройшли навчання на курсах, повинні мати теоретичні знання й організаційно-методичні вміння, необхідні для виконання обов'язків керівника чи виконавця робіт із самоаналізу системи забезпечення якості освіти освітньої установи.
Навчальна програма складена з урахуванням підготовки фахівців для освітніх установ у зв'язку із практикою впровадження, що поширюється освітніми установами систем якостей на базі нормативних положень міжнародних стандартів якості ISO серії 9000 : 2000, які вимагають, у числі іншого, здійснення їх регулярного самоаналізу.
Проведення занять за програмою планується проводити в очно-заочній формі з розрахунку 496 годин протягом двох років, з яких 198 годин приділяється на стаціонарне навчання (чотири очних курси кожні півроку), у тому числі 36 годин - на індивідуальне консультування та захист кваліфікаційної роботи (у ході проведення завершального курсу), і 298 годин - на самостійне навчання без відриву від професійної діяльності й виконання кваліфікаційної роботи (чотири заочних курси самостійного навчання).
Навчальні групи формуються в кількості не більше 24-х осіб.
Основним видом навчальних занять за очним вступним курсом є лекції (22,2 % часу). Лекції складають основу теоретичного навчання за курсом. Вони повинні давати систематизовані наукові знання з проблематики впровадження систем якості в освітніх установах і здійснення їх самоаналізу, розкривати стан і перспективи застосування систем забезпечення якості освіти в різних типах освітніх установ, концентрувати увагу учнів на найбільш складних і вузлових питаннях, стимулювати їхню активну пізнавальну діяльність, формувати творче мислення.
Семінари проводяться у вигляді чотиригодинних занять за найбільш складними темами програми із задачею поглибити та закріпити отримані знання з питань теорії та практики проведення самоаналізу системи забезпечення якості освіти в освітніх установах, акцентувати увагу слухачів на проблемних і невирішених аспектах, визначити ступінь і повноту засвоєння ними програмного матеріалу.
Групові заняття мають на меті більш детально розібрати та конкретизувати навчальні питання, підняті в ході лекцій, показати шляхи практичного переломлення концептуальних положень у професійній діяльності учнів. Вони покликані сприяти формуванню у слухачів власної позиції з дискусійних питань.
Практично заняття зі слухачами проводяться з метою: оволодіння ними навичками, прийомами, діями, передбаченими навчальною програмою, у тому числі організаторсько-методичними вміннями, необхідними для керівництва проведенням робіт із самоаналізу системи забезпечення якості освіти в освітній установі в межах своєї службової компетенції.
Автор: В. Панасюк
Освіта.ua
05.05.2008
