Пропонуємо для розгляду орієнтовну модель нетрадиційної форми проведення батьківських зборів
ДИТЯЧА АГРЕСИВНІСТЬ
"Людина має здатність любити,
і якщо вона не може знайти застосування своїй здатності любити,
вона здатна ненавидіти, виявляючи агресію й жорстокість.
Цим засобом вона керується як утечею від власного справжнього болю..."
Еріх Фромм
Форма проведення: «круглий стіл».
Питання для обговорення:
Хід зборів
I. Виступ класного керівника (варіант)
Шановні мами й татусі, дідусі та бабусі! Тема нашої нової зустрічі серйозна й важка. Це тема прояву нашими з вами дітьми жорстокості й агресії. На жаль, ці явища живуть серед нас, дорослих, і серед наших дітей. Що ж це за явища живуть серед нас, дорослих, і серед наших дітей? Що ж це за явище і чи варто нам про нього говорити? Ви праві, варто. А раз так, давайте розглянемо, що собою представляє агресія і як ми, дорослі, можемо допомогти дітям перебороти її.
Агресія в більш-менш розвиненому суспільстві завжди знаходиться під контролем, але контроль цей буде ефективним настільки, наскільки розвинений в суспільстві опір агресії.
Що таке агресія? Агресія - це поведінка, що завдає шкоду предмету чи предметам, людині чи групі людей. Агресія може виявлятись фізично (ударили) й вербально (порушення прав іншої людини без фізичного втручання).
У психології розрізняють два види агресії: інструментальну й ворожу. Інструментальна агресія виявляється людиною для досягнення визначеної мети. Вона дуже часто виявляється в молодших дітей (я хочу забрати іграшку, предмет і т. д.). У старших, тобто в наших з вами дітей, більше виявляється ворожа агресія, спрямована на те, щоб заподіяти людині біль.
Дуже часто агресію та її прояв плутають з наполегливістю, напористістю. Як ви вважаєте, це різнозначні якості? Що вас більше обрадує у вашій дитині: наполегливість чи агресивність? Безумовно, наполегливість. Ця якість у порівнянні з агресивністю має соціально прийнятні форми, тому що не допускає образи, знущання і т. д.
Рівень агресивності дітей міняється в більшому чи меншому ступені в залежності від ситуації, але іноді агресивність приймає стійкі форми. Причин для такої поведінки багато: становище дитини в колективі, ставлення до неї однолітків, взаємини з учителем тощо.
Стійка агресивність деяких дітей виявляється в тому, що вони інакше, ніж інші, розуміють іноді поведінку оточуючих, інтерпретуючи її як ворожу. До агресії більше схильні хлопчики. Вона входить у чоловічий стереотип, що культивується в родині та засобах масової інформації.
II. Обговорення проблеми
Можна попередньо досліджувати ставлення дітей до телепрограм. Запитання записуються на дошці, відповіді аналізуються класним керівником.
Запитання для обговорення:
Дуже часто причиною дитячої агресії є сімейна ситуація:
У вихованні можна виділити два важливих фактори, що позитивно чи негативно впливають на формування дитячої агресивності: прийняття та неприйняття.
Подоланню агресивності дитини допомагає оточення, що використовує у своєму арсеналі вміння слухати, теплоту спілкування, добре слово, ласкавий погляд.
Неприйняття, навпаки, стимулює дитячу агресивність. Воно характеризується байдужністю, усуненням від спілкування, нетерпимістю та владністю, ворожістю до факту існування дитини. Неприйняття дитини призводить до прояву такого захворювання, як дитячий госпіталізм. Що це таке? Самітність, відсутність бажання спілкуватися з рідними людьми, відсутність у родині традицій, звичаїв, законів.
Величезне значення у вихованні дітей має заохочення - словом, поглядом, жестом, дією. Дуже значуще для людини й покарання, якщо:
Караючи дитину, батько й матір виявляють терпіння, спокій і витримку.
III. Експрес-анкетування батьків із проблеми зборів
IV. Повідомлення результатів попереднього анкетування учнів
V. Узагальнення й висновки
Слово педагога. Добігає кінця наша чергова зустріч. Хочеться, щоб вона стала для вас корисною, викликала роздуми, бажання побудувати взаємини у своїй родині по-іншому.
І, за традицією, кожний з вас одержує «золоті» правила виховання, пов'язані з темою даних зборів:
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 04.09.2007