Ключові поняття: педагогічна рада, навчальна, психологічна та соціальна адаптація учнів, концептуальна модель, проведення, обробка й аналіз результатів мікродослідження, модель випускника початкової школи.
Структура публікації:
За умов демократизації управління школою та реформування освіти зростає роль педагогічної ради, на якій колегіально розв'язуються проблеми шкільного буття, приймаються рішення, що ведуть до позитивних педагогічних результатів. Змінились пріоритети навчально-виховного процесу - сучасна школа отримала самостійність у виборі своїх орієнтирів і цільових установок, спрямованих на формування життєспроможної особистості учня.
Нестандартне проведення педагогічних нарад сприяє не тільки кращому розв'язанню певних проблем, а й емоційному, творчому налаштуванню на подальшу роботу. Педрада-дослідження з проблеми наступності між початковою та середньою школою дає можливість залучити до її обговорення всіх фахівців: учителів початкової ланки, учителів-предметників, психолога тощо.
Результати мікродосліджень забезпечують уникнення труднощів у процесі адаптації учнів у перші тижні навчання у 5-му класі, підвищення мотиваційної діяльності, визначення шляхів корекції.
Перехідний період у житті та діяльності дітей молодшого підліткового віку висуває специфічні проблеми, які потребують уваги з боку дорослих - батьків, учителів, шкільних психологів. Щоб запобігти серйозним проблемам у цей період, полегшити навчальну, психологічну та соціальну адаптацію учнів, необхідно врахувати всі чинники, які впливають на якість навчання у 5-му класі, та забезпечити учням психолого-педагогічну підтримку.
Вирішенню тих чи інших проблем наступності підпорядкована обрана тема педагогічної ради - «Методологічна переорієнтація навчально-виховного процесу на забезпечення потреб особистості в самовизначенні та самоствердженні в умовах реформування початкової школи».
Мета педради: оцінити якість педагогічного процесу в період реформування початкової школи 2001-2005 років як результат науково-методичної роботи з педагогічними кадрами з формування методологічної культури вчителя; визначити рівень готовності вчителів-предметників до роботи у 5-х класах; спрогнозувати подальшу навчальну діяльність випускників початкової школи. Спланувати здійснення заходів, спрямованих на підготовку дітей до навчання в основній школі; внести корективи до моделі випускника початкової школи.
Форма проведення педради - дослідження.
ПЛАН ПІДГОТОВКИ ДО ПЕДРАДИ
Завдання педколективу у зв'язку з переорієнтацією навчально-виховного
процесу на забезпечення потреб особистості в самовизначенні
та самоствердженні в умовах реформування початкової школи.
Організаційний етап
Етап аналітико-діагностичної діяльності
Узагальнюючий етап
Обладнання педагогічної ради:
Поради керівникам аналітичних груп щодо організації мікродослідження
Визначення проблеми та її формування
Вибір теми дослідження
Визначення мети дослідження
У формулюванні мети обов'язковими має бути чітко представлений предмет (що?) дослідження; названо спосіб вивчення (як?).
Підготовка та проведення мікродослідження
Для збору об'єктивної інформації необхідно:
Під час розробки програм спостережень, анкет, питань для бесід необхідно:
Поради виступаючим представникам творчих груп
Програма проведення мікродослідження «Сформованість мотиваційної сфери учнів 4-х класів»
Об'єкт дослідження: наявність і характер мотивів і пізнавальних потреб учнів до навчання у школі ІІ ступеня.
Мета дослідження:
Результати мікродослідження
Головна мета основної школи - розвиток пізнавальної, інтелектуальної активності, спрямованої на формування самоосвітніх умінь і навичок учнів.
Від пізнавальної діяльності залежить свідоме, міцне здобуття знань і взагалі розвиток інтересу до навчальної діяльності. Щоб намітити шляхи стимуляції пізнання, обрати ефективні форми та методи роботи, необхідно визначити рівень пізнавальної діяльності учнів на межі переходу від початкової до основної школи.
Аналіз матеріалів анкетування учнів з вивчення рівня пізнавальних потреб:
Аналіз результатів навчальних досягнень учнів 4-х класів дозволяє зробити висновок про потенційні можливості випускників початкової школи до подальшого навчання.
В анкетуванні на предмет визначення рівня внутрішньої мотивації до навчання учнів у 5-му класі взяли участь 84 учня, що становить 83,3 % загальної кількості учнів 4-х класів. За результатами анкетування можна зробити висновок:
Мотив - це усвідомлення дитиною внутрішнього спонукання до дії. І щоб учні займали позицію у процесі навчальної діяльності, вони повинні мати потужні джерела внутрішньої мотивації навчання. Наявність мотивів у школярів є поштовхом до пробудження та розвитку здібностей і нахилів. У педагогічних і методичних виданнях є багато прикладів використання таких форм і методів роботи з учнями, які формують у них позитивні мотиви у здобутті знань, умінь і навичок, викликають пізнавальний інтерес.
Процес формування внутрішньої мотивації починається з початкових класів. Тому майбутнє ставлення дитини до навчання цілком залежить від того, наскільки учитель початкових класів зумів спонукати дитину навчатись не примусово, а з радістю.
Пропозиції
Виконавці: учителі-предметники.
Виконавці: психолог.
Виконавці: керівники методичних об'єднань учителів.
Виконавці: учителі-предметники.
Виконавці: учителі-предметники.
Програма проведення мікродослідження «Готовність учителів основної школи до роботи у 5-х класах»
Об'єкт дослідження: професійний рівень учителів-предметників, готовність до роботи в умовах запровадження Державного стандарту базової школи.
Мета дослідження:
Результати мікродосліджень
Потенційні можливості учнів вивчались методом експертної оцінки за такими напрямами:
Кількість учителів, які постійно використовують різні методи стимулювання навчальної діяльності, - 15-100 %.
На оптимальному рівні володіють прийомами стимуляції 11-73 %.
На достатньому рівні - 4-27 %.
На низькому рівні - не виявлено.
Учителі-предметники, які будуть працювати з 5-ми класами, володіють прийомами виховної й освітньої роботи на високому та достатньому рівні.
Потрібні кардинальні зміни при формуванні власної стратегії оцінки потреби в успіху дитини у 53-х учителів.
Аналізуючи кадрове забезпечення у 5-х класах, можна зробити висновок, що професійний рівень учителів, які будуть працювати у 5-х класах, достатній.
Серед 20-ти вчителів мають:
Учителі обізнані зі змістом нових навчальних програм основної школи, знайомі з віковими особливостями учнів молодшого підліткового віку.
Пропозиції
Визначити коло та форми взаємодії між адміністрацією школи, класними керівниками 5-х класів, учителями-предметниками, учителями початкових класів і батьками учнів.
Вивчити стандарти освіти у 5-х класах, виявити розбіжності старої та нової програм. Поглибити знання нормативних документів із забезпечення виконання навчальних програм 5-го класу.
Створити банк методичних прийомів освітньої та виховної діяльності.
Визначити наступність у питаннях створення портфоліо учнів і роботи з ним на етапі переходу з початкової школи до основної.
Розробити та провести тренінгове заняття для вчителів з оволодіння прийомами формування позитивної шкільної мотивації серед учнів.
Учителям, які будуть працювати у 5-х класах, поглибити знання з вікової психології дітей 9-10-річного віку.
Програма проведення мікро дослідження «Результати початкової освіти учнів 4-х класів»
Об'єкт дослідження:
Мета дослідження:
Результати мікродосліджень
1. Упровадження моніторингових технологій у шкільну практику набуває актуальності.
Відповідно до регіональної програми «Моніторинг якості освіти» протягом навчального року продовжувалась робота з відслідковування якості навчальних досягнень учнів початкових класів.
Мета моніторингових досліджень:
2. Обробка результатів діагностичної, поточної та підсумкової роботи висвітлила таку картину:
1 - поточна контрольна робота (вхідне діагностування);
2 - підсумкова контрольна робота (вихідне діагностування);
3 - приріст рівня навчальних досягнень.
1 - поточна контрольна робота (вхідне діагностування);
2 - підсумкова контрольна робота (вихідне діагностування):
3 - приріст рівня навчальних досягнень.
3. Під час аналізу отриманих результатів міжрівневої динаміки відслідковується покращення результатів (у %) навчальних досягнень учнів з української мови, погіршення - з математики. Це свідчить про те, що вчителі, які працювали за підручником Л. Кочиної, не здійснили диференційованого підходу до опрацювання деяких змістовних ліній освітньої галузі та недостатньо чітко спланували корекційну роботу з метою усунення прогалин у набутих навчальних досягненнях учнів.
Самоосвітня компетентність учнів передбачає оволодіння вміннями на основі набутих знань і вироблених навичок. Основним шляхом, що допомагає оволодіти всім комплексом самоосвітньої діяльності, є відповідна організація навчальної роботи учнів. Для здійснення моніторингових досліджень діагностики самоосвітньої компетентності скористались регіональною програмою «Формування самоосвітньої компетентності учнів», запропонованою Донецьким інститутом післядипломної педагогічної освіти. Визначили основні самоосвітні компетентності за п'ятьма блоками та стали проводити діагностику рівня сформованості досягнень учнів у сфері самоосвіти з першого класу, користуючись запропонованими критеріями оцінки.
Отже, якість самоосвітніх умінь і навичок молодших школярів у період переходу до основної школи становить 72 %.
Організація виховного процесу вимагає, щоб у центрі уваги були особистість учня як суб'єкта виховання, розвиток його внутрішнього «Я», формування індивідуального стилю життя. У виховному процесі використовуються такі підходи: орієнтація на реалії сучасного життя людини; системність; опора на позитивний досвід у вихованні; толерантність; створення сприятливих умов у класних колективах.
Реалізація основних принципів виховання здійснювалась за такими пріоритетними напрямами: громадянське виховання; родинне виховання; моральне виховання; фізичне виховання; трудове виховання.
Аналіз результатів рівня вихованості учнів випускних класів при закінченні навчання в початковій школі показав:
Пропозиції:
Програма проведення мікродослідження «Особистісні якості учнів 4-х класів»
Об'єкт дослідження:
Мета дослідження:
Увага до проблеми супроводу учнів початкової школи в основну є особливо необхідною, оскільки всі перехідні періоди висувають специфічні проблеми та потребують особливої уваги. Не є винятком і перехід учнів із початкової школи в основну. Мінливі умови навчання висувають більш високі вимоги до інтелектуального та особистого розвитку, до ступеня сформованості в них необхідних навчальних досягнень, навчальних дій, до рівня розвитку особистості тощо.
Однак цей рівень розвитку в учнів не однаковий: в одних він відповідає умовам успішності їх подальшого навчання, в інших тільки доходить до необхідної норми. Тому цей перехідний період може супроводжуватись появою різного виду складностей, які виникають не тільки у школярів, а й у педагогів.
Для попередження можливих негативних явищ необхідне проведення спеціальної роботи ще в 4-му класі початкової школи. Одним із напрямів є виявлення потенційної «Групи ризику» дітей, навчання та виховання яких пов'язано з подальшими труднощами. Інший не менш важливий аспект - забезпечення оптимальних умов переходу в середню школу для всіх учнів.
Результати досліджень
Висновки
Пропозиції:
Висновки
1. Серед учнів 4-х класів адаптованими до свого навколишнього середовища в сім'ї, у школі та неформальному оточенні є 77 учнів, що становить 75 % від загальної кількості.
2. Неадаптованими є 16 учнів - 16 %, серед них:
3. Проблеми з адаптацією у школі мають чотири учні.
4. У семи учнів на ситуацію адаптації впливають стосунки, які склались у родині.
5. П'ять школярів мають проблеми під час спілкування з однолітками в навколишньому середовищі.
6. Дезадаптованість виявлена в семи учнів - 7 %.
7. Проблеми з адаптацією у школі мають два учні.
8. У чотирьох учнів на ситуацію адаптації впливають стосунки, які склались у родині.
9. Троє школярів мають проблеми під час спілкування з однолітками в навколишньому середовищі.
ХІД ЗАСІДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ
І. Протокольна частина
Порядок денний: методологічна переорієнтація навчально-виховного процесу на забезпечення потреб особистості в самовизначенні та самоствердженні в умовах реформування початкової школи.
Форма проведення: обговорення результатів психолого-педагогічних досліджень.
Регламент: виступ заступника директора з НВР - 12-15 хв; виступи представників від кожної творчої групи - 5-7 хв; для довідок - 1-2 хв.
ІІ. Психолого-педагогічні дослідження стану початкової освіти
Виступ заступника директора з НВР.
Тези для обговорення теми педради
Теза 1
Модернізація загальної середньої освіти передбачає реалізацію принципів гуманізації світи, її демократизації, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей.
Відповідно до статей 12, 15, 31 закону України «Про загальну середню освіту» визначено перехід загальноосвітніх закладів на новий зміст, структуру та 12-річний термін навчання в 2001/02 навчальному року.
Методологічною основою як загальної середньої освіти, так і початкової є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини.
Теза 2
Уперше в історії української освіти зміна мети, структури та змісту освіти відбулась на основі Державного стандарту початкової освіти, метою якого є всебічний розвиток і виховання особистості через формування в учнів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, бажання та вміння вчитись.
Особлива увага приділяється вивченню учнями української мови. Відповідно до мов навчання передбачено два типи навчальних планів для кожного ступеня навчання: для закладів з українською мовою навчання та закладів з навчанням мовами національних меншин. У початковій школі працюють україномовні класи, в яких учні набувають достатнього досвіду культури спілкування державною мовою та співпраці в різних видах навчальної діяльності.
Теза 3
У сучасній початковій школі кожний навчальний предмет стає засобом розвитку й виховання школярів, що у свою чергу вимагає переорієнтації навчально-виховного процесу на набуття учнями досвіду пізнавальної, практичної та соціальної діяльності, засвоєння методів пізнання навколишнього світу. З метою соціального розвитку дітей, громадянського виховання введений курс «Я і Україна», який реалізується через окремі предмети «Я і природа» та «Я і суспільство».
Теза 4
З метою розвантаження навчального часу учнів, збереження їхнього здоров'я створені умови для самостійної діяльності:
Теза 5
Неможливо без уваги залишити той факт, що до школи приходять діти нового покоління, які живуть у динамічному інформаційному середовищі. Тому оволодіння азами комп'ютерної грамотності (за рахунок варіативної складової навчального плану) у навчальному процесі початкової школи значно підвищує ефективність навчання.
Теза 6
У сучасній початковій школі створені умови для всебічного розвитку й саморозвитку особистості, індивідуалізації та диференціації через вибір учителем технологій інтерактивного навчання й виховання, що сприяє формуванню в учнів позитивного ставлення до навчання, бажання пошуку нових знань, прагнення до самовдосконалення. Розвиток громадянського суспільства в Україні висуває проблему розвитку критичного мислення на перший план. Упровадження вчителями початкової школи нашого закладу технології розвитку критичного мислення відповідає вимогам сучасності. Критичне мислення допомагає вдумливо читати, виражати свої думки вголос, письмово, формує самоповагу.
Теза 7
Місія сучасної початкової школи полягає в тому, щоб допомогти кожному її випускнику усвідомити сенс свого «Я» у шкільному житті та навколишньому середовищі. Розроблена модель випускника початкової школи умовна, однак спрямована на забезпечення перетворення знань на компетентність, яка допоможе молодшому підлітку адаптуватись у різних сферах життєдіяльності.
Модель випускника початкової школи
Випускник початкової школи - громадянин України:
Випускник початкової школи - це особистість:
Випускник початкової школи - резерв для подальшого інтелектуального розвитку:
Випускник початкової школи здатний до творчої діяльності:
Випускник початкової школи - комунікативна особистість:
Випускник початкової школи - здорова дитина:
Випускник початкової школи - частина природи:
Теза 8
На процес розвитку та саморозвитку учнів впливає мотивація навчально-пізнавальної діяльності. Задача вчителя-початківця - забезпечити умови для формування позитивної мотивації навчання молодших школярів.
Теза 9
Зміст освіти й організація навчально-виховного процесу в початковій ланці й основній школі збагачені такими формами роботи, які спрямовані на всебічний розвиток особистості школяра з урахуванням його природних задатків. Завдання сучасного вчителя - модернізувати навчальний процес так, щоб забезпечити його пошуковий та дослідницький характер шляхом упровадження інноваційних технологій і різноманітних інтерактивних форм і методів навчання. За таких умов навчальна праця дитини стає активною, цікавою, результативною. Школа працює за модульною технологією, упроваджує ігрову, проектну технологію, методи критичного мислення тощо.
Обговорення матеріалів мікродосліджень творчих груп у форматі «Аналіз дослідження, висновки, пропозиції».
Оцінка якості підготовлених матеріалів членами експертної групи.
ІІІ. Завершальна частина
Рішення педагогічної ради з теми «Методологічна переорієнтація
навчально-виховного процесу на забезпечення потреб особистості в самовизначенні
та самоствердженні в умовах реформування початкової школи»
1. Ознайомитися з робочими матеріалами мікродосліджень.
Учителі, які працюватимуть у 5-х кл.
2. Провести малу педраду з питань готовності учнів до навчання у 5-х класах.
2.1. Учителям випускних початкових класів узагальнити матеріал психолого-педагогічних досліджень якості початкової освіти учнів.
2.2. Розробити індивідуальну програму роботи з учнями, які за результатами досліджень мають низький рівень адаптації до навчання у 5-му класі.
Травень 2005 р., заступник директора з НВР, учителі 4-х класів
3. Класним керівникам 5-х класів, учителям-предметникам організувати групи педагогічної підтримки учнів з питань усунення проблем у навчанні та вихованні.
Установити години консультацій для батьків із питань адаптації дітей молодшого підліткового віку до навчання в основній школі.
Вересень-жовтень 2005 р., учителі-предметники, класні керівники
4. Визначити рівень адаптації учнів 5-х класів.
До 25 жовтня 2005 р., психолог школи
5. Провести педагогічний консиліум «Зберігаюча функція наступності початкової освіти з основною школою».
6. У плані самоосвіти опрацювати питання:
6.1. Психолого-педагогічні закономірності організації навчальної діяльності учнів 5-6-х класів.
6.2. Компетентнісний потенціал педагогічних технологій навчання учнів 5-6-х класів.
6.3. Сформованість життєвих компетентностей як новий результат освіти.
6.4. Особливості основної школи в подальшому становленні особистості дитини, її інтелектуального фізичного та соціального розвитку.
7. Обговорити модель випускника початкової школи та створити умови для її реалізації:
на засіданні методичної ради;
8. Розробити та реалізувати програму дослідження «Удосконалення управління навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на навчальних заняттях.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 05.04.2007