Становлення та розвиток освіти в Чехії

Для створення сучасної та конкурентоздатної освітньої системи необхідно вивчити досвід інших країн, у першу чергу своїх сусідів, що випередили нас у своєму розвитку. Із цією метою в Німеччині відбулась міжнародна конференція з теми "Освіта й виховання у Східній Європі - національні шляхи розвитку та міжнародні вимоги"

У цій конференції взяли участь представники багатьох країн: Росії, України, Польщі, Словенії, Словаччини, Естонії, Чехії та Німеччини. Мета конференції полягала в тому, щоб обмінятись досвідом реформування своїх національних освітніх систем, урахувати помилки та використати цікаві знахідки, що можуть допомогти уникнути негативних результатів у тих країнах, які знаходяться на початку свого розвитку в цьому аспекті. Для України особливо цікавий досвід Чехії. Тому в даному матеріалі аналізується сучасний стан реформи освіти в цій країні.

Уряд Чеської Республіки затвердив наказом на початку 2001 року документ під назвою «Національна програма розвитку освіти й виховання в Чеській Республіці». Цей документ був опублікований під назвою «Біла книга».

Він є складовою частиною стратегічного планування соціально-економічного розвитку Чеської Республіки, в якому освіта й розвиток трудових ресурсів розглядаються як пріоритетні напрями. Цей документ разом із програмою уряду вирішальним чином впливає на трудовий і соціальний капітал суспільства, а також, не в останню чергу, значно впливає на ціннісні орієнтири людей, їх демократичну громадську позицію та якість повсякденного життя. У січні 1989 року та після соціально-економічних змін протягом 90-х років з урахуванням змін у сфері освіти та кваліфікацій робочої сили був представлений перший проект реформи шкільної системи, запропонованої урядом.

У «Білій книзі» висловлені вихідні положення, загальні тенденції та проекти розвитку, що призведуть до перетворень усієї системи освіти в період до 2005 року, а в деяких сферах до 2010 року.

Прийнята стратегія повинна вплинути не тільки на державне рішення у сфері фінансів і керівництва системою освіти, а й на прийняття рішень на рівні регіонів, громад і державних вищих навчальних закладів. У названій роботі наводяться також роздуми з приводу активізації діяльності школи та кожного викладацького колективу. Вихідним пунктом і критеріями стратегії є загальні інтереси та потреби стосовно демократичної освітньої політики, а не групові та партійні інтереси. Передбачається, що суспільні перетворення в освітній системі повинні бути прогресивними та рухатись уперед разом із подальшим розвитком суспільства.

Тим самим цей документ констатує той факт, що в останні роки варто критично дивитись на те, що відбувається, виправляти помилки та розумно доповнювати тим новим, що нам диктує суспільство.

«Біла книга» розроблена на базі основних цілей освітньої політики Чеської Республіки в рамках концепції системи освіти, затвердженої Міністерством шкіл, молоді та спорту (січень 1999) колективом визнаних у цій сфері фахівців. До групи експертів входять фахівці академічних кіл, сфери керування шкільною освітою, учительських колективів, роботою яких керує професор Іржі Катазек з Інституту розвитку та дослідження школи педагогічного факультету Карлського університету у Празі.

Цей документ базується на аналізі освіти в Чехії за останні п'ять років. У його основу покладені щорічні звіти Міністерства та шкільних інспекцій Чехії, а також дослідження «Освіта в Чехії та Європа: стратегія розвитку трудових ресурсів у Чехії перед вступом до Європейського Союзу» (1998), що було перероблено в рамках програми «Зелена книга». Освітня політика, що проводиться у країнах Європейського Союзу (ОЕСР), у даний час служить зразком ідей, стратегій і принципів освіти в Чехії.

На формування основної ідеї даного документа вплинула так звана доповідь «Організація економічного співробітництва й розвитку», яка була опублікована в ОЕСР «Огляд національної політики в галузі освіти Чеської Республіки» (1996).

Наступною історичною пропозицією щодо реформування освіти є результати відкритої дискусії, запропонованої Міністерством у січні 1999 року з теми «Відозва до 10 мільйонів».

Обговорення даної проблеми проходило на цілому ряді семінарів, конференцій, а також знайшло своє відображення в незвичайно великій кількості статей у журналах, полеміках у газетах і журналах, на радіо та телебаченні, а також в Інтернеті. Центральні влади, у тому числі й міністерства, висловили свої зауваження щодо цього документу. Попереду також його обговорення на урядовому рівні. Після схвалення урядом цей документ буде запропонований на обговорення обом палатам парламенту Чеської Республіки.

У цьому документі мова йде про систему освіти в широкому розумінні слова й у зв'язку із соціальними, культурними, політичними перетвореннями в суспільстві. Цей документ акцентує увагу не тільки на загальних вихідних пунктах розвитку всієї системи освіти, а й на окремих його етапах і сферах від підготовчої школи до освіти дорослих. Крім того, також мова йде про діяльність приватних промислових і торгових секторів, які все більше усвідомлюють потребу розвитку й навчання трудових ресурсів.

Для забезпечення запропонованих змін освітньої системи необхідна підтримка державних та урядових органів, підприємств, суспільства, засобів масової інформації і, звичайно ж, кожної людини. У конкретному розумінні слова це означає, що необхідно створити такі передумови: прогресивний ріст суспільних витрат на освіту та які, у свою чергу, повинні бути співвіднесені з витратами на освіту в інших розвинених країнах. А це означає не менше 6 % національного прибутку. Терміново необхідно створити політичні й економічні передумови для тривалих перетворень у сфері освіти та позитивний настрій у ставленні суспільства до даної проблеми. Такий підхід створює передумови для реалізації таких стратегічних напрямів:

• Реалізація навчання протягом усього життя повною мірою - це означає для всіх соціальних прошарків, національностей, професій, вікових груп.
• Адаптація освітніх і наукових програм до життєвих потреб людини та суспільства.
• Систематичний моніторинг та оцінка якості й ефективності освіти.
• Підтримка внутрішніх перетворень і відкритості шкіл та інших навчальних закладів.
• Зміна ролі професії педагога й перспективи участі в цьому процесі педагогічних та академічних працівників.
• Перехід від централізованого керівництва до відповідальної участі. Окремі стратегічні напрями будуть показані за допомогою вказаної мети та вжитих заходів.

Реалізація навчання протягом усього життя для всіх

Усі школи й інші навчальні заклади повинні збільшити свою місткість для того, щоб залучити та задовольнити молодь і дорослих. Основна передумова демократичної освітньої політики - доступність усім будь-яких форм і рівнів навчання та можливість розвитку талантів різноманітними засобами протягом усього життя у школах, у професійній і суспільній діяльності. Для реалізації поставлених завдань плануються такі заходи:

• право всіх дітей на підготовчу школу, принаймні за рік до початку навчання у школі. Підготовча школа повинна входити до офіційної загальної освітньої системи;
• усі ступені школи повинні у фізичному та розумовому відношенні виражати наступність у своїх програмах. Повинні бути підготовчі класи для інвалідів. Необхідна інтеграція інвалідів у звичайних школах або класах разом зі всіма учнями;
• поліпшення освітніх умов для дітей з національних чи етнічних меншин, а також для дітей іноземців (наприклад, підготовчі класи для циганів);
• за допомогою законодавчих заходів молодші класи гімназій для дітей обов'язкового шкільного віку повинні інтегруватись на I ступінь основної школи за умови, що там будуть проводитися внутрішня диференціація й індивідуалізація навчального процесу;
• індивідуальний підхід до талановитих учнів у майбутньому повинен виявлятись усе більш наочно. Розкриття талантів повинно відбуватись не тільки в окремих школах, а також в інших типах навчальних закладів;
• збільшення до 75 % кількості молоді, яка складає випускні іспити й отримує можливість перейти на наступний ступінь вищої школи, й одночасне збільшення до 30 % від кількості абітурієнтів молоді, яка навчається в загальноосвітніх чи технічних гімназіях;
• доступ до третинної системи освіти до 50 % молоді (від кількості теперішніх). У такому випадку необхідно збільшити кількість молоді, яка отримає диплом бакалавра на всіх умовах третинної системи освіти. Необхідно також розвивати заочне навчання, особливо за допомогою нових інформаційних технологій;
• освіта для дорослого населення потребує нового законодавства та системи фінансової чи нефінансової підтримки змістовної професійної освіти та підвищення кваліфікації. Необхідно виховувати громадянську позицію. Одночасно треба дати можливість навчання в гімназіях, профтехучилищах, професійних школах і вищих школах усіх видів.

Відповідність навчальних і наукових програм потребам наукової громадськості

• Досягнення більш високої значущості освіти.
• Створення нових програм, що відповідають запитам науки.

Необхідно також підкреслити: освіта для змістовного розвитку; для відповідної активної інтеграції до європейського співтовариства. Із цією метою планується цілий ряд заходів.

Нове видання національних програм. Основні документи про цілі та зміст шкільної освіти для дітей і молоді від трьох до 19-ти років. Вони повинні бути складені за принципом «навчання протягом усього життя», мета яких не тільки дати енциклопедичні знання, а й основні базові поняття, необхідні для створення суспільного пізнання».

Особливе значення все це здобуває в умовах глобалізації всіх процесів, що відбуваються у світі, й у рамках інтегрованої Європи:

• виховання на принципах демократичного суспільства;
• освітній вимір у рамках Європи;
• попит на ринку праці;
• полікультурне виховання й освіта;
• змістовна освіта;
• права й відповідальність людини;
• розуміння духовних цінностей;
• збереження національних культур.

Документ повинен бути схвалений у нещодавно створеній Раді з питань освіти як консультативний орган при уряді за участю соціальних партнерів, батьків, дітей, учительських колективів. На основі національної програми повинні потім бути розроблені навчальні плани та програми для окремих навчальних закладів із тією метою, що національні програми є вихідним пунктом для автономних доробок і розробок окремих навчальних програм.

Нове розуміння навчальних програм повинно стати зрозумілим для всіх і сприяти розробці цілого ряду проектів, які фінансуються та підтримуються в організаційному плані міністерством.

• Введення двох іноземних мов у навчальні плани (одна з них англійська) у третьому чи шостому семестрах середньої школи з обов'язковими державними іспитами з однієї іноземної мови.
• Запровадження нових інформаційних технологій у всіх школах як основна мета державної інформаційної політики.
• Здійснення змістовної освіти в рамках державної програми захисту навколишнього середовища.
• Розвиток нових освітніх стратегій.
• Ефективне співробітництво з університетами й інститутами Чеської Академії наук і приватними установами у сфері наукових досліджень.
• Сприяння міжнародній мобільності студентів, які працюють, молоді та вчителів, активну участь у міжнародній та європейській кооперації у сфері освітньої політики.

Систематичний моніторинг та оцінка якості й ефективності освіти

Такий підхід передбачає створення еволюційної системи, яка діє в усіх напрямках і на всіх рівнях в освіті управління та влади; систематичний моніторинг результатів навчального процесу й іспитів; експертна оцінка розвитку особистості та розвиток професіоналізму молоді. Для реалізації поставлених завдань заплановані такі заходи:

• Створити законодавчу базу та провести організаційні заходи з метою формування еволюційної системи на всіх рівнях усієї структури освіти й об'єднання знову створених шкіл нового типу.
• Заснувати центр розвитку та «моніторингу результатів навчального процесу» з метою забезпечення спеціальних робочих місць для адміністративного органу, що буде мати педагогічний і дидактичний інструментарій.
• Співробітництво з міжнародними організаціями.
• Створити систему діагностичної оцінки учнів після завершення окремих етапів навчання й розширити вже існуючі педагогічні, психологічні та професійні консультативні центри.
• Реалізувати нову форму здачі випускних іспитів у школі та тим самим установити порівняльну систему оцінки результатів як учнів, так і всіх учасників навчального процесу в цілому, особливо при прийомі до вищої школи та до спеціальних професійних шкіл.

Випускний іспит у школі складається з двох частин:

1. Загальний (централізований тест з обов'язкових предметів: чеська мова та література, одна іноземна мова, математика або основи суспільних наук, а також різні предмети за вибором).

2. Шкільний (традиційний усний і письмовий іспит, призначений комісією, спеціально затвердженою директором). Державна частина повинна містити вимоги двох рівнів:

• Продовжувати вдосконалювати систему акредитації й оцінки вищих навчальних закладів і вищих професійних шкіл.
• Розробити методи забезпечення якості освіти для дорослих, особливо на стадії підвищення кваліфікації.

Підтримка внутрішніх перетворень і відкритості шкіл та інших навчальних закладів, автономна модернізація, обладнання шкіл

Для реалізації цих намірів треба розширювати участь громадськості у справах навчальних закладів, відкривати їх для суспільства й соціального середовища, підтримувати співробітництво з іншими науково-дослідними інститутами та сприяти їх входженню в регіональні програми у сфері освітньої системи. Для цього необхідно зробити таке:

• Створити умови подальшого розвитку юридичної та педагогічної автономії всіх шкіл.
• Створити фонд розвитку програми для шкіл і продовжити діяльність фонду з підтримки всіх навчальних закладів (сприяння інноваціям в освітній системі).
• Розширити функціонування шкіл різних типів, сприяти розмаїтості зовнішньої діяльності та задоволенню пропозицій з підвищення кваліфікації для дорослих.
• Сприяти виховательській та освітній діяльності всіх культурних закладів.
• Зміцнити статус і роль вищої та вищої професійної школи в регіонах.

Зміна ролі професії й перспективи участі в цьому процесі педагогічних та академічних працівників

Перетворити професійну роль і сприяти робочій перспективі педагогічних та академічних співробітників, підтримувати зміни в розумінні педагогічної діяльності в усіх освітніх ініціативах, а також підсилити суспільну роль педагогічних колективів та академічних кіл, підвищити якість підготовчого навчання і створити умови для підвищення кваліфікації й передумови для того, щоб усі залучені в систему освіти мали високий ступінь мотивації для продовження своєї особистої освіти протягом усього життя, визнати професію вчителя в усьому суспільстві як найважливішу умову суспільної реформи.

Щоб реалізувати дані плани, необхідно провести такі заходи:

• Визначити кваліфікаційні умови всіх категорій педагогічних сил; законодавчо затвердити магістерські програми навчання для учнів середньої школи обох рівнів, для вчителів за фахом «педагогіка» та для вчителів загальноосвітнього та професійного рівнів у всіх типах середніх шкіл (гімназій, профтехучилищ).
• Розробити програми навчання на бакалавра для вихователів дитячих садків, майстрів для профтехосвіти та для вихователів (соціальна педагогіка).
• Підвищити якість вищої освіти вчителів. Велику роль повинні зіграти психологія та педагогіка. Цілеспрямований розвиток педагогічної компетенції та педагогічної практики.
• Розширити систему підвищення кваліфікації в централізованих педагогічних центрах усіх регіонів, спеціальних навчальних факультетах університетів.
• Підвищити педагогічну й наукову підготовку академічних кіл у вищій школі.
• Необхідно підвищити зарплату вчителів на 30 %. Зарплата викладача в державному ВНЗ повинна відповідати зарплаті викладача у приватному.

Перехід від централізації до відповідального права вирішального голосу

Найважливішою мірою у процесі реалізації даних рішень повинно стати децентралізоване керівництво освітньою системою в суспільній практиці. Як посередники виступають державні органи керівництва й самоврядування у громадах і районах, разом із соціальними партнерами й іншими представниками співтовариства. На ниві вищої школи необхідно досягти рівноваги між автокопією та відповідальністю окремих освітніх закладів.

Для цього плануються такі заходи:

• Завершити децентралізацію керівництва шкільною системою відповідно до проведеної реформи суспільного рівня.
• Реструктуризація Міністерства шкільної освіти відповідно до концепції керівної ролі центру. Сконцентрувати діяльність міністерства на обмеженій кількості стратегічно важливих ключових функцій загальної системи освіти. Необхідне співробітництво з іншими міністерствами, особливо з Міністерством праці та соціальних питань.
• Створити нові структурні зв'язки з усіма соціальними партнерами на всіх рівнях управління та керування.
• Створити консультативну раду з питань освіти при уряді, а також ради в усіх школах.
• Використовувати інноваційні проекти та програми розвитку.
• Розвивати інформаційні передумови для керівництва системою освіти та педагогічною практикою.
• Систематично підтримувати педагогічні дослідження й інноваційну політику.
• Створити нові універсальні заклади для дослідження освіти.
• Увести особливі навчальні програми для підвищення кваліфікації керівників системи освіти, програми підвищення кваліфікації для директорів шкіл, шкільних інспекторів і відповідальних працівників місцевих регіональних управлінь школами.

При реалізації всіх представлених у «Білій книзі» програм і заходів можливе вирішення багатьох політичних, соціальних та економічних проблем у Чеській Республіці.

Автор: Л. Кнодель

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 14.05.2008