ЦК Профспілки працівників освіти і науки розглянув звернення щодо правомірності прийняття на посаду сторожа свого чоловіка під час виконання особою обов’язків тимчасово відсутнього керівника навчального закладу та надав таке роз’яснення.
Законом України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 27 Закону № 1700 не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам особи, зазначені у підпунктах «а», «в» – «з» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону. Зокрема, до них належать особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; міністри, інші відповідні керівники; державні службовці; посадові особи органів місцевого самоврядування.
Особи, які претендують на зайняття зазначених посад, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
У цьому Законі наведені вище терміни вживаються в такому значенні:
Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб не поширюється на керівників закладів освіти, оскільки вони не належать до категорії осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме – посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини 1 статті 27 Закону.
У той же час, частиною першою статті 28 Закону № 1700 передбачено, що особи, зазначені в пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону (у тому числі працівники закладів освіти) зобов’язані:
Згідно із статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції»:
Термін «конфлікт інтересів» є більш широким поняттям і не спростовує можливості виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів при здійснення службових обов’язків навіть за відсутності відносин прямого підпорядкування чи відсутності заборони прямого підпорядкування близьких осіб.
З метою формування єдиного підходу осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб до розуміння і дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, запроваджених Законом № 1700, Національним агентством з питань запобігання та виявлення корупції затверджено Методичні рекомендації (рішення від 14.07.2016 № 2).
Відповідно до зазначених Методичних рекомендацій «конфлікт інтересів» – це ситуація, при якій службова особа, виконуючи свої обов’язки, має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов’язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.
Незважаючи на те, що далеко не кожен конфлікт між службовими повноваженнями і приватним інтересом здатен призвести до неправомірних рішень чи діянь, кожен із конфліктів інтересів здатен створити таку ситуацію у випадку, якщо не буде вчасно та належним чином задекларований, оцінений та врегульований.
Визначення поняття «приватний інтерес» надано в частини першої статті 1 Закону № 1700 – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами.
Врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом вжиття заходів зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів (ст. 29 Закону № 1700).
Самостійне врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення / ініціювання звільнення з посади.
Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
Переведення або звільнення особи у зв’язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється лише у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований іншим шляхом (ст. 34 Закону № 1700).
Також варто зауважити, що згідно з пунктом 15 частини першої статті 11 Закону № 1700 надання роз’яснень з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб належить до повноважень Національного агентства з питань запобігання та виявлення корупції.
По материалам Юридического отдела ЦК Профсоюза.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 26.09.2017