Ірен Роздобудько (народилась 1962 року) – сучасна українська поетеса і прозаїк, дитяча письменниця, журналіст, ілюстратор книг та сценарист, доцент, викладач кінодраматургії.
Ірен Віталіївна Роздобудько народилася 3 листопада 1962 року у Донецьку. У шкільні роки мріяла про сцену, однак у старших класах зрозуміла, що великої актриси з неї не вийде, а тому вступила на заочне відділення факультету журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Опановуючи секрети обраної спеціальності, почала працювати, часто міняючи сферу діяльності: телеграфістка у Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ, журналіст у багатотиражці Донецького металургійного заводу, диктор радіогазети. Згадуючи ті часи, письменниця в автобіографії розповідає: «… я перемінила купу професій (не кидаючи журналістику, звичайно). Самі смішні з них – кіномеханік у відеосалоні й шпрехшталмейстер (розпорядник) у цирку».
У 1988 році Ірен Роздобудько переїжджає до Києва, працює за фахом в газеті «Родослав», коректором журналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором в журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у часопису «Академія». Нині Ірен Роздобудько – доцент Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, художній керівник курсу кінодраматургії. Вона також є автором ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка. Живе і працює в Києві.
Ірен Роздобудько було 6 років, коли вона написала своє перше оповідання – «Казку про Чайник і Матрьошки». Письменниця згадує: «Фантазувати й розповідати вголос різні історії я почала ще в дитячому садку, коли не вміла писати. А записувати – у шість років. Коли вперше в цьому ж віці випадково потрапила до бібліотеки, була вражена полицями з книжками, здивована тим, що ці книжки написали люди, і вирішила, що моя книжка теж колись стоятиме на такій полиці. Але про те, що книги пишуть «письменники», я тоді ще не знала».
В одному з інтерв'ю Ірен Роздобудько зізналася, що росла у російськомовному середовищі й не відразу оволоділа добірною українською мовою. У літературу увійшла авторкою двох збірок поезій російською: «Штрих на черной клеенке» (1990) та «Ангелы на проводах» (1994). Коли ж опанувала українську мову і почала писати прозові твори, стала однією з найуспішніших і найтитулованіших письменниць України. Зараз Ірен Роздобудько є авторкою майже сорока книг романів та повістей. Більше десятка з них стали бестселерами, ще з десяток – екранізовані. Вона також є авторкою кіносценаріїв багатьох успішних фільмів та міні-серіалів.
Творчість Ірен Роздобудько цікава насамперед філософською проблематикою. Як зазначає письменниця, «вона є у всіх творах, навіть у детективних! Пошуки себе і свого призначення в цьому світі, нелюбов до «трав’яного» і бездумного існування більшості «простих» людей нашого суспільства, справжні почуття і важкий шлях до всього справжнього, сміливість робити вчинки, а не плисти за течією». Проникаючи в таємниці людської душі, Ірен Роздобудько майстерно зображує вічний конфлікт духовного й матеріального, мрії та дійсності, гармонії й дисгармонії, життя та смерті, а також глобальну причину трагедії сучасної людини, яку письменниця вбачає у підміні духовного тілесним.
Письменниця пише твори не тільки для дорослих, а і для дітей та підлітків. Повість «Арсен» внесена в нову программу з української літератури для 7-го класу середньої школи. В одному із інтерв’ю Ірен Роздобудько запитали: «Що в житті підштовхнуло вас до задуму пригодницької повісті «Арсен»? Письменниця відповіла: «Книгу, як завжди, писала таку, яку б я сама хотіла прочитати в дитинстві – щоб там була якась загадка, розслідування, таємнича історія роду, небезпека і стосунки з дорослими. Я давно впевнена в тому, що діти набагато кращі і розумніші за дорослих. Всі вони народжуються талановитими, чуттєвими до несправедливості, добрими і дуже чітко знають, що є добро, а що – зло… Люди, які забувають і втрачають пам‘ять про своє дитинство, стають нудними прагматиками, проходять повз всі шанси, які трапляються на їхньому шляху. Тому так важливо зберегти в собі віру в романтику і в те, що мрія рано чи пізно здійснюється… Герой книги Арсен часто запитує себе: «Де воно, справжнє життя?» Я б сама йому відповіла так: «Воно – поруч. Варто лише поставити перед собою мету і почати рухатися до неї».
Окремі твори Ірен Роздобудько перекладено російською та англійською мовами. Цікавість до її книг, за словами письменниці, виявляють читачі у Франції та Польщі. Деякі книги письменниці є навіть у бібліотеці Американського конгресу. Сама Ірен Віталіївна про своє ставлення до тих, для кого пише свої твори, говорить так : «Я люблю своїх читачів. Коли я пишу, я знаю, хто буде читати цей текст, і стараюся для читача – кожного окремо».
Ірен Роздобудько – володарка численних нагород та престижних відзнак. Серед них: перемоги та звання лауреата на Всеукраїнському конкурсі «Коронація слова» (2005, 2011), на конкурсі «Книга року Бі-Бі-Сі» (2006), та на конкурсі імені Князя Юрія Долгорукого, 1 місце за кращий сценарій (фільм «Ґудзик») на міжнародному телевізійному фестивалі «Маслина-Олива» в м. Бар (Чорногорія) (2008 р.), відзнака «Золотий письменник України» (2012), спецвідзнака «Симпатія Одеської кіностудії» за кіносценарій «Кіготь і Велика Ханум» (2020), «Гранд Коронація Слова» (2021), літературна премія імені Дмитра Нитченка (2022). У 2019 році Ірен Роздобудько вийшла у фінал претендентів на здобуття Державної премії імені Тараса Шевченка у номінації «Література».
Подготовила Татьяна Дудина. Копирование запрещено.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 26.05.2023