Про обговорення проекту Концепції розвитку студентського самоврядування в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

№1/9-870 від 08 грудня 2011 року

Керівникам вищих навчальних закладів
I – IV рівнів акредитації

Про обговорення проекту Концепції розвитку
студентського самоврядування в Україні

Міністерство надсилає для розгляду проект Концепції розвитку студентського самоврядування в Україні, розроблений всеукраїнською молодіжною громадською організацією "Національний студентський союз" та громадською ініціативою "Студентський захист".

Контактні особи, розробники проекту – Анатолій Ігнатович, президент Національного студентського союзу, Юрій Кращенко, віце-президент Національного студентського союзу (тел. 066-429-09-93, електронні адреси: [email protected], [email protected]).

Пропозиції та зауваження до зазначеного проекту просимо направляти розробникам проекту до 29 грудня 2011 року.

Тимчасово виконуючий
обов’язки Міністра       П.М. Куліков

ПРОЕКТ

Концепція розвитку студентського самоврядування

Загальні положення

Українська держава, ставши на шлях поступу до європейських цінностей, приєднавшись до Болонського процесу, розпочала демократизацію вищої школи, чим і задекларувала сприяння та підтримку студентського самоврядування. У ньому вбачається один із шляхів розбудови громадянського суспільства.

Студентське самоврядування - це процес реальної участі осіб, які навчаються, в управлінні та керівництві діяльністю свого колективу у взаємодії зі всіма органами управління вищим навчальним закладом, провідний фактор активізації навчальної діяльності, виховання лідерських та організаторських якостей, соціальної активності, громадської відповідальності та свідомості, гармонійного розвитку майбутнього фахівця, основа розширення демократизму та підвищення ролі вищої школи як соціальної системи. Студентське самоврядування не лише репрезентує студентську громаду свого вищого навчального закладу, а й покликане ефективно діяти у багатовекторному форматі: від захисту прав студентів до раціональної організації їхнього дозвілля.

Студентське самоврядування - системне утворення, оскільки охоплює більшість сфер життєдіяльності вищого навчального закладу (навчально-виховну, науково-дослідну, спортивно-оздоровчу, культурно-дозвіллєву, громадську тощо) та має функціонувати на рівнях академічної групи, курсу, факультету (інституту), гуртожитку, студентського містечка, всього вищого навчального закладу.

Система студентського самоврядування передбачає дотримання певних вимог:

• виборність на всіх рівнях;
• періодична звітність лідерів;
• виконання рішень вищих органів членами організації або її окремих груп;
• забезпечення права меншості на відстоювання своєї позиції;
• відкритість прийнятих рішень, реальна гласність;
• забезпеченість студентського активу реальними правами й обов’язками тощо.

Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів осіб, які навчаються, та їхню участь в управлінні вищим навчальним закладом. Студентське самоврядування здійснюється безпосередньо та через органи студентського самоврядування, що обираються шляхом таємного голосування. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються чинним законодавством, рішеннями Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та відповідного центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад, а також статутом вищого навчального закладу. В студентському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у вищому навчальному закладі.

Розвиток студентського самоврядування спрямований на:

• посилення ролі органів студентського самоврядування в управлінні вищими навчальними закладами;
• зростання впливу студентського самоврядування у захисті прав та інтересів осіб, які навчаються, їх гуманістичному вихованні, розвитку лідерських, ділових та організаційних якостей, соціальної активності, громадянської свідомості, патріотизму;
• підвищення якості освіти, формуванню професіональної компетентності шляхом активізації самостійної творчої пізнавальної діяльності осіб, які навчаються;
• виховання відповідальності студентських колективів за утвердження моральних позицій особистості студента;
• розвиток здібностей і обдарувань кожної особистості, всебічне сприяння самореалізації майбутніх фахівців.

Концепція розроблена на виконання Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", Державної національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті.

Мета і завдання Концепції розвитку студентського самоврядування

Мета Концепції розвитку студентського самоврядування (далі Концепція) полягає у створенні методологічних засад для системної і цілеспрямованої діяльності Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, інших органів центральної виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є вищі навчальні заклади, академічних громад вищих навчальних закладів із становлення та розвитку, дієвості, ефективності, популяризації діяльності студентського самоврядування.

Завданнями Концепції є утвердження студентського самоврядування як:

• умови реалізації творчої, соціальної, громадянської активності, лідерства, самостійності осіб, які навчаються, в цілісному навчально-виховному, науково-професійному та культурному процесах;
• як реальної форми студентської демократії з відповідними правами, можливостями та відповідальністю;
• засобу (ресурсу) соціально-правового самозахисту осіб, які навчаються;
• важливої умови підвищення якості підготовки і виховання майбутніх фахівців;
• варіативної за змістом, структурою, організаційними формами та способами діяльності.

Концепція передбачає розвиток цілісної системи студентського самоврядування шляхом реалізації таких виховних завдань:

• забезпечення сприятливих умов для розвитку органів студентського самоврядування;
• виховання лідерських якостей, організаційних здібностей, соціальної активності та громадської відповідальності учасників студентського самоврядування;
• розвиток адекватного уявлення про місію, цілі та завдання органів студентського самоврядування у академічній громаді вищого навчального закладу;
• виховання навичок командної роботи;
• неформальна освіта лідерів студентського самоврядування.

Принципи та функції студентського самоврядування

Організаційна структура студентського самоврядування, його зміст та форми мають ґрунтуватися на принципах:

• добровільності, колегіальності, законності та відкритості;
• рівноправної та вирішальної участі осіб, які навчаються, в студентському самоврядуванні;
• активності, самодіяльності та творчої ініціативи;
• виборності та періодичної змінюваності органів і посад, варіативності і динамічності структури органів студентського самоврядування;
• систематичної звітності органів самоврядування перед колективом;
• відкритості та публічності;
• демократизму;
• гуманізації та встановлення суб’єкт-суб’єктних партнерських стосунків між адміністрацією та студентським самоврядуванням, між професорсько-викладацьким та студентським колективами;
• орієнтації студентського самоврядування на захист прав та інтересів осіб, які навчаються, якісну освіту, виховання лідерських та організаційних якостей, соціальної активності, громадянсько-патріотичної свідомості майбутніх фахівців;
• студентське самоврядування має розглядатися як один із компонентів виховної діяльності та молодіжної політики;
• різноманітності форм студентського самоврядування на всіх рівнях;
• взаємодії всіх органів студентського самоврядування разом з чітким розмежуванням їхніх функцій;
• соціально значущої домінанти в діяльності студентського самоврядування;
• урахування індивідуальних інтересів та особливостей осіб, які навчаються;
• інтеграції і диференціації педагогічного керівництва та студентського самоврядування.

Основними функціями студентського самоврядування є:

• захист і представництво прав та інтересів осіб, які навчаються;
• сприяння громадській, соціальній та професійній самореалізації осіб, які навчаються;
• прийняття актів, що регламентують організацію та діяльність студентського самоврядування у вищому навчальному закладі;
• надання пропозицій щодо підвищення якості освіти з урахуванням наукових та професійних інтересів осіб, які навчаються;
• проведення організаційних, наукових, культурно-масових, спортивних, оздоровчих та інших заходів;
• діяльність спрямована на підвищення свідомості студентів, їх вимогливості до рівня своїх знань, виховання патріотизму до свого навчального закладу;
• сприяння залученню осіб, які навчаються, до творчої та науково-дослідної роботи;
• сприяння гласності всіх сторін життя студентства через засоби масової комунікації;
• сприяння працевлаштуванню осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;
• укріплення зв’язків між вищими навчальними закладами, міжрегіональних, загальнодержавних та міжнародних контактів;
• інші функції, передбачені статутом вищого навчального закладу та положенням про студентське самоврядування у відповідному вищому навчальному закладі.

Протиріччя розвитку студентського самоврядування

Студентське самоврядування - складний, сповнений протиріч, однак поступальний процес. Розв’язання протиріч сприятиме формуванню позитивних тенденцій розвитку студентського самоврядування.

Психологічні протиріччя виникають між становленням європейських демократичних цінностей в українському суспільстві й недостатнім сприйняттям як студентами, так і викладачами утвердження колегіальності та демократизму у вищій школі.

Теоретико-методичні протиріччя - протиріччя між потребою викладацького та студентського колективів вищих навчальних закладів у наукових знаннях з основ студентського самоврядування й, з іншого боку, нестачею теоретико-методичної та навчальної літератури з цього питання, обґрунтуванні дефініції "студентське самоврядування" у педагогічних словниках і енциклопедіях.

Юридичні протиріччя - між намаганням студентів і осіб, які навчаються (аспірантів, докторантів, магістрантів, клінічних ординаторів), до законодавчого гарантування своїх прав та обов’язків і відсутністю чіткого законодавчого регулювання студентського самоврядування.

Економічні протиріччя - між потребою в дієвому студентському самоврядуванні, організації різноманітних заходів та відсутністю механізму забезпечення фінансуванням.

Педагогічні протиріччя - між необхідністю тактовної педагогічної участі викладачів у студентському самоврядуванні та недостатнім розумінням педагогами сутності суб’єкт-суб’єктних гуманістично-виховних відносин, мети та завдань студентського самоврядування.

Організаційні протиріччя - між необхідністю чітко організованої діяльності студентів на основі самоврядування і відсутністю визначеної усталеної системи органів студентського самоврядування, яка ухвалює та виконує рішення.

Особистісні протиріччя - між юнацькими максималістськими прагненнями студентської молоді та зневірою більшості студентів у можливості вирішити проблемні питання через студентське самоврядування.

Одне з ключових завдань Концепції - перетворення окреслених протиріч студентського самоврядування у тенденції його розвитку.

Шляхи реалізації Концепції розвитку студентського самоврядування

Розробка та удосконалення нормативно-правової бази студентського самоврядування:

• підготовка нормативно-правових актів із забезпечення діяльності студентського самоврядування, внесення відповідних змін до діючого законодавства;
• безумовне виконання діючого Закону України "Про вищу освіту" в частині студентського самоврядування;
• розробка та реєстрація у Міністерстві юстиції України типового Положення про студентське самоврядування у вищому навчальному закладі;
• розробка типового договору про співпрацю між органами студентського самоврядування, адміністрацією та профспілками вищого навчального закладу;
• підготовка цільових програм із розвитку студентського самоврядування, його популяризації;
• визначення механізму фінансування органів студентського самоврядування у розмірі не менше 0,5 % спеціального фонду вищого навчального закладу;
• розробка положення про державні нагороди та відзнаки за вагомий внесок у розвиток студентського самоврядування.

Формування науково-теоретичних і методичних засад розвитку студентського самоврядування:

• розробка та видання науково-методичних рекомендацій та навчальних посібників з питань розвитку студентського самоврядування;
• включення проблематики студентського самоврядування до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів;
• вивчення потреб та проблем студентів, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень;
• систематичне проведення науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів з проблем студентського самоврядування;
• створення на базі вищих навчальних закладів експериментальних майданчиків та лабораторій в наукових установах з проблем розвитку студентського самоврядування;
• підвищення професійної кваліфікації науково-педагогічних працівників, котрі працюють з особами, які навчаються, з питань студентського самоврядування.

Активізація підтримки студентського самоврядування адміністраціями вищих навчальних закладів, органами державної влади та місцевого самоврядування:

• включення до переліку обов’язкових показників для атестації та акредитації вищого навчального закладу наявності працюючої системи органів студентського самоврядування;
• координація діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, місцевого самоврядування, вищих навчальних закладів, громадських організацій у сфері підтримки і розвитку студентського самоврядування;
• забезпечення наступності та системності діяльності студентського самоврядування, передачі позитивного досвіду його організації;
• залучення органів студентського самоврядування до участі у державотворчому процесі, розбудові громадянського суспільства в Україні;
• популяризація та створення позитивного іміджу органів студентського самоврядування;
• сприяння розширенню контактів та співпраці органів студентського самоврядування вітчизняних вищих навчальних закладів із закордонними органами студентського самоврядування та їх об’єднаннями;
• розробка та реалізація планів і дій з розвитку студентського самоврядування органами державної влади та місцевого самоврядування разом з інституціями громадянського суспільства.

Удосконалення механізмів діяльності системи студентського самоврядування:

• систематичне проведення тренінгових програм та шкіл для активістів органів студентського самоврядування з виховання лідерських та організаційно-ділових якостей, передачі досвіду діяльності студентського самоврядування, його правових основ;
• стажування учасників студентського самоврядування в органах державної влади та місцевого самоврядування, дієвих громадських організаціях, ефективних органах студентського самоврядування інших вищих навчальних закладів;
• підвищення ефективності внутрішньо-організаційної роботи в органах студентського самоврядування (планування, організації, контролю та аналізу діяльності);
• забезпечення відкритості прийняття рішень у системі студентського самоврядування;
• моніторинг діяльності органів студентського самоврядування;
• налагодження ефективної комунікації між органами студентського самоврядування та особами, які навчаються.

Інформаційна підтримка розвитку студентського самоврядування:

• розширення інформування академічної громади вищого навчального закладу про діяльність системи студентського самоврядування;
• сприяння студентським засобам масової комунікації;
• створення Інтернет-сторінок студентського самоврядування на веб-порталах вищих навчальних закладів;
• забезпечення органів студентського самоврядування телефонним зв'язком, постійним доступом до мережі Інтернет, відведення місць для встановлення інформаційних стендів і т.д.;
• актуалізація та поширення позитивного досвіду і здобутків студентського самоврядування в Україні та закордоном.

Очікувані результати впровадження Концепції

У результаті впровадження Концепції очікується:

• утвердження органів студентського самоврядування як повноправних партнерів в управлінні вищим навчальним закладом;
• створення ефективної та дієвої системи студентського самоврядування від академічних груп та гуртожитків вищого навчального закладу до загальнонаціонального рівня;
• виховання в студентської молоді лідерських, морально-вольових, інтелектуально-креативних, організаційно-ділових, емоційно-комунікативних якостей, соціальної активності, почуття громадянської відповідальності;
• підвищення якості освіти, формування високого рівня професіональної компетенції майбутніх фахівців;
• консолідація зусиль Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, адміністрацій та студентських громад вищих навчальних закладів у справі становлення та розвитку студентського самоврядування.

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 08.12.2011