Современное состояние высшего образования: меняться нельзя ждать
Вступительная кампания 2025 года была непростой, но мы уже можем попытаться провести ее анализ и сделать первое обобщение.
Обсяг державного замовлення для багатьох спеціальностей скоротився, наприклад, для кластеру «Середня освіта» – з 7319 місць у 2024 році до 6800 у 2025-му.
Натомість попит на освіту зріс: кількість поданих заяв збільшилася, зокрема на «Інформатику» – більш ніж на 60%, з 1153 до 1855, на «Англійську мову та зарубіжну літературу» – з 4029 до 5584, на «Фізичну культуру» – з 3494 до 4921.
Натомість фундаментальні науки, такі як «Хімія» (236 заяв) та «Фізика та астрономія» (345 заяв), показали найнижчі показники. Це тривожний сигнал, адже ці дисципліни є основою для інноваційного розвитку країни.
Цікаво подивитися на лідерів серед закладів вищої освіти з зарахування на державну форму навчання за широким конкурсом. Київський національний лінгвістичний університет очолив рейтинг за «Англійською мовою та зарубіжною літературою» з 71 рекомендацією, Львівський державний університет фізичної культури – за «Фізичною культурою» з 45, Рівненський державний гуманітарний університет та Вінницький державний педагогічний університет – за «Дошкільною освітою». Навіть у менш популярній «Хімії» лідирує Уманський державний педагогічний університет із 27 абітурієнтами, що підкреслює важливість інституційної репутації.
До університету Григорія Сковороди в Переяславі зараховано за широким конкурсом 533 студентів на бюджет і 435 на контракт, лідерство за «Фізичною культурою» (44 рекомендації) та «Захистом України» (11), а також входження до топ-10 за «Біологією та здоров’ям людини» (23), «Географією» (19) і «Технологіями» (15).
Вся інформація доступна на сайті інформаційної системи «Вступ.ОСВІТА.UA», яка є надійним помічником у цьому моніторингу. Слід звернути увагу на соціальну спрямованість університету, зокрема підтримку пільговиків через центри «Крим–Україна» та «Донбас–Україна».
Наступні слайди дають уявлення про попередні підсумки вступної кампанії та державного замовлення у 2025 році у порівнянні з попереднім 2024 роком за галуззю Освіта (А2, А3 і А4).
Також виокремлено десятку кращих університетів з набору за державною формою, зокрема містоутворюючі заклади, які туди потрапили.
4
Основні виклики та рекомендації
Окреслимо основні виклики та рекомендації. Чітко бачимо кризу інтересу до фундаментальних наук, таких як фізика та хімія.
Пропонуємо уряду запровадити стипендії для стимулювання їхнього вивчення, закладам – інтегрувати прикладні курси, наприклад «Математика в ІТ», а абітурієнтам – обирати спеціальності з урахуванням довгострокових перспектив. Ці кроки допоможуть збалансувати ринок праці та зберегти науковий потенціал.
Сучасний стан вищої освіти в Україні вимагає негайних змін, адже чекати далі – означає втрачати можливості. Фундаментальні науки поступово втрачають актуальність, що послаблює науковий потенціал країни.
Водночас зменшення державного замовлення на підготовку вчителів, попри зростання кількості заяв від абітурієнтів, свідчить про системні проблеми у фінансуванні та плануванні.
Особливо гостро стоїть питання престижу педагогічних спеціальностей: низька заробітна плата робить професію вчителя непривабливою, що відлякує талановиту молодь.
Натомість престижні спеціальності, такі як IT, психологія або право, привертають увагу через високий попит на ринку праці та кращі фінансові перспективи.
Для подолання цих викликів необхідні реформи, спрямовані на підвищення статусу вчителя, підтримку фундаментальних наук і збалансування державного замовлення відповідно до потреб суспільства.
Виталий Коцур, ректор университета Григория Сковороды в Переяславе, доктор исторических наук, профессор, член-корреспондент АПН Украины.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 29.09.2025