Такого лидерства в Европе нам, то есть Украине, точно не нужно!
Ось такого лідерства в Європі нам, тобто Україні, точно не потрібно! Саме це першим приходить на думку, коли бачиш прогноз щодо депопуляції Європи до 2100 року від ООН, де Україна разом з Італією посідають перше місце – до 2100 року населення у цих країнах може скоротитися на 23,8 млн осіб.
Це і низька народжуваність, де ми вже з Китаєм ділимо перше місце у світі, з показником, близьким 0,7 дитини розрахунку на одну жінку. Це і стрімке зменшення молоді, де до 2050 року ми будемо першими у світі за відсотком молоді серед загалу населення – до 6,6%. А тут ще й мова про рекорд Європи разом з Італією щодо показником депопуляції, тобто зменшення населення.
Зараз чисельність населення України вже зменшилася до рівня...1950 року, тобто п'ятого року після другої світової! Якщо в 1950 році Польща та Канада мали 25 та 15 млн осіб населення відповідно, то у 2023 році обидві мають вже близько 40 млн, тобто більше, ніж в Україні.
Демографія як явище не існує у вакуумі. Це завжди результат державної політики в різних сферах суспільного життя. Це і про економіку, про соціальний захист, про правову державу, про якісну і доступну освіту, про прозорий ринок праці тощо.
Якщо з демографією проблеми, якщо жінки не хочуть народжувати в країні, якщо молодь прагне отримати освіти та працювати за кордоном, якщо люди, які відбулися у професії, прагнуть до подальшої реалізації в іншій країні, то це значить, що багаторічний результат державної політики є незадовільним.
Це також значить і те, що уряд мав би будь-яке своє рішення пропускати через питання впливу на демографію, щоб не дати відбутися ось цьому лідерству України з депопуляції у Європі, адже якщо будемо мати скорочення населення на 23,8 млн, то через три покоління в Україні людей залишиться до 15 млн осіб!
Це має стосуватися будь-якого рішення, яке може ще більше зменшити народжуваність, пришвидшити старіння населення, зменшити відсоток молоді серед загалу населення, збільшити міграцію молоді та загалом громадян працездатного віку за кордон.
Збільшення податків, скорочення мережі шкіл та багато інших рішень та планів мають перед їх прийняттям проходити експертизу щодо впливу на демографію, інакше через три покоління в Україні не буде ані кому платити податки, ані кому вчитися у школі.
На думку більшості фахівців, саме міграція найбільше вплине на демографічну ситуацію в країнах світу до 2100 року.
Тобто здатність країни, в першу чергу, утримувати шляхом створення стимулів своїх громадян вплине на її соціально-розвиток, при цьому навіть умовне підвищення народжуваності не вплине на ситуацію, бо її ефект може бути у подальшому девальвований міграцією громадян до інших країн.
P.S. Це країни Європи, де до 2100 року відбудеться депопуляція:
Україна -23.8 млн; Італія -23.8 млн; Польща -18.8 млн; рф -17.6 млн; Іспанія -14.8 млн; Німеччина -13.1 млн; Румунія -8.1 млн; Сербія -3.0 млн; Греція -3.7 млн; Болгарія -3.2 млн; Чехія -2.4 млн; Словаччина -2.1 млн; Угорщина -2.2 млн; Австрія -1.7 млн; Молдова -1.5 млн; Албанія -1.6 млн; Литва -1.6 млн; Фінляндія -1.0 млн; Латвія -928 тисяч; Бельгія -839 тисяч; Нідерланди -698 тисяч; Естонія -519 тисяч; Словенія -485 тисяч; Чорногорія -307 тисяч; Норвегія -210 тисяч; Данія -139 тисяч; Ісландія -36 тисяч; Ірландія -22 тисячі.
А ось це країни, де чисельність населення зросте:
Люксембург +68 тисяч; Швейцарія +159 тисяч; Швеція +710 тисяч; Франція +1.8 млн; Велика Британія +4.8 млн.
Автор: Александр Костюк, д. э. н., доктор управления бизнесом (DBA), профессор, главный редактор международного научного журнала "Корпоративная собственность и контроль".
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 03.04.2026