Майже рік тому, 25 лютого 2025 року, Оксен Лісовий підписав наказ «Про утворення Проєктного офісу впровадження Нової української школи».
Про цей наказ Міністерство освіти і науки України доволі гучно і пафосно оголосило на увесь білий світ, і тому деяким довірливим громадянам здалося, що чудодійна реформа під назвою «Нова українська школа» нарешті буде впроваджена і нарешті настане щастя.
У цьому контексті, вочевидь, доречно проаналізувати результати роботи Проєктного офісу.
Але спочатку – невеличка довідка.
Згідно пункту 1 розділу І Положення, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.02.2025 № 361, Проєктний офіс впровадження Нової української школи є консультативно-дорадчим органом, що утворюється і діє в межах компетенції та відповідно до законодавства України з метою підтримки впровадження реформи Нової української школи, заходів відновлення від наслідків війни в Україні для підвищення якості та доступності повної загальної середньої освіти.
У пункті 4 вказаного розділу визначені основні завдання офісу:
Із змісту розділу ІІІ Положення вбачається, що формою роботи Проєктного офісу є засідання.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Положення, Проєктний офіс має право залучати фінансові ресурси донорів, включаючи міжнародну технічну допомогу, та з інших джерел, не заборонених законодавством, для здійснення своєї діяльності.
Автор цих рядків, надихнувшись прочитаним, а також усвідомлюючи кількісну масштабність та історичну грандіозність завдань, що стоять перед Проєктним офісом, вирішив спробувати зібрати доступну (раніше оприлюднену) інформацію про його бурхливу діяльність, а також звіти про досягнуті результати.
Вводимо в пошуковий рядочок словосполучення «Проєктний офіс з впровадження Нової української школи».
Відкриваються заголовки сторінок, на яких висвітлено інформацію лише про створення офісу. Але це інформація річної давнини.
Дивовижно, але в «широкому інформаційному просторі» не представлено жодної новини про конкретну діяльність та конкретні результати роботи Проєктного офісу з впровадження Нової української школи.
Можливо, ця діяльність висвітлюється на сайті Міністерства освіти і науки? Адже офіс, як ми пам’ятаємо – це консультативно-дорадчий орган при Міністерстві.
Отже, аналогічний запит вводимо в пошуковий рядочок на сайті МОН. Знайшлося лише одне повідомлення: «МОН України провело в навчання для понад 160 вчителів, які пілотують оновлені підходи в межах політики «Освіта для життя».
З цього повідомлення вбачається, що координаторка Проєктного офісу з впровадження Нової української школи Катерина Молодик прокоментувала тренінг для педагогів із 62 шкіл, який відбувся 13 листопада 2025 року. При цьому Проєктний офіс серед організаторів заходу не згадується.
Ми змогли знайти лише один допис, який підписаний від імені керівника офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти і науки України Ігоря Хворостяного: «Навчання в майбутніх академічних ліцеях: навіщо вчитися три роки та для чого 10 клас»
Ключова цінність цього допису – посилання (у першому абзаці!) на сторінку із статтею Лілії Гриневич, колишньої працівниці Міжнародного фонду «Відродження» та колишньої очільниці Міністерства освіти і науки, яка нині числиться на роботі в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна.
Отже, Проєктний офіс де-юре начебто є, але де-факто займається невідомо чим. Один блог керівника та відвідування одного заходу координаторкою, погодьтеся, відверто мало.
Зробимо проміжний висновок. За цілий рік (!) про діяльність органу «Проєктний офіс з впровадження Нової української школи» не оприлюднено жодного значущого повідомлення. Немає навіть презентації або таблички, з яких можна було б скласти хоч якесь уявлення про цю діяльність.
Фахівці (експерти, експертки) Проєктного офісу за рік своєї бурхливої діяльності не спромоглися внести поняття «Нова українська школа» у нормативне поле. Або хоча б поставити цю проблему на порядок денний.
Ми вже неодноразово вказували, що жоден закон (у тому числі базовий Закон України «Про освіту» та профільний Закон України «Про повну загальну середню освіту») не містить ані визначення поняття «Нова українська школа», ані натяку на нього.
Відтак, у законодавчій базі поняття «Нова українська школа» просто не існує.
Але це ж так зручно – займатися імітацією та «впроваджувати» те, що законом не передбачено.
Цікаво, що у Положенні, яке затверджено наказом МОН від 25.02.2025 № 361, доволі чітко «виписані» норми щодо звітування Проєктного офісу про результати своєї діяльності, а також про обов’язок будувати свою роботу на засадах відкритості та публічності.
Так, згідно пункту 8 розділу ІІІ Положення, керівник Проєктного офісу НУШ щорічно до 10 числа місяця, наступного за звітним роком, подає Міністру освіти і науки України звіт про виконання завдань та досягнуті результати.
Із припису пункту 9 зазначеного розділу вбачається, що діяльність Проєктного офісу НУШ є відкритою. Проєктний офіс НУШ інформує громадськість про свою діяльність шляхом публікації відповідної інформації на офіційному вебсайті МОН.
Відсутність повідомлень та оприлюдненого звіту дає змогу зробити обґрунтоване припущення, що у цього офісу за рік роботи просто немає значущих і актуальних результатів роботи.
А значить, чергова «епохальна ініціатива», про яку гучно і пафосно було проголошено рік назад, – знову виявилася пшиком?
Насправді, не зовсім так.
Пшик – лише для освітньої системи і простих освітян, натомість для «своїх» – непогані заробітки.
Уважні люди помітили повідомлення, у якому висвітлено відомості про джерело фінансування Проєктного офісу. З’ясувалося, що донором діяльності офісу є програма «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні» – LEARN. Її офіційно представили ще на початку осені 2024 року.
У межах цієї програми, вказано на сайті, Україна отримає $415 млн від Міжнародного банку реконструкції та розвитку та Міжнародної асоціації розвитку, з яких $385 млн – позика, а $30 млн – грант.
Оксен Лісовий пояснив, що кошти, які надійдуть у межах гранту на реалізацію «Нової української школи», дозволять створити окреме імплементаційне агентство. «Це буде окремий офіс, що займатиметься реалізацією реформи НУШ незалежно від Міністерства освіти і науки», – наголосив Оксен Лісовий.
«Незалежний офіс» – звісно, казочка для журналістів, які не ставлять зайвих запитань. Адже ми пам’ятаємо, що наявний Проєктний офіс відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.02.2025 функціонує не сам по собі, а є консультативно-дорадчим органом при МОН. Окрім того, як ми з’ясували, про свою бурхливу діяльність офіс має звітуватися персонально міністру освіти і науки.
Відсутність незалежності – це абсолютно логічно. Погодьтеся, не можна довіряти розподіляти 30 мільйонів доларів грантових коштів цілком «незалежній структурі».
Перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець пояснив, що «ініціатива LEARN у розрізі НУШ має дві великі мети: покращення умов викладання та навчання та зміцнення управлінської спроможності системи освіти» (стилістика публічної заяви збережена).
Нагадаємо: Євген Кудрявець у червні 2025 року придбав собі другу дорогу іномарку, вартість якої значимо перевищує задекларований обсяг заробітної плати.
Окрім того, за повідомленнями засобів масової інформації, цей посадовець є одним із головних «державних туристів», що частенько мандрує світом за рахунок коштів платників податків. Докладніше про це – тут.
З’ясувалося, що значну частину робочого часу він проводить у закордонних відрядженнях, але доцільність та результативність цих «службових мандрівок» – широкій громадськості невідома. Географія вражає: США, Японія, Швейцарія, Австрія, Данія, Ісландія, Угорщина. За дев’ять місяців – 12 поїздок. Не виключено, що ці тури не мають прямого стосунку до виконання посадових обов’язків. Звіти про свої відрядження перший заступник міністра принципово не оприлюднює.
Таким чином, результати від діяльності Проєктного офісу все-таки є, і вагомі. Просто ці результати, скажімо так, знаходяться трішечки в іншій площині, аніж потрібно нашій багатостраждальній освітній системі…
P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.
Автор: Сергей Захарин, государственный секретарь Министерства образования и науки Украины (2021-2023), доктор экономических наук, профессор.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 05.02.2026