У ніч на 27 грудня 2025 року країна-агресор здійснила безпрецедентний ракетно-дроновий удар по Україні, у тому числі і по столиці – місту Києву. Десятки загиблих та поранених, десятки зруйнованих або пошкоджених будівель та споруд, зокрема – житлових будинків, об’єктів енергетики, інфраструктури, сфери державного управління.
Суттєво пошкоджено і «центральну» будівлю Міністерства освіти і науки України (проспект Берестейський, 10). Ця будівля є однією із трьох, яка знаходиться на балансі міністерства. Серед працівників МОН ніхто не постраждав (оскільки атака сталася в неробочий час).
Про деякі подробиці на своїх фейсбук-сторінках повідомили міністр освіти і науки України Оксен Лісовий та заступник міністра Андрій Вітренко.
«Серед пошкоджених об’єктів – одна з будівель Міністерства освіти і науки України. На щастя, постраждалих серед працівників міністерства немає. Наразі розбираємо завали й ліквідовуємо наслідки обстрілу. Плануємо, як переналаштувати роботу з огляду на тимчасові обмеження доступу до будівлі», – написав Оксен Лісовий.
«Міністерство освіти і науки України вже вживає всіх необхідних організаційних заходів для забезпечення безперервності виконання своїх ключових функцій в умовах тимчасового обмеження доступу до пошкодженої будівлі. Дякуємо Збройним Силам України, Повітряним Силам, Державній службі з надзвичайних ситуацій, поліції та всім службам, які цієї ночі захищали наше небо та оперативно реагували на наслідки атаки. Незважаючи на систематичні спроби агресора дестабілізувати діяльність державних інституцій, Міністерство освіти і науки України працює в штатному режимі та продовжує виконувати завдання з підтримки освітнього процесу, розвитку науки та поглиблення міжнародної співпраці», – зазначив Андрій Вітренко.
У цьому контексті доречно згадати, що аналогічну ситуацію ми вже переживали…
10 жовтня 2022 року, о 8-й ранку, ворог завдав по Києву масованого ракетного удару, внаслідок якого було суттєво пошкоджено іншу будівлю Міністерства освіти і науки, яка розташована на бульварі Шевченка, 16. Постраждало два працівники апарату міністерства, яким було надано невідкладну медичну допомогу.
Окрім того, внаслідок удару 10 жовтня 2022 року зазнали значних ушкоджень будівлі Наукової бібліотеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Президії Національної академії наук України та Будинку вчителя.
На той час в будівлі на бульварі Шевченка, 16 знаходилися службові кабінети двох заступників міністра, двох директоратів та кількох інших структурних підрозділів – усього там розміщувалися майже 100 співробітників міністерства. Окрім того, окремі приміщення займали орендатори (зокрема, Національний антарктичний науковий центр).
У будівлі МОН було вибито майже всі вікна, зруйновано деякі будівельні перекриття, суттєво постраждали фасад, дах і вхідна група. У цій будівлі працювати було неможливо.
Перед міністром освіти і науки та державним секретарем МОН постало непросте завдання: не дивлячись на серйозні руйнування приміщень та знищення певної документації, слід забезпечити повну інституційну спроможність апарату міністерства, а відтак – і повну координацію роботи усієї освітньої системи.
Ми виходили з позиції, що процес державного управління має здійснюватися безперебійно (цілодобово) і результативно, а громадяни України навіть під час воєнного стану мають отримувати державні послуги належної якості.
Державним секретарем МОН було ухвалено рішення про тимчасове переміщення окремих структурних підрозділів в іншу будівлю, а також про тимчасове запровадження так званого «часткового дистанційного режиму» (окремі співробітники в певні дні тижня, згідно графіку, мали змогу працювати дистанційно, при цьому виконуючи закріплені функції та посадові обов’язки в повному обсязі).
Усі ключові співробітники були забезпечені належним обладнанням (ноутбуками), а також дистанційним доступом по відомчої системи електронного документообігу. Окрім того, було запроваджено додаткові заходи моніторингу результативності, ефективності та якості виконаної роботи.
Окрім того, протягом трьох діб (після завершення невідкладних слідчих дій) було організовано і забезпечене якісне виконання певних термінових робіт (закуплено і завезено фанеру, заколочено вибиті вікна, розчищено дах та тротуар).
Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет ініціював виділення коштів із резервного фонду Кабміну на проведення першочергових ремонтно-відновлювальних робіт. Ця пропозиція усіма членами уряду була підтримана одноголосно. З цього питання Сергій Шкарлет знаходився в постійному контакті з прем’єр-міністром України, міністром фінансів, міністром інфраструктури, головою Державного казначейства та іншими колегами.
У рекордно короткі строки було оцінено масштаб збитків, розроблено необхідну проєктну та кошторисну документацію, знайдено компетентну будівельну організацію, проведено ділові зустрічі, оформлено договори та інші необхідні папери. Ремонтно-відновлювальні роботи тривали в дві зміни, без вихідних.
«Будівельний майданчик», на який перетворилася будівля міністерства, регулярно відвідували міністр, державний секретар, інші відповідальні працівники апарату міністерства. Мені достовірно відомо, що про стан робіт міністр освіти і науки Сергій Шкарлет кілька разів доповідав прем’єр-міністру Денису Шмигалю.
До кінця грудня 2022 року (тобто, лише протягом двох з половиною місяців) усі термінові ремонтно-відновлювальні роботи було успішно завершено. Вивезено сміття, що залишилося після руйнувань, зроблено якісний ремонт з урахуванням сучасних санітарних та протипожежних вимог, полагоджено дах, відновлено електропроводку, телефонний зв’язок, інтернет, водопостачання та водовідведення, повністю оновлено вхідну групу. Вже у січні 2023 року в будівлю повернулися працівники апарату міністерства.
На знак підтримки України та її освітньої системи відновлену будівлю міністерства відвідували високі іноземні посадові особи. Приміром, 6 лютого 2023 року будівлю на бульварі Шевченка, 16 на запрошення міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета відвідала федеральний міністр освіти та досліджень Федеративної Республіки Німеччина Беттіна Штарк-Ватцінгер та німецька делегація освітян. Окрім того, федеральний міністр під час робочого візиту передала Україні значний обсяг допомоги. Докладніше про це – тут.
Згадуючи ці події, мені спочатку здалося дивним, що протягом 2022-2025 років постраждали дві «ключові» будівлі Міністерства освіти і науки (на Берестейському проспекті та бульварі Шевченка), у яких фактично розміщується увесь колектив МОН.
Одначе, за великим рахунком, нічого дивного немає.
З перших хвилин війни ворог безжалісно нищить освітню і наукову інфраструктуру.
Протягом першого півріччя після початку широкомасштабного вторгнення повністю зруйновано майже 300 будівель закладів освіти, ще 2 тисячі зазнали значних ушкоджень. Знищено сотні наукових об’єктів і лабораторій, у тому числі унікальних. Найбільше постраждала інфраструктура в Луганській, Донецькій, Київській, Миколаївській, Херсонській, Харківській, Сумській і Чернігівській областях.
З перших днів повномасштабного вторгнення міністр Сергій Шкарлет і вся команда МОН працювали над тим, аби убезпечити роботу системи освіти (хай навіть не на повну потужність), аби здобувачі освіти могли здобувати знання, вміння та навички у максимально доступних обсягах, але за умови суворого дотримання безпекових обмежень.
З урахуванням позиції Президента України та уряду було сформульовано принципову настанову: заклади освіти, якщо це можливо з точки зору безпеки, мають працювати або в традиційному очному режимі, або в так званому змішаному режимі (частина освітнього процесу відбувається офлайн, частина – онлайн). Який саме режим обрати – вирішували засновники (органи місцевого самоврядування) та керівники закладів освіти, виходячи із конкретної ситуації, з урахуванням усіх безпекових чинників та ризиків. Докладніше про це – тут.
У 2022 році, з метою стимулювання залучення молоді до навчання у вітчизняних закладах освіти, було застосовано різноманітні управлінські інструменти, у першу чергу ті, які суттєво полегшують доступ до освіти. Такий підхід дав належний результат. Приміром, у сфері вищої освіти було оголошено про кілька сесій вступу, усунуто бюрократичні обмеження, полегшено «екзаменаційні бар’єри» на окремі спеціальності, а у сфері професійної освіти приймання заяв було продовжено до 1 листопада.
Проблеми підтримки безпечного освітнього середовища регулярно обговорювалися на нарадах під головуванням президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, зазвичай за участю міністрів, голів адміністрацій, керівників органів управління освітою. Завдяки цьому ухвалювалися оперативні управлінські рішення, у тому числі в частині відповідного фінансування.
Отриманими результатами можна пишатися. Було виконано колосальну роботу. У липні 2022 року відповідні захисні споруди (у переважній більшості – найпростіші укриття, обладнані по мінімуму) мали лише 13% закладів освіти. На початок 2022/23 навчального року – вже половина. Станом на початок 2023 року – понад 2/3. Докладніше про це – тут.
У 2022 році кількість вступників до закладів вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти перевищила показник 2021 року.
Станом на початок 2023 року вдалося значно покращити рівень безпеки освітнього середовища. У 12 тисячах закладів освіти була організована професійна охорона, 9 тисяч – обладнані «тривожною сигналізацією», 7 тисяч – пристроями зовнішнього та/або внутрішнього відеоспостереження. Переважна більшість шкіл та садочків мали належну огорожу. Усі педагоги пройшли відповідні тренінги та інструктажі, а фактично – підвищення кваліфікації з питань безпеки. Вирішувалися питання підготовки освітніх закладів до опалювального сезону.
Звісно, у перший рік після початку широкомасштабного вторгнення виникало безліч проблем, великих і маленьких. Але головне: система функціонувала! Кожен здобувач освіти – незалежно від місця перебування – мав змогу бути залученим до навчального процесу – чи то офлайн, чи то онлайн. Педагогічним працівникам своєчасно виплачувалася заробітна плата. При цьому освітяни не подавали жодних петицій щодо порушення їхніх прав та інтересів.
На початку 2024/25 навчального року міністр освіти і науки України Оксен Лісовий дав довжелезне інтерв’ю. Відповідаючи на запитання «Чи встигнуть школи підготуватися? Тому що там серйозні вимоги [до безпекових умов]. І хто за це платить?», пан Лісовий несподівано заявив: «Найпростіші рішення встигнуть, багато громад працюють і вже задекларували свою готовність. Дехто встигне до жовтня обладнати. І ДСНС це розуміє і буде до цього ставитися лояльно. Це найпростіші рішення, такі як габіони (просторова сітчаста конструкція, заповнена сипучими матеріалами – ред.) і виготовлення відповідно металевих віконниць, щитів на вікна і так далі. Деякі рішення складніші, там де це потребує підсилення перекриттів, наприклад, бетонних, це рішення, яке потребує кількох місяців для його реалізації. І так, це довше, але це краще, ніж нічого. Це недорогі рішення – платять за це громади. Насправді треба розуміти, що це таке рішення, яке з початку війни треба було зразу розробити й імплементувати. Не може бути єдиного підходу, як спочатку думали, що ми укриття будемо будувати в кожній школі. Коли ми стикаємось з вартістю цих укриттів, відповідно до тих державних будівельних норм, які є зараз, це досить коштовне рішення».
Виходить, що Міністр Лісовий чітко сказав:
Станом на зараз суспільство досі не побачило публічних звітів про стан виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 р. № 898-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Декларації про безпеку шкіл», розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 р. № 301-р «Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти», наказу МОН від 10 лютого 2023 р. № 135 «Деякі питання створення та функціонування класів безпеки у закладах освіти».
P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.
Автор: Сергей Захарин, государственный секретарь Министерства образования и науки Украины (2021-2023), доктор экономических наук, профессор.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 30.12.2025