Соціальні мережі сьогодні переповнені гнівними відгуками про вчорашній радіодиктант національної єдності.
Текст не такий, пес Патрон «не зайшов», Наталія Сумська диктувала занадто швидко й без підготовки.
«Жахіття, бо ми тепер не станемо переможцями, зробили помилки! Ганьба! Найгірша сторінка в історії! А хто критикує диктант – того цензурують…»
Але серед усіх цих емоцій майже ніхто не звернув увагу на головне – на промови учасників перед диктантом.
Міністр освіти Оксен Лісовий зізнався, що хвилюється, бо боїться зробити помилку. І що добре, що сьогодні є формувальне оцінювання, яке допомагає дітям не відчувати цієї напруги.
Інші учасники теж говорили про страх помилитися, про бажання «стати переможцями»…
І виходить, що всі тільки про помилки і говорять...
Та майже ніхто – про справжній сенс цього дня.
Бо радіодиктант – це не про оцінки, не про безпомилкове письмо, а про єдність, пошану до рідної мови, популяризацію українського слова.
Неважливо, скільки помилок ти зробиш, важливо, навіщо ти береш участь.
Щоб перемогти? Чи щоб відчути, що ми – разом?
Іронія в тому, що ми постійно говоримо про толерантність і протидію булінгу, але першими «забулили» народну артистку, бо вона «не так читає».
Дехто з учителів зрадів, бо «тільки вчитель може продиктувати правильно», хоча й це не завжди так.
Батьки, що писали диктант разом із дітьми, насамперед виправляли їхні помилки, замість того щоб похвалити за участь.
А авторка тексту, звісно, теж «винна» – текст не такий, «травматичний» і «неактуальний».
Хоча ніхто не заважає вам написати свій варіант і подати на відбір – але цього ніхто не робить, бо легше критикувати, ніж творити.
І, як не парадоксально, слова диктанту виявилися пророчими: росіяни зацікавлені, щоб ми гризлися між собою, а не жили в єдності.
І, на жаль, учорашній день показав, що їм це часом вдається.
Та не все так погано. Щороку кількість людей, які долучаються до радіодиктанту, зростає.
І, можливо, це найкращий доказ того, що ми поступово вчимося бачити головне – не кількість помилок, а сенс наших дій.
Автор: Сергей Берендеев, учитель-методист.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 28.10.2025