Як виглядає ринок послуг вищої освіти у розрізі країн та спеціальностей, на чому спеціалізуються країни, хто домінує на ринку STEM вищої освіти та у чому ми поступаємося такій країні, як Коста-Рика?
STEM вища освіта тримає лідерство у світі за своєю популярністю – 26% власників дипломів про вищу освіту отримали її саме за спеціальностями STEM. Власники дипломів за спеціальностями бізнесу, адміністрування та права є другими за своєю чисельністю – їх 23%.
Німеччина, Словенія, Австрія та Чехія помітно спеціалізуються на підготовці фахівців з вищою освітою у галузі STEM – більше 30% власників дипломів про вищу освіту у віці від 25 до 64 років є випускниками саме STEM освітніх програм.
Люксембург, Франція та Польша спеціалізуються на спеціальностях бізнесу, адміністрування та права – у цих країнах більше 30% випускників університетів мають саме таку вищу освіту.
Як на цьому фоні виглядає наша система вищої освіти?
П’ятірка спеціальностей, на які подали найбільше заявок цього року, – менеджмент, психологія, філологія, право та маркетинг. При цьому на природничі та інженерні спеціальності у деяких вишах кількість заявок від вступників була меншою, ніж кількість місць на бюджеті.
Тобто, до 30% STEMу нам ще поки далеко – відстань до Німеччини дуже далека. Нам спочатку якось зачепитися за показник сусіда, тобто Польщі – 22%.
Наш показник для спеціальностей STEM все ще не перевищує 10% – фактично, маємо близько 6-7%, що дуже мало. Тут ми поступаємося такій країні як Коста-Рика, де відсоток тих, хто має саме STEM вищу освіту, вдвічі більший – 20%.
А спеціалізуємося ми на спеціальностях бізнесу, адміністрування та права, де зокрема цього року ми мали майже 25% першокурсників. Тут питань багато, а відповідей значно менше. Головне: як країна збирається відновитися та посилити свою обороноздатність, випускаючи 25% бізнесменів, адміністраторів та юристів, і не більше 10% випускників STEM? За такого розвитку подій ми безпеково не дотягнемо навіть до Коста-Рики.
За ситуації структурного дисбалансу на ринку послуг вищої освіти у розрізі спеціальностей, роль якості вищої освіти суттєво втрачає своє значення для ринку праці та економіки країни в цілому.
За надлишкову кількість випускників спеціальностей, які не затребувані ринком праці, економіка країни вдячною не буде, якої високої якості їх вища освіта не була б – у кваліфікаційній ямі людину це не врятує, особливо якщо кваліфікаційний розрив вертикальний, тобто людина працює там, де вища освіта взагалі не потрібна.
Тому першочергово потрібно вирішити структурні проблеми вищої освіти на рівні спеціальностей.

Автор: Александр Костюк, д. э. н., доктор управления бизнесом (DBA), профессор, главный редактор международного научного журнала "Корпоративная собственность и контроль".
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 03.10.2025