Скажіть відверто: чи можна змушувати людей працювати в системі, яка не працює? Бо саме про це йдеться у наказі МОН від 08.09.2025 № 1223 «Про збір відомчої адміністративної звітності дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у 2025/2026 навчальному році».
АІКОМ 2 – це щоденна каторга, а не робочий інструмент. Постійні збої, зависання, нескінченні повідомлення про помилки. Це не просто технічні труднощі – це щоденне знущання над освітянами, які намагаються виконати свої службові обов’язки. Люди витрачають години, щоб зробити елементарні дії, займаючись «боротьбою» з мертвим порталом.
Це ж абсурд!
Ми розуміємо, що будь-яка нова система потребує вдосконалення. Але вимагати повноцінної роботи в умовах постійних збоїв – несправедливо і принизливо. Замість того щоб оптимізувати процеси, АІКОМ 2 паралізує роботу та забирає наш час, нерви й сили.
Освітяни – не тестувальники!
Ми не зобов’язані перевіряти «сирий» продукт на власних нервах і робочому часі. Тестування має відбуватися до впровадження, а не під виглядом «робочого процесу». Наразі ж ситуація виглядає так, що за чужі технічні помилки платять освітяни, бо щодня змушені знов і знов «ламати голову» над АІКОМ 2.
Чи розуміє міністерство, що вимагати результатів у недієздатному середовищі – це ставити людей у завідомо програшну ситуацію?
Це і принизливо, і демотивуюче, і абсолютно безглуздо.
Просимо почути й вивчити ситуацію, а також:
Інакше складається враження, що АІКОМ 2 створювався не для оптимізації роботи, а для того щоб паралізувати її повністю.
Це не офіційне звернення – це крик душі та відчай людей, яких ви щодня змушуєте витрачати нерви й час у системі, що «живе своїм життям».
Не чекайте, що люди будуть мовчки миритися з цим абсурдом. Не той час…
Автор: Елена Удовик, главный специалист управления образования Голосеевской районной государственной администрации, г. Киев.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 19.09.2025