Ожидание и реальность для педагогов, или Мысли по мотивам легенды о Сизифе
Серпень у розпалі. А значить, учителі вже поступово виходять з відпусток і поринають у традиційну безодню паперової роботи, підготовки документів та очікування чергових неочікуваних освітніх реформ.
Незважаючи на щорічні марні сподівання, що на серпневій конференції, педрадах, або вебінарах розкажуть, щось корисне і важливе, вчителі все одно перебувають в їх очікувані. Ну, може, хоч цього разу нам розкажуть і пояснять, що робити з новою системою оцінювання, як подолати «неподолані» освітні втрати, як організувати навчання для дітей на ТОТ та за кордоном.
Може, хоч цього разу вчителям , батькам, директорам шкіл все пояснять, допоможуть, підтримають і покажуть щось цікаве і корисне, щоб ти міг одразу це використати, і діти були у захваті від навчання вже на першому уроці!
І дійсно, може, так і буде! Але, мабуть, не цього разу…
Відповідь на своє риторичне питання я отримав, побачивши тему вебінару, який пропонують відвідати освітянам напередодні нового навчального року: «Пікселі думок: як виглядає навчання під мікроскопом нейровізуалізації».
Висновок один: мабуть, ми таки десь завинили перед «освітянським Олімпом», з якого нас посунули, і тепер педагоги приречені виконувати роль «Сізіфів» з такою ж самою ефективністю.
Але чи приречені?
Це залежить тільки від нас з вами, бо, як сказав німецький педагог А. Дістервег: «...Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю, пройматися і надихатися силами, що пробудилися в ній. Жалюгідна кожна людина, що відстала від свого часу; поява ж учителя молоді, який сам живе в минулому, викликає лише співчуття всіх людей, які живуть у ногу із своїм часом і мислять суголосно зі своїми сучасниками».
Чого всім нам і бажаю! Не очікуємо освітніх змін від когось, а давайте самостійно їх творити!
Автор: Сергей Берендеев, учитель-методист.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 13.08.2025