Останнім часом бачу багато статей, у яких фахівці та представники міністерства відстоюють думку щодо необхідності вивчення математики у тому обсязі, який зараз існує. Часто читаю фрази «математика – цариця всіх наук», «математику хоча б для того вчити треба, що вона розум до ладу приводить» і багато інших афоризмів. Багато разів чув від людей старшого віку щось на кшталт «Я сам все життя проробив на полі, мені математика не потрібна була, але я з дитинства пам’ятаю, як квадратне рівняння розв’язувати».
По-перше, хочу нагадати, що в той час, до якого можна приписати перших два висловлювання, про похідну та інтеграл ще не чули, а тригонометрію у школі не вивчали. Щодо дідуся, що пам’ятав формулу, яку сам не використовував, то навряд це можна вважати позитивним досвідом вивчення математики.
Я розумію бажання навчити молодь логічному мисленню, створити умови, за яких випускники будуть володіти основними принципами математичного мислення, яке придбають під час навчання.
Але, нажаль, я ще й навчаю учнів тієї математики, яку пропонує сучасна програма. І під час вивчення багатьох тем я бачу замість спроби розвитку логічного мислення – розвиток механічного запам’ятовування алгоритмів, послідовності дій, перебору методів пошуку. Мінімум часу на осмислення причин, максимум часу на відпрацювання навичок.
Почувши, що саме програма НУШ змінить ставлення до математики та зробить її напрямленою на практичне застосування, я ретельно передивився підручники, розраховані на програму НУШ з алгебри 8 класу і… не побачив там нічого, що б можна було назвати практичним застосуванням (якщо, звісно, не вважати сучасною інновацією рух катера за течією, або обчислення площі ораного поля). Тобто нічого нового за останні 50 років (раніше не дивився).
Щодо програми 10 та 11 класу, то ще жодного разу не бачив у підручнику реальну задачу на використання тригонометричного рівняння або застосування інтегралу при обчисленні економічних даних.
Проте бачу як вивчення похідної, наприклад, зводиться до банального повторення дій, алгоритмічного використання формул. А навіщо тоді це робити? Все те, що діти у цих завданнях роблять годинами, ідеально робив комп’ютер ще до появи ШІ.
Тому, підсумовуючи сказане, хочу припустити, що за діючою програмою ми навчаємо дітей, як не виживати у сучасному світі, як не користуватись сучасними технологіями, як програвати машинам у всьому.
Натомість вже, здається, можна нарешті змінити програми під сучасні вимоги – зменшити механічне тренування, збільшити частину задач на використання логічного мислення, за яке справедливо ратують у своїх статтях представники МОН.
Безумовно, математика розвиває логічне мислення, але ніяк не у той момент, коли ми механічно тренуємо дітей підставляти букви та цифри у готові формули. На жаль, зараз підготовка до НМТ у більшості зведена саме до цього. І це логічно, бо потрібно підготувати до НМТ і слабких учнів, і сильних, бо всі хочуть навчатись у закладах вищої освіти.
Тому, на мій погляд, поки ми не розділимо майбутніх абітурієнтів на тих, кому математика потрібна як метод структуризації мозку, що сприяє розвитку логічного мислення, та на тих, кому математика буде вкрай необхідна вже під час найближчих років безпосередньо у вигляді науки, ми не зможемо ані навчити математичну еліту, ані розвинути логічне мислення у тих, хто не бачить своє майбутнє у тісних стосунках з математикою.
Автор: Евгений Народницкий, учитель математики «Авторской школы Бойко», г. Харьков.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 13.06.2025