Юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» підготувала та оприлюднила річний звіт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за 2024 рік.
Нагадаємо, що розробка (проєктування) та оприлюднення звіту – це не власна ініціатива юридичної особи публічного права, а чітка вимога законодавця. У пункті 2 статті 18 Закону України «Про вищу освіту» вказано, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про власну діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти та направляє зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для їх обговорення та належного реагування.
Отже, давайте аналізувати.
Цитуємо найперший абзац вступу: «Щорічний звіт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти є колективною працею, що узагальнює результати діяльності членів Національного агентства, секретаріату та багатотисячної команди експертів за звітний рік. Він підготовлений не лише для ознайомлення громадськості із статистичними даними щодо роботи Національного агентства. У ньому ми демонструємо щоденну активну роботу над реалізацією поставлених завдань, визначених законодавством України та стратегією Національного агентства».
Справді, авторам документу, на мій погляд, вдалося не просто «показати якусь статистику» (як це практикувалося в роки, коли агентством керував філолог Сергій Квіт), а «підсвітити» певні змістовні тенденції (у тому числі в порівнянні з іншими країнами), і цей матеріал дає змогу кожному читачу робити власні оцінки та умовиводи.
Утім, як це нерідко буває, оприлюднений документ не вільний від окремих недоліків, частину з яких спробуємо викласти в манері доброзичливої критики.
Основна частина звіту складається із семи розділів. Вони занадто різняться по обсягу. Найбільший розділ «Зовнішня система забезпечення якості. Акредитація освітніх програм Національним агентством» містить 58 сторінок, а найменший розділ «Стратегія Національного агентства: оновлення» містить менше ніж півтори сторінки. Можливо, у подальшому окремі розділи, що описують окремі схожі процеси, доцільно об’єднати.
У першому розділі «Стратегія Національного агентства: оновлення», як вбачається з його назви, описано новели, які були внесені до Стратегії Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Цікаво, що у звіті не подано ані «старої» редакції, ані оновленої, а також не подано відповідне посилання. Також не подано так званої «порівняльної таблиці», яка могла би дати змогу неупередженим читачам оцінити характер внесених змін. Усі «трансформації» викладені у тексті, який написаний не у нормативно-бюрократичному, а скоріше у науково-публіцистичному стилі.
«Відповідно до пропозицій, що надійшли, був описаний новий контекст нашої діяльності, сформульована нова місія – забезпечувати сталість і послідовність розвитку культури якості вищої освіти та її захист через ефективне партнерство стейкголдерів», – доволі пафосно стверджують автори звіту. На жаль, при цьому не наведено жодного доказу на підтвердження того, що ця «нова місія» справді стала дороговказом в поточній роботі агентства.
У другому розділі «Інтернаціоналізація системи забезпечення якості вищої освіти та діяльності Національного агентства» наведено відомості про окремі події, що характеризують міжнародну активність з тематики якості вищої освіти (і на національному рівні, і на рівні окремих закладів освіти) подано інформацію про співробітництво з іноземними агентствами із забезпечення якості, а також про роботу так званої «Консультативної ради».
З’ясувалося, що за цілий рік «Консультативна рада» спромоглася зібратися лише один раз (у квітні 2024 р.), і лише для того, аби заслухати «результати виконання Національного плану дій зовнішнього забезпечення якості вищої освіти України на період 2022–2023 рр., річний звіт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за 2023 рік та доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства у 2023 році».
Отже, поважні члени ради «напружено вивчали» документи, які є в публічному доступі і з якими може в будь-який момент ознайомитися будь-хто. Результат феноменальний!
(У дужках зауважу, що автор цих рядків у 2021 році подавав клопотання про включення до складу Консультативної ради. За підписом філолога Сергія Квіта надійшов лист, що це питання буде колись змістовно розглянуто. Жодних додаткових відповідей не надходило, і можна зробити припущення, що «це питання» продовжує напружено розглядатися агентством вже четвертий рік).
У третьому розділі «Координація комунікаційних процесів» викладено результати роботи щодо побудови та функціонування так званих «внутрішніх і зовнішніх комунікацій», відповідно до «Комунікаційної стратегії, ухваленої рішенням Національного агентства 27 серпня 2024 року». Цікаво, що ані тексту згаданої Комунікаційної стратегії, ані посилань на нього – не наведено.
Цитата: «Національне агентство відповідально і прозоро підходить до використання інструментів штучного інтелекту, забезпечуючи контроль за тим, як саме та з якою метою вони застосовуються, а також чітко вказуючи, що саме було створено або опрацьовано з їх використанням. Такий підхід забезпечує довіру до змісту матеріалів, підготовлених Національним агентством, демонструє етичне та відповідальне використання технологій і відповідає цінностям, які агентство послідовно та системно впроваджує в академічному середовищі».
Натомість в тексті звіту не наведено жодних конкретних результатів (досягнень) щодо методології та методик «використання інструментів штучного інтелекту», а також контролю «за тим, як саме та з якою метою вони застосовуються». Але ці питання – для освітньої спільноти, без сумніву, є актуальними і цікавими.
У четвертому розділі «Зовнішня система забезпечення якості. Акредитація освітніх програм національним агентством» подано докладну інформацію про результати «основної роботи» юридичної особи публічного права – процес акредитації та оформлення її результатів.
У 2024 році Національне агентство розглянуло 2518 освітніх програм, за якими ухвалено певне рішення (про акредитацію освітньої програми, або про умовну (відкладену) акредитацію освітньої програми, або про акредитацію освітньої програми з визначенням «зразкова», або про відмову в акредитації освітньої програми, або про призначення повторної акредитаційної експертизи).
Окрім того, ухвалено низку рішень про надання умовної (відкладеної) акредитації освітньої програми відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2022 №295 «Про особливості акредитації освітніх програм, за якими здійснюють підготовку здобувачі освіти, в умовах воєнного стану» – тобто із застосуванням спрощеної процедури.
У порівнянні з 2023 роком загальна кількість освітніх програм, які було розглянуто юридичною особою, зменшилась на 234 (8,5 %).
У тексті наведено багато цікавих аналітичних та статистичних даних у розрізі галузей знань та освітніх рівнів, що дає належні можливості для опису тенденцій розвитку вищої освіти. Залишимо цю роботу науковцям, що спеціалізуються на цій тематиці.
У п’ятому розділі «Діяльність Національного агентства за операційними напрямами» описано окремі активності, які не мають стосунку до акредитаційних процедур і які юридична особа публічного права здійснювала протягом 2024 року.
«Протягом звітного періоду Національним агентством було підготовлено та внесено зміни до нормативно-правових актів», – пафосно написали автори звіту. Звісно, це помилка – юридична особа публічного права не є органом формування політики, а тому не може самостійно формувати або змінювати нормативно-правову базу. Агентство може або змінювати власні акти (які не є нормативно-правовими), або вносити пропозиції щодо корегування актів, які видали органи державної влади.
Описуючи результати правової роботи, автори звіту забули вказати про кількість «виграних» та «програних» судових справ.
Також подано загальний опис антикорупційної роботи, але не вказано, скільки осіб за сприяння юридичної особи публічного права вдалося притягнути до відповідальності за порушення антикорупційного законодавства. Можна зробити припущення, що таких осіб просто немає.
У шостому розділі «Діяльність Національного агентства у сфері академічної доброчесності» наведено відомості про діяльність юридичної особи публічного права щодо культивування культури академічної доброчесності у закладах вищої освіти. Зокрема, приписом пункту 9 статті 19 Закону України «Про вищу освіту» на юридичну особу покладено завдання підтримувати функціонування так званого «Комітету з питань етики», який має високий обов’язок розглядати питання порушення академічної доброчесності.
Із звіту стало відомо, що протягом 2024 року до Національного агентства надійшло 49 скарг / повідомлень щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації або фальсифікації у захищених в Україні дисертаціях на здобуття наукових ступенів кандидата наук (23) і доктора наук (26). У той же час за зверненням Національного агентства до Міністерства освіти і науки Атестаційною колегією МОН у 2024 році не було прийнято жодного рішення про позбавлення наукового ступеня.
У сьомому розділі «Законодавчі зміни в системі забезпечення якості вищої освіти за 2024 рік» описано рефлексії юридичної особи публічного права, що спрямовані на зміну законодавчого ландшафту регулювання вищої освіти. Доволі докладно подано інформацію про законодавчі та інші нормативно-правові акти, які ухвалені на основі поданих юридичною особою пропозицій.
Водночас знову і знову наводяться відомості про законопроєкт «Про академічну доброчесність». Зокрема, доволі багато місця виділено на опис правових норм, які згадуються у законопроєкті – тобто у документі, який станом на сьогодні не є джерелом права.
І наостанок – чого у звіті немає.
У звіті не наведено інформацію про фінансову роботу юридичної особи публічного права (джерела фінансування, напрямки використання коштів, заробітна плата голови та його заступників тощо).
Звісно, у звіті немає жодних показників, які могли б переконати простих платників податків, що їхні податки юридична особа використовує якісно, ефективно і раціонально.
У звіті не вказано, чи перевіряли юридичну особу державні органи, і якщо так – які висновки цих перевірок.
Не секрет, що юридичну особу колись перевіряла Державна аудиторська служба. Було знайдено чимало порушень. І нам, простим освітянам, було б дуже цікаво дізнатися, у якій мірі виправлено зауваження, які сформулював цей поважний державний орган?
Із оприлюдненого звіту також невідомо, скільки штатних та позаштатних співробітників працює в юридичній особі, чи всі вони мають вони вищу освіту, регулярно проходять підвищення кваліфікації, володіють державною мовою тощо.
Загальне враження: документ «Річний звіт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за 2024 рік» складений на належному науково-методичному рівні, висвітлено ключові результати діяльності юридичної особи публічного права (у тому числі в частині впливу зазначеної особи на зміцнення якості вищої особи), наведено багато цікавих відомостей та узагальнень. Але, як-то кажуть, є «пункти», на які варто звернути увагу.
На наш погляд, доцільно організувати громадське обговорення звіту, залучити до цього обговорення не тільки представників громадськості та міжнародних експертів, а і представників закладів вищої освіти, науковців, роботодавців, небайдужих здобувачів освіти – тобто всіх, хто може сформулювати корисні пропозиції.
P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.
Автор: Сергей Захарин, государственный секретарь Министерства образования и науки Украины (2021-2023), доктор экономических наук, профессор.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 10.06.2025