Суб’єктивні тези після презентації дослідження «Індекс майбутнього. Професійні очікування та розвиток підлітків в Україні».
Кожна 4 дитина розглядає міграцію за кордон.
Визначальними факторами у виборі дітей є розвиток і можливості, а не безпекові міркування. Тобто за кордоном вони вбачають більше можливостей.
Лише 3 із 10 дітей чітко визначилися щодо того, якою професією хочуть займатися у майбутньому. Це вдвічі менший за середній показник у країнах ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку).
Значна розбіжність між очікуваннями роботодавців та молодих людей, які шукають роботу. Також є завищені очікування молоді в сенсі заробітної плати.
Найпопулярніші галузі для підлітків – це медицина, ІТ, освіта, культура, дизайн, краса, власний бізнес. Найменш популярні – це торгівля, енергетика, агропромисловий комплекс, державна служба, ЗМІ, фінанси, автобізнес, промисловість, логістика, будівництво, безпека.
Найбільш поширена профорієнтаційна активність – це розмова з батьками.
Підлітки рідко проходять стажування та відвідують екскурсії на підприємствах і навчальних закладах, хоча ці активності також є важливими для вибору професії (дослідження PISA).
Чим вищий рівень освіти батьків, тим частіше підлітки обговорюють з ними своє майбутнє.
Участь у позашкільній освіті пов’язана з вищою ймовірністю того, що дитина вже замислювалася про свою майбутню професію і назвала її.
Фінансова спроможність родини та рівень освіти батьків впливає на участь дітей у позашкіллі.
У містах і обласних центрах діти набагато частіше відвідують спортивні гуртки і репетиторів.
Натомість у селах діти найбільше залучені до волонтерства, шкільного самоврядування і підготовки до олімпіад.
Лише 1 із 10 підлітків займаються у STEM гуртках або підготовкою до МАН.
Найкраще з навичок розвинені емпатія та мотивація. Натомість адаптивність, лідерство та аналітичне мислення мають нижчі показники.
Набагато меншою є впевненість дітей у своїх математичних навичках.
24 % дітей відчувають тиск з боку батьків щодо навчання.
Підлітки, які відчувають такий тиск, у середньому мають нижчі загальні середні бали, ніж ті, хто не зазнавав такого впливу.
Хибна філософія нинішньої моделі – пасивне залучення дітей замість активного заохочення.
Мала кількість зовнішніх партнерських майданчиків (співпраця з бізнесом).
Нестача системності – професійна орієнтація не покриває всі освітні щаблі, а триває здебільшого у 9 і 11 класах.
Автор: Артур Пройдаков, учитель украинского языка и литературы, победитель Global Teacher Prize Ukraine 2021 года.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 23.05.2025