Свого часу Карл Поппер, відомий філософ, який досліджував демократію, відкрите суспільство та механізми авторитаризму, зазначав, що найбільша загроза свободі – це догматичне мислення, яке не терпить сумнівів і критики. На його думку, «тільки відкрите суспільство, в якому громадяни мають право на критику, може запобігти диктатурі та катастрофічним помилкам».
Поппер радив захищати право на критику, бо «без критики немає прогресу. Якщо ви не можете поставити під сумнів владу, то живете не у демократії, а в автократії». Тобто толерантність до критики – головна ознака здорової держави.
Поппер закликав не приймати авторитет за істину: «Факт не стає правдою лише тому, що його сказав хтось впливовий. Запитання «Як ти це доведеш?» має бути задане будь-якому лідеру, незалежно від його статусу».
Держава має служити громадянам, а не навпаки: «Якщо влада починає вимагати від людей лояльності замість надання їм свобод, це означає, що система починає деградувати».
Отже, який стан критичного мислення у світі на думку вчителів шкіл? Чи вчаться учні шкіл використовувати навички критичного мислення, необхідні їм, щоб впоратися з викликами 21-го століття?
Згідно з опитуванням Times Education Supplement, 85% вчителів у всьому світі вважають, що їхні учні не володіють навичками критичного мислення. Здатність мислити чітко і раціонально, а також до самостійного і рефлексивного мислення дає учням можливість формувати власну думку і робити кращий вибір. Тому це ключ до досягнення успіху.
«Ви, без сумніву, знаєте, що таке критичне мислення, але, як сказав нам один учитель: «Усі думають, що навчають критичного мислення на уроках, але дуже мало хто розуміє, що це насправді означає і, що найважливіше, як це відбувається на уроках». Ми провели глобальне опитування, щоб з'ясувати, що вчителі розуміють під критичним мисленням».
Протягом дослідження було отримано понад 1000 відповідей від вчителів з 82 країн світу, які розповіли, що для них означає критичне мислення та з якими викликами вони стикаються, розвиваючи ці навички у своїх учнів. За посиланням можна ознайомитись з результатами дослідження.
Це про важливість освіти, недостатню увагу до неї з боку держави та наслідки – деградацію критичного мислення та загрозу демократії та свободі.
Загалом, як справи з критичним мисленням у нас в Україні?
Автор: Александр Костюк, д. э. н., доктор управления бизнесом (DBA), профессор, главный редактор международного научного журнала «Корпоративная собственность и контроль».
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 18.04.2025