У сучасному світі, де ринок праці змінюється швидше, ніж курс валют, професійні стандарти стають ключем до забезпечення відповідності між знаннями та навичками працівників і реальними вимогами роботодавців.
Але хто має розробляти професійні стандарти? Відповідь на це запитання не така проста, як може здатися на перший погляд.
Чому роботодавці – це рушійна сила у створенні професійних стандартів і описі кваліфікацій? Роботодавці формують ринок праці. Вони знають і розуміють, які професійні компетентності працівників потрібні прямо зараз на ринку праці, і можуть передбачити, що буде затребуване найближчим часом.
Наприклад, у сфері екології та відновлюваної енергетики постійно з’являються нові технології утилізації відходів, методи збереження ресурсів та енергетичні рішення. Якщо професійні стандарти залишаються застарілими або їх взагалі не існує, працівники виходять на ринок праці після навчання в закладах освіти з «вчорашніми» знаннями та вміннями, які вже не відповідають запитам сьогодення. Відтак, роботодавці здатні швидко реагувати на такі зміни, формуючи актуальні вимоги до компетентностей працівників.
Професійні об’єднання – це потужний ресурс досвіду та знань, які дозволяють створювати актуальні професійні стандарти, орієнтовані не лише на сьогодні, але й на майбутнє.
Вони аналізують глобальні тренди, збирають найкращі практики та структурують їх для застосування в конкретних галузях. Це дозволяє уникнути вузькості поглядів і забезпечити відповідність стандартів як національним, так і міжнародним потребам.
І якщо бізнесу не вистачає часу для спілкування з освітою, то саме для об’єднань та асоціацій це є профільною діяльністю.
Якщо професійні стандарти створюються в більшості представниками освіти, тоді можуть виникнути кілька серйозних проблем:
Заклади освіти не мають цілісного розуміння затребуваних ринком праці знань, умінь і навичок.
Освітяни можуть не враховувати специфіку роботи в реальних умовах, створюючи стандарти, які виглядають добре на папері, але не працюють на практиці. Також є ризик, що освітяни будуть завідома розробляти професійні стандарти під спроможності закладу освіти.
Роботодавці відразу бачать результат роботи за стандартом – чи відповідають випускники їхнім очікуванням. Освітяни ж не мають такого безпосереднього контакту з ринком праці.
Найкращий підхід до розроблення професійних стандартів – це синергія між роботодавцями, професійними об’єднаннями та освітянами.
Роботодавці визначають, які професійні компетентності працівників потрібні прямо зараз і в найближчому майбутньому.
Професійні об’єднання структурують ці вимоги, додаючи аналітичний і стратегічний контекст.
Освітяни інтегрують зміст стандартів в навчальні програми, готуючи фахівців до реальних викликів.
Профспілки додають соціальний баланс, захищаючи інтереси працівників і забезпечуючи відповідність стандартів умовам праці.
Професійні стандарти – це фундамент, на якому будується ринок праці. Якщо їх розробляють ті, хто найкраще знає потреби ринку, це дозволяє забезпечувати:
Сьогодні вже є значний прогрес, але цього все ще недостатньо. Роботодавці та професійні об’єднання мають зрозуміти свою ключову роль у цьому процесі.
Співпраця всіх зацікавлених сторін забезпечить створення дієвого інструменту для підготовки кваліфікованих працівників, які працюватимуть на розвиток економіки України.
Тільки разом ми можемо створити систему, яка відповідатиме сучасним і майбутнім викликам!
Автор: Юлия Мартын, руководитель секретариата Национального агентства квалификаций.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 05.02.2025