Помітила, що її допускають 90% дітей, з якими я спілкуюсь. І порівняно з тими учнями, хто навчається і живе в інших країнах (консультую людей з більш ніж 10 країн світу), впадає в око, що це дуже притаманно нашим дітям.
Безумовно, діти тут ні до чого, їх світогляд формує середовище, соціум і авторитетні дорослі. А також відсутність цілеспрямованої і централізованої стратегії.
На питання «Навіщо взагалі тобі навчатися після школи, навіщо коледж або університет? Взагалі до чого це все?», зазвичай я чую таку відповідь:
– Щоб було цікаво…;
– Щоб подобалось…;
– Щоб знайти себе…;
– Щоб займатися тим, що любиш…
Шо хочу сказати з цього приводу.
Це абсолютно неефективна, дезорганізуюча, дезорієнтуюча ідея.
Як казав Умберто Еко: «Роза как символическая фигура до того насыщена смыслами, что смысла у нее почти нет». Так-от, у цьому вашому «подобається», «любити», «знайти себе» сенсу немає, настільки ці поняття абстрактні і емоційно перенасичені.
Вони, як шлях без курсу, пряма без вектору, іду туди не знаю куди.
Кваліфікаційний рівень після школи – бакалаврат або молодший бакалаврат – не іграшка, не священний грааль, не скатертина-самобранка і не наріжний камінь. Не міфічне створіння, яке дарує цікавість, щастя, добробут, любов, сенс життя. Воно не може дати те, чого повинні навчити ви, шановні дорослі.
Якщо ставитись до навчання, як до Жар-птиці, то так можна бігати все життя і не впіймати її.
Навчання після школи – абсолютно «земна», прагматична, реальна і побутова категорія. У базі якої знаходиться витривалість, інтелект і довга воля. + своєрідне сито і ініціація – перехід на наступний рівень для тих, хто зміг.
Його вибір треба прораховувати до дрібниць, якщо хочете підвищити ефективність.
Тому, коли ви знаходитись перед вибором типів і видів навчання після школи, рекомендую зосередитись на таких пунктах у відповідь на питання «навіщо?»:
Це я описала загальні пункти, але завжди є і особисті, які слід також враховувати. Місце проживання і навчання, конкурс на спеціальність, її затребуваність, фінансові можливості, вимушеність працювати або винаймати житло тощо.
А то часто буває: зібралась людина змінити світ – а відрахували після першого семестру. Бо йшла, щоб було «цікаво», а там складно, і багато вчитись треба. І вже не цікаво.
Тому батьки, педагоги, авторитетні дорослі! Передивіться ваші стратегії планування в бік ефективності. Це вирішить багато непорозумінь і позбавить від неприємних «сюрпризів». Також підвищить співпадіння за критерієм «очікування – реальність».
Автор: Марьяна Калабухова, консультант по образованию и обучению PhD.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 29.01.2025