«Работа над ошибками» или реформа требует реформирования
Слава Українському Вчительству, яке в умовах повномасшабної війни, освітніх втрат та психологічних травм змогло разом зі своїми учнями взяти участь у дослідженні PISA-2022.
Не буду аналізувати, наскільки близькі українській освітній програмі завдання PISA, не буду проводити паралелі, учні з якої ще країни проходили дослідження під час кривавої безжальної війни. Це окрема розмова.
Та реагувати на негативні тенденції варто. Ні, не посипати голову попелом, а шукати витоки таких наслідків та працювати на упередження.
Дійсно, у державах, учні яких показали не найкращі результати, як правило, починаються реформи. Україна ж живе в освітній реформі.
Ідеальних реформ не буває. Кожна реформа на етапі втілення підлягає коригуванню: виявленню того, що не спрацьовує або не дає очікуваного ефекту.
Уже минуло два роки, як перші учні НУШ пройшли рівень початкової школи (мій старший онук серед них), а ми й досі не зробили висновки та не внесли корективи в програму НУШ.
Буду більш точною: висновки вже зроблено однією з наукових інституцій МОН. Та їх майже два роки не тільки не оприлюднюють, а ще й уперто (творці реформи) не роблять «роботу над помилками».
До чого це приведе? У нас є всі шанси стати першими ззаду у дослідженні PISA через чотири роки, коли перші НУШівці, досягнувши 15-ти річного віку, візьмуть у ньому участь.
PS: до вашої уваги витримки з неопублікованого звіту. Висновки робіть самі. До речі, висновки експертів інституції цікаві. Реформа потребує реформування!
Автор: Елена Фиданян, директор Департаменту освіти і науки, м. Київ.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 06.12.2023