Автор: Александр Костюк, д. э. н., доктор управления бизнесом (DBA), профессор, главный редактор международного научного журнала «Корпоративна власність та контроль».
Свого часу декан Гарварда Генрі Розовскі увів в обіг цікавий термін – «академічний калібр» першокурсника, тобто рівень знань та навичок студента на вході до університету. Це про селективність університетів у процесі відбору абітурієнтів. У Гарварда це близько 4%, тобто з 25 абітурієнтів Гарвард на навчання приймає одного. На думку Розовскі, це дає можливість Гарварду сподіватися, що абітурієнт з добрими знаннями та навичками зробив свідомий вибір свого професійного шляху та ролі на цьому шляху вищої освіти, та звісно, конкретного університету.
Що відбувається з «академічним калібром» абітурієнтів у США зараз? Більше 40% випускників шкіл у США не відповідають жодному з критеріїв, які визначають їх готовність до вступу до закладів вищої освіти країни. Так, минулого року було зафіксовано найнижчий середній бал серед випускників шкіл за тестом «ACT Composite score» – 19.8, що є найнижчим показником за останні 30 років.
Тут мова йде про девальвацію академічного калібру абітурієнтів закладів вищої освіти, який формується до моменту вступу до університету, протягом навчання у школі також. На даний момент 4 з 10 абітурієнтів закладів вищої освіти знаходяться за межами «академічного калібру» навіть за найменшими вимогами, тобто вони не готові до навчання у закладах вищої освіти взагалі.
А що у нас, в Україні, з академічним калібром абітурієнтів? У нас 80% випускників шкіл вступають до закладів вищої освіти. Чи значить це, що у нас лише 2 з 10 абітурієнтів закладів вищої освіти знаходяться за межами «академічного калібру», який формується системою вищої освіти, тобто ми тут залишаємо позаду США? Чи наш «академічний калібр» є невизначеним або девальвованим поняттям? Це дуже важливе питання, яке потребує змістовної та відвертої відповіді.
Щодо Європи, чи усі виші в Європі беруть усіх підряд? Вірогідно, є й такі, але рейтингові виші – точно ні. Наприклад, рейтинг FT50 європейських шкіл бізнесу. Там немає жодної, яка брала б усіх підряд абітурієнтів. Там селективність – до 30%, тобто беруть кожного третього у кращому випадку, а не усіх.
А якже, власне, сам абітурієнт? Якщо абітурієнт є несвідомим, навіщо йому потрібна вища освіта, то його вибір буде суспільно інерційною справою, яка рано чи пізно призведе до занепаду системи вищої освіти та девальвації вищої освіти як суспільного явища. Це ми спостерігаємо саме зараз в Україні.
Що могли зробити університети раніше? Що могло зробити Міністерство освіти України? Як мінімум:
Для цього потрібно, у тому числі, забезпечувати академічний калібр абітурієнтів і МОН, і університетам, а держава має добре фінансувати навчання саме таких «відкаліброваних» студентів.
Академічний калібр абітурієнтів має прямий вплив на спроможність університетів створювати додану вартість шляхом надання послуг вищої освіти.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 05.05.2023