А. Кириченко: отличия немецкой и украинской школы

Автор: Анна Кириченко, преподаватель информатики Славянского колледжа транспортной инфраструктуры.

Найперше потрясіння від німецької школи – батьки не знають телефону вчителя дитини. Можливо, у молодших класах це не так, але середня ланка таку інформацію вважає зайвою.

Тому залучення німецьких батьків до навчального процесу є набагато нижчим. Вчителю не можна зателефонувати ввечері, щоб обговорити, як у дитини пройшов день. Не можна прийти до школи за власним бажанням. Про таку зустріч потрібно домовлятися заздалегідь.

На батьківських зборах не збирають на штори і не обговорюють успіхи учнів. Предмет обговорення – лише загальні організаційні питання. Натомість кожному з батьків видається «термін» – талончик, де вказано час, коли він може прийти і поговорити з учителем наодинці.

Цікаво, що табель, який видають наприкінці семестру, набагато інформативніший, ніж у нас. Тут обов'язково розпишуть, що саме у предметі засвоїла дитина, а що їй поки що не далося.

Пропускати шкільні заняття без поважної причини у Німеччині не можна. Якщо українська мама, як на батьківщині, захоче поїхати з дитиною поза канікулами до Єгипту чи Туреччини, ризикує нарватися на заборону на виїзд дитини в аеропорту. У таких випадках потрібно обов'язково мати довідку-дозвіл від школи.

Тому наші швидко вчаться або не порушувати правила, або шукати шляхи їхнього обходу.

Як виявилось, більшість старшокласників німецьких шкіл підробляють чи займаються волонтерством. Причому не лише через гроші. Головне значення підробітків – визначитися з майбутньою професією. Ідуть підробляти до лікарень, кафе, магазинів, наукових установ, мерії. Роботи можна міняти, щоб зрештою знайти «своє».

У старших класах є навіть обов'язкові тижні практики. Ймовірно, вони потрібні тим, хто так і не захотів підробляти.

Іноді, закінчивши школу, випускники не вступають до університету, а беруть так званий «вільний рік» – щоб попрацювати та зрозуміти, до якої сфери діяльності лежить душа.

Кілька слів про шкільні випускні. Тут теж прийнято відзначати їх весело та гамірно. Часто клас виїжджає на якийсь курорт чи гуляє у кафе. Відразу хочу зауважити, що пафосу на таких заходах у Німеччині значно менше, ніж в Україні. Все досить скромно.

Отримання атестату – абітура – важлива подія у житті сім'ї. Якщо дозволяють фінанси, дитині дарують автомобіль або інший рівноцінний подарунок.

Оригинал