https://ru.osvita.ua/blogs/86922/

Г. Громко: убранный школьный подвал – это еще не укрытие

Автор: Григорий Громко, учитель Нечаевского лицея им. Ю. И. Яновского Кировоградской области.

«Ось ми прибрали у шкільному підвалі сміття, побілили вапном стіни, поставили бочку з водою – тепер у нас є бомбосховище», або декілька думок щодо 1 вересня і навчання під час війни.

1. МОН від самого початку обрав неправильний підхід, переклавши відповідальність на керівників шкіл, хоча у цьому випадку відповідальність за облаштування укриття мають нести засновники та власники закладів освіти, оскільки школи не мають відповідного фінансування.

2. 90% шкіл не мають облаштованих укриттів – підвальні та напівпідвальні приміщення не можуть бути використані в якості укриття з багатьох причин:

а) найперше – вони не відповідають ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту»;

б) у більшості шкільних підвалів проходять водопровідні та каналізаційні труби, кабелі електричного живлення – це не допускається;

в) ширина входу в підвал (70–90 см), начебто відповідає нормам, але не розрахована на одночасний вхід / вихід багатьох осіб;

г) відсутні запасні виходи за межами можливих завалів з решток будівлі;

ґ) площа тиру в підвалі школи – 150 кв.м, в ньому можна розмістити лише до 300 учнів;

д) у багатьох школах у підвалах розміщені складські приміщення і роздягальні, площа яких зовсім мала;

е) суттєве – має бути ефективна приточно-витяжна вентиляція, одночасне перебування в підвалі декількох сотень учнів викличе задуху;

є) вода – це не просто бочка з застояною водою;

ж) туалет – одна з найболючіших проблем – у більшості шкільних підвалів їх немає;

з) світло, зв'язок, інтернет – це є в міністерських рекомендаціях, але нічого не сказано щодо резервних джерел електричної енергії, світла, способів зв'язку;

и) ніхто не говорить при стрес у дітей під час перебування в підвальних приміщеннях або про ту ж саму клаустрофобію (а вона є);

і) проведення уроків в укритті – нонсенс, діти і вчителі в стані стресу, скупчення учнів з різних класів тощо;

ї) абсолютне мовчання щодо надолуження уроків, які буде пропущено під час перебування в укритті – їх запишемо і забудемо?

к) міністерство пропонує як вихід «змішане» навчання – ті учні, батьки яких не проти такого «очного» навчання, навчатимуться в школі, інші – вдома, «дистанційно», але виникає питання – коли вчителям проводити «дистанційні» та «очні» заняття і хто заплатить за подвійну роботу?

л) навіть при облаштованих укриттях, «дистанційка», на жаль, є безальтернативною цей рік як через війну, так і через можливу відсутність енергоресурсів – потрібно готуватись до того, що газу / вугілля не буде;

м) «дистанційку» можна зробити більш ефективною. ніж «вайбер-навчання», але про це міносвіти не подумало.

П.С. На жаль, ніхто не запитав у директорів шкіл Харкова чи Миколаєва щодо «очного» навчання та облаштування укриттів – усі сподіваються, що «а у нас не бомблять, якось обійдеться».

Оригинал.

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 21.07.2022