Автор: Егор Стадный, эксзамминистра образования и науки, вице-президент по бакалаврским программам KSE.
Коли 8 березня влада запропонувала скасувати ЗНО у 2022 році «як конкурсний критерій доступу до освітніх послуг», я зрозумів, що почалось хитання, і ми йдемо до компромісу, який може нам дорого обійтись. Зрозуміло, що в березні місяці лобіювати скасування ЗНО можуть тільки ті, хто постійно марить цією ідеєю.
Однак завдяки реакції громадськості з того моменту риторика МОН змінились. Як і очікувалось, правила вступної кампанії заходять в компромісну позицію.
Станом на зараз для вступу на бюджет МОН пропонує спрощене зовнішнє тестування. Є багато питань до набору предметів.
Як на мене, у такій комбінації взагалі немає смислу в третьому предметі. Повірте, вимога до усіх складати історію України на тесті з 20-ти питань не підвищить обізнаності вступників, не підвищить їх патріотизму (які ще там аргументи?).
Наприклад, прочитання кількох знакових монографій наших істориків (та хоча б однієї), перегляд просвітницьких відео на ютубі – підвищить, а тест на 20 питань – ні. Тобто в такому підході, який пропонується, цілком достатньо двох предметів, які і так були присутні до цього майже скрізь: українська мова та математика. Та це, чесно кажучи, дрібниця.
Попри ці та інші недоліки все ж таки це зовнішнє тестування, тобто критерій справедливості та об'єктивності зберігається. Його реалізація буде складною, але дасть змогу ранжувати вступників (хоч і не без проблем, бо тест тісний) та з більшою вірогідністю допустити до отримання вищої освіти тих, хто готовий її отримувати.
З контрактом складніше і гірше. МОН пропонує, щоб для більшості спеціальностей вступ відбувався за мотиваційним листом. Тобто для деяких таки буде зовнішнє тестування, а для інших – вступ за мотиваційним листом.
Давайте одразу тут означимо, що мотиваційний лист – це специфічний інструмент з обмеженим застосуванням. Наприклад, ми в KSE справді вимагаємо мотиваційний листи від вступників і даємо приблизний перелік питань, які хочемо, щоб вступники висвітлили:
Мотиваційний лист не дає можливості визначати рівень знань вступників, він дає можливість оцінити, хто зі вступників, які вже засвідчили належний рівень знань, більш свідомо ставиться до свого навчання. Я особисто є прихильником природнього застосування мотиваційного листа як додаткового критерію, обов'язково в парі з тестом на знання.
Повертаючись до розподілу спеціальностей. Приймати за мотиваційним листом МОН пропонує на ті спеціальності, де є невеликий конкурс. Тобто традиційно і до цього у більшості закладів на них приймають просто тих, хто просто прийшов і готовий платити гроші. Сурова правда.
По суті тут нічого не змінюється, що раніше брали усіх підряд, що зараз будуть брати усіх підряд. Але є одна проблема. У переліку спеціальностей, на які МОН пропонує набирати суто за мотиваційними листами, є ІТ-спеціальності (12 галузь).
У мене немає пояснень, чому так? Це рейтингові спеціальності, там великий конкурс... Просто хочу попередити – це надзвичайно необачний крок, ми будемо дуже довго це розгрібати потім. ІТ потребує фахівців, а не нездар. Повірте, нічого хорошого в тому, що ми збільшуємо технічний борг ІТ-фахівців не буде. Це не те, що просять ІТ-компанії. ІТ-компанії просять розвивати ІТ-освіту, у тому числі університетську, а не вбивати її.
Мені щиро шкода тих викладачів ІТ-спеціальностей, які зіштовхнуться з цим набором. Фактично це міна сповільненої дії, яка віднадить толкових фахівців від роботи в університетах, вони ж там не за гроші... Сподіваюсь, МОН ще змінить свою думку, і на ІТ-спеціальності на контракт теж буде зовнішнє тестування.
І ще одне. Я розумію, що це ніхто не захоче слухати. Я це напишу просто, щоб не було ілюзій. Ми не змогли стати на парадигму якості. Ми далі маємо освітню політику, у якій усе диктується кількістю.
Контрактники будуть субсидіюватись бюджетними коштами, бо вони ніколи не платили (а зараз тим паче не будуть платити) і половини того, що потрібно платити за вищу освіту. При цьому самих бюджетних коштів буде дедалі менше. Тому три простих висновки:
1) Ми набираємо за цими мотиваційними листами безліч неготових до здобуття вищої освіти студентів. Я з досвіду можу сказати, що для того, щоб навчати таких студентів, потрібні серйозні додаткові кошти під спеціальні заходи, щоб вони вийшли на потрібний рівень.
2) Натомість ресурсів у вищій освіті буде не більше, а менше. Впаде бюджетне фінансування, бо буде ще не один секвестр. А водночас з цього ж бюджетного фінансування потрібно буде субсидіювати навчання контрактників...
3) Загально відомо, що при відсутності ресурсів (а їх і до цього не вистачало) буде удавання, профанація та зниження якості.
Просто пишу, щоб не було ілюзій та примарних очікувань.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 11.04.2022