Автор: Людмила Булыгина, учитель информатики, Политехнический лицей НТУУ «КПИ».
Пишу з-під вайфая (це щоб ви зрозуміли рівень ), і це час лонгріда.
Ми, дякуючи ЗСУ і всім нашим людям, хто зараз допомагає країні, хто її підтримує будь-яким чином, ідемо до перемоги.
І в перерві між чимось діяльним можна подумати про те, як в нашому житті все змінилось назавжди.
Ми будемо святкувати нашу Перемогу іншими людьми.
У нас до кінця життя залишиться розділ «до війни / після війни».
Особливо нічого ззовні не зміниться. Ми будемо продовжувати робити дурниці, сваритись в інтернетах, бути невдоволеними і підписувати петиції проти ДПА.
Але там, всередині, з'явиться компас . І міць. І розуміння, хто ми, звідки і навіщо у кожного українця.
А я пару слів про те, як зміниться освіта.
Ми вже не будемо шукати прикладів у фінів, естонців і кого там ще. Бо отримаємо розуміння, що тут у нас свій шлях.
І ми не будемо гратись в «цікавинки» ні з батьками, ні з дітками.
Бо не зможемо . Вони знесуть таких учителів, як зносять рашистські сайти – легко і масово.
Ми будемо готувати інтелектуальну еліту. Розумну, міцну, впевнену.
Готувати чітко, вимогливо і відповідально. І багато вчитися самі. А хто не хоче, той іде ...ну що я вам скажу, ви ж знаєте куди.
Світ не змінився.
Ми його змінюємо прямо зараз.
На краще.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 01.03.2022