А. Костюк: целесообразность мониторинга трудоустройства

Автор: Александр Костюк, д. э. н., доктор управления бизнесом (DBA), профессор, главный редактор международного научного журнала «Корпоративная собственность и контроль».

У 2005 році Україна приєдналася до Болонського процесу, однією з цілей якого є «сприяння працевлаштуванню громадян та забезпечення міжнародної конкурентоздатності системи вищої освіти», взявши на себе зобов’язання запровадити відповідні практики щодо моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої освіти на національному рівні.

Довелося чекати 17 років, і нарешті, на початку лютого МОН України оприлюднило результати моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти. Мета здійснення такого моніторингу абсолютно зрозуміла: отримати можливість для аналізу тенденцій працевлаштування фахівців та скоригувати розподіл бюджетного фінансування між закладами вищої освіти.

Зазначена практика використовується у багатьох країнах світу і навіть далеко за межами Європи. Наприклад, країни Латинської Америки започаткували такий державний національний моніторинг працевлаштування випускників майже 20 років тому. Україна це зробила лише на 31 році своєї незалежності. Тому питання щодо актуальності запровадження такого моніторингу абсолютно риторичне – держава мала б це зробити вже давно.

Саме тому, власне, сама ініціатива МОН України знайшла підтримку у суспільстві, а ось результати викликали дискусію. Приводом до дискусії стали місця закладів вищої освіти у національному рейтингу працевлаштування випускників, де серед лідерів переважно заклади, які знаходяться у невеликих містах, віддалені від так званих індустріальних центрів країни за географічною ознакою. Це свідчить про те, що використання терміну «географічна периферія вищої освіти» в Україні права на існування немає, що є доброю передумовою для розвитку ринку послуг вищої освіти в країні.

«У процесі моніторингу досліджувалася зайнятість осіб, які закінчили навчання за бюджетні кошти в період з 1 листопада 2017 до 30 жовтня 2018 року та не продовжили навчання за наступним рівнем освіти. При дослідженні враховано роботу станом на 1 листопада 2021 року». У світовій практиці збір інформації робиться через півроку після закінчення навчання студентами. Чому через півроку? Щоб врахувати існуючу у світі практику стажування студентів у компаніях після університету, яке триває до 6 місяців, після чого людина або працевлаштовується, або ні. У випадку з методологією МОН України, випускниками було відведено на працевлаштування не 6 місяців, а 3-4 роки.

Вірогідно, це завищило наш загальнонаціональний показник, який склав майже 59%. Чи мало це, чи багато? У порівнянні з середнім показником у країнах Європи (83,7%) це показник невеликий, але він співставний з деякими країнами Європи, зокрема Грецією (59,4%), Туреччиною (57,8%), Північною Македонією (57,2%), Італією (58,7%).

Але тут знову потрібно зазначити, що це показник працевлаштування після 6 місяців після закінчення закладу вищої освіти. Наскільки наші «59%» були б нижче, якщо б МОН України збирало дані також через 6 місяців, а не через 3–4 роки? Вірогідно, що відчутно. Наприклад, у Польщі показник працевлаштування випускників закладів вищої освіти за результатами моніторингу працевлаштування через 6 місяців склав 72%, а через 12 місяців – вже 78%. Тобто чим триваліший проміжок часу, який використовується для здійснення моніторингу, тим вищий показник працевлаштування.

Разом з цим, який би проміжок часу не закладав МОН України для проведення збору даних працевлаштування – 6 місяців або 3–4 роки, однакова методологія використовується для усієї вибірки закладів вищої освіти. То, чому одні заклади опинилися вище, а інші – нижче у національному рейтингу, університети мають спитати у себе.

Разом з цим, у кожного закладу вищої освіти в Україні є можливість самостійно впровадити практику моніторингу працевлаштування випускників та укладання звітів про працевлаштування випускників за окремими освітніми програмами. Практику, яку вже більше 20 років тому запровадили університети у багатьох країнах світу, і не тільки в Європі. Виглядають такі звіти дуже цікаво, бо містять інформацію, яку знайдуть вкрай важливою абітурієнти, інформацію навіть за межами тієї, що наводить МОН України. Це і є так звана «упаковка» освітнього продукту, поширена у світі.

Наприклад, Ivey Business School, одна з найкращих у Канаді. Це бізнес-школа університету Західного Онтаріо, яка посідає 170 місце у рейтингу університетів QS, але у рейтингу працевлаштування випускників QS Employability університет входить вже до топ-50 найкращих університетів світу. Тому це дуже цікавий кейс.

Візьмемо програму МBA, яка є однією з найбільш поширених програм рівня магістра у світі. Ivey Business School тут займає перше місце у Канаді за оцінкою ринку праці. Необхідна аналітика міститься у черговому, щорічному звіті з працевлаштування випускників програми MBA Ivey Business School.

Через три місяці після завершення програми навчання, співробітники Ivey Business School зробили відповідний запит на отримання інформації щодо працевлаштування усім 168 випускникам програми 2021 року. 80% випускників відгукнулися на запит і надали інформацію (це добрий «респонс» рейт).

Ще до завершення навчання Центр менеджменту кар’єри Ivey Business School отримав пропозиції щодо працевлаштування випускників 2021 року від 221 компанії. Тобто кількість пропозицій роботи перевищувала кількість випускників на майже на 30%.

97% випускників програми працевлаштувалися протягом 3 місяців після її завершення, з яких 91% залишилися задоволеними місцем роботи. З 163 працевлаштованих випускників лише 4 випускника самопрацевлаштувалися (зайнялися власною справою). 56% випускників отримали роботу на території Канади, інші 44% – за її межами.

Середня перша зарплата після завершення програми складає 122 525 дол. США на рік, це у 2,5 рази більше, ніж середня зарплата у Канаді. Інформація щодо заробітної плати випускників надається також у межах окремих галузей та посад випускників. 59% випускників програми працевлаштувалися за сприяння свого університету (бізнес-школи) – Ivey Business School.

Наскільки важливі ці показники для абітурієнтів? Питання риторичне: достатньо запитати у абітурієнтів або їх батьків у День відкритих дверей університету. Поки що жоден з наших закладів вищої освіти не має практики підготовки подібного звіту за освітніми програмами.

Водночас скласти подібний звіт варто кожному університету, адже це вже інший, більш високий рівень культури взаємин з ринком праці та випускниками, що притаманно сучасним, потужним університетам світу.

Тому було б добре, щоб МОН України, вдосконаливши окремі складові методології, і наступного року продовжив практику проведення національного моніторингу працевлаштування випускників, створюючи стимули для наших закладів вищої освіти щодо сприяння працевлаштуванню випускників, а наші заклади вищої освіти нарешті почали «упаковувати» свій освітній продукт у межах кожної освітньої програми, як це роблять сучасні університети світу.

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 16.02.2022