Автор: Владимир Онацкий, заместитель директора школы по учебно-воспитательной работе.
Вступ дитини до школи – це завжди подія, на яку з нетерпінням та сподіванням чекає як сам малюк, так і його батьки. За чинним законодавством, навчання в школі зазвичай розпочинається, коли дитині вже виповнилось шість років. А це означає, що в школу приходять діти і п'ятирічного, і шестирічного, і семирічного віку. Співбесід з дітьми тепер школи не здійснюють, і свого учня вчитель вперше побачить першого вересня. Школи приймають на навчання всіх дітей, і лише батьки визначають, у якому віці дитина піде до школи.
Школа – це завжди нові умови, до яких потрібно адаптуватися. Навіть ми, дорослі, змінюючи місце роботи, завжди потребуємо часу, щоб адаптуватися до нових умов. Що ж тоді говорити про дитину. У садочку ще вчора вона була найстаршою, а вже сьогодні – наймолодшою. Змінюється одразу усе: у садочку кожна група відокремлена, дітки і їдять у групі, і сплять, і займаються.
У школі ж за дверима класу – цілий світ, до якого треба прилаштуватися, адаптуватися: це і велика їдальня зі своїми особливостями харчування, і вбиральня, де не лише учні з твого класу, а й значно старші, і на перерві в коридорі може бути аж до двохсот учнів, та й уроки в школі відрізняються від занять у садочку.
Запроваджуючи шкільне навчання з шести років, науковці та практики виходили з того, що воно буде здійснюватись в умовах дитячого садочка або в окремих блоках шкіл за режимом дитячого садочка. Мені пощастило наприкінці 80-х років працювати з такими дітками в приміщенні дитячого садочка. Усе було за режимом: сніданок, один-два уроки, прогулянка, потім ще урок, обід, сон…
Величезні черги до садочків змусили перевести першачків до шкільних приміщень. Зникли денний сон, прогулянки між уроками, але ж не змінилася фізіологія дітей. Діти залишились дітьми. І їм необхідно адаптуватися. У Новій українській школі на адаптацію дітей до навчання відводиться два роки.
Але не все продумано в системі навчання дітей першого класу. Вже з першого навчального тижня у дітей бувають дні, коли є по п'ять уроків, а такі державні свята, як День захисників України (14 жовтня), Різдво Христове (25 грудня), Міжнародний жіночий день (8 березня), День праці (1 травня), День Перемоги (9 травня), Великдень малюкам доведеться відпрацьовувати в червні.
Окрім того, запроваджуючи навчання дітей з шести років, фізіологи наполягали на тому, що учні перших класів обов'язково повинні мати додаткові тижневі канікули у лютому місяці, коли організм дитини потребує найбільшого захисту. Зараз така норма відсутня в освітньому законодавстві.
Освітні активісти (педагоги, батьки) намагаються удосконалити норми освітнього законодавства, у зв'язку з чим склали петицію до Президента України як суб'єкта законодавчої ініціативи з проханням:
1) вилучити з Закону України «Про повну загальну середню освіту» норму щодо тривалості освітнього процесу не менше 175 навчальних днів;
2) доповнити Закон України такими положеннями:
До цієї петиції лише за кілька днів приєдналося понад 12000 громадян, проте, щоб Президент її розглянув, необхідно 25000. Якщо ми всі разом зможемо привернути увагу пана Володимира Зеленського, то є сподівання на певні покращення освітнього процесу в школах.
Пам'ятаймо: великі важливі зміни починаються з малого.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 10.02.2022