Автор: Николай Хоменко, заслуженный работник образования.
Ми живемо у світі певних стереотипів.
До того ж, деякі так вкоренилися, що ми не хочемо їх позбуватися, хоча вони вже давно не відповідають реаліям сьогодення. І це більшість з нас розуміють. Нам просто з ними комфортно. Як говорив один із великих: «Обмануть меня не трудно!.. Я сам обманываться рад».
Не секрет, що ми тривалий час готували фахівців з окремих спеціальностей, які є рудиментарними по суті і прив’язаними ще до минулого століття з соціалістичними формами ведення економіки. Як результат, працевлаштування з цих спеціальностей становить 5-10 %.
За кордоном перелік спеціальностей переглядають періодично – раз на два-три роки залежно від необхідності та актуальності.
Зовсім недавно в одному з наших брендових університетів розпочав підготовку факультет Тік-Току, враховуючи розвиток соціальних мереж. Дивно? Так. Незвично? Безумовно. Через те, що ми звикли до певних стереотипів.
Так, з’явився новий стереотип про негативні наслідки дистанційного навчання.
Є проблеми? Звичайно. Але ми до цього йшли, пандемія прискорила цей процес. З сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, а також за умови відповідної організації практичного навчання, нових форм контролю знань, підвищення мотиваційних чинників ми отримаємо більше плюсів, ніж мінусів.
Загалом більшість студентів (65%) вважає, що позитив дистанційної освіти – збереження часу на дорогу, більш комфортні умови навчання, можливість швидко перемикатися з однієї роботи на іншу. Анкетування проведено серед 2250 студентів старших курсів.
Адаптуються до цього поступово і викладачі.
Підручники і навчальні посібники чи електронна версія й електронний підручник? Ми по-старому оцінюємо заклад освіти та його бібліотечний фонд через кількість фоліантів на полках. Це також певний стереотип, який закладався в нашій свідомості протягом багатьох століть. Останнє анкетування студентів засвідчує, що паперовими підручниками користуються лише 26% студентів.
Відходять у минуле стереотипи щодо оцінювання знань школярів і студентів. Класична «п’ятірка» залишається десь у підсвідомості. 12-100-200-бальна система оцінювання вносить певну складність у сприйнятті, але вона діє з певним виносом, і перерахунок на класичне оцінювання стає неактуальним.
Запровадження ЄДКІ (Єдиний державний кваліфікаційний іспит) для регульованих спеціальностей, ЄВІ (єдиний вступний іспит), ЄФВВ (єдине фахове вступне випробування) з використанням сучасних комп’ютерних технологій дає впевненість, що і ЗНО складатимуть зовсім по-новому. До речі, у плані щодо запровадження сучасних цифрових технологій в освітянський процес ми виходимо на рівень провідних країн світу, а окремі випереджаємо.
Широкий доступ до інформаційно-освітянського та наукового контенту, самоконтроль, мотиваційні чинники студента, напевно, з часом дозволять також переглянути термін підготовки як бакалавра, так і магістра.
Стереотип, що ми маємо готувати фахівців у тій кількості, скільки потребує наша економіка, а держава подбає про їх працевлаштування, не сприймається.
Ми маємо сьогодні понад 1 млн безробітних і 582 тисяч вакансій. Не всім безробітним подобаються запропоновані вакансії. Останні заяви про створення в наступному році 350 тисяч нових робочих місць дуже сумнівні. А враховуючи, що сьогодні майже 20% працездатного населення працює за кордоном (близько 3 млн осіб), з метою соціального захисту цих людей ми маємо під час підготовки фахівців враховувати потреби ринку праці не тільки країни, а й світу.
Отже, настав час позбавлятися певних стереотипів, не вводячи в оману себе та інших.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 03.11.2021