А. Журавлева: как устроиться учителем на ставку в Канаде

Автор: Александра Журавлева, учитель, Канада.

Заміни в школі або що мені світить з усіма моїми сертифікатами, стажами і послужним списком.

Управління освіти Калгарі – то непробивні середньовічні фортеці(бо їх декілька), укріплені товстелезними мурами, обкопані глибокими ровами і пильновані вартою. Може, трохи перебільшую, але десь приблизно так. А я почуваюся, ніби махаю папірцями і кричу під тими мурами.

Я шукаю роботу. Як гадаєте, які вакансії я можу бачити і на що претендувати? Лише на «учитель-замінник» (я навіть українською правильного перекладу не підберу).

Невже їм не треба вчителя-початківця, математика чи фізрука? Звичайно, треба, і не одного, а десятки. Проте взяти «людину з вулиці», навіть з «найчервонішим» дипломом, з величезним стажем, з безліччю здобутків і сертифікатів – ніколи у світі. Звідки їм знати, хто ти і що ти. І ось тому таких вакансій ви не знайдете, не побачите ніде. Вони за тими «мурами», у внутрішній системі управління, лише для «своїх».

То як попасти на роботу, як влаштуватися вчителем на повну ставку?

Почати із «учителя-замінника»! При управлінні є цілий штат таких учителів, вони не прикріплені до шкіл і виходять на роботу лише тоді, коли потрібно підмінити шкільного вчителя. Реєструючись у електронній системі, замінник вказує, які предмети може заміняти, у яких класах і які райони Калгарі може обслуговувати.

Як відбувається сама заміна? Основний вчитель повідомляє дирекцію про свою відсутність (це вноситься в загальну електронну систему управління) і зобов'язаний залишити (або відправити по емейлу в школу) плани своїх уроків на день / тиждень з усіма роздатковими матеріалами.

Учитель-замінник слідкує у системі за можливими замінами звечора або о 6 ранку... і хто швидше встав – той штани вбрав. Тобто обирає школу і клас, погоджується, і на 8 чи 9 ранку їде заміняти всі уроки відсутнього вчителя.

Поки минулого року я була на практиці у двох школах, мала змогу 7 днів спостерігати за роботою замінників. Багато розпитувала, бо таке явище для мене є досить незвичним.

Почну з недоліків:

• замінник не знає дітей, не лише по іменах, але й можливості і вміння, індивідуальні плани, хто на що «здатен» – це я про поведінку і «золоті верби», яких можна очікувати;
• замінник не знає, як саме вчитель вибудовує свою роботу з класом, особливо, коли вчитель використовує нестандартні форми, методи чи стратегії;
• складно вчити за чужими конспектами;
• сьогодні є заміна – тобі платять, завтра нема – то й нема грошей;
• мусиш мати водійські права і авто, бо громадським транспортом дуже затратно по часу і по грошах. До речі, про права і авто обов'язково питають на інтерв'ю.

Які ж переваги?

• учителі з паралелі чи школи не відволікаються і не відриваються від своєї роботи, навіть коли у них «вікно». Відсутнього колегу є кому підмінити;
• ти не готуєшся, учитель для тебе залишає роботу й інструкції. Хоча всі замінники мали з собою декілька книжок, роздруківки з цікавими завданнями, кольорові витинанки, власні цікаві презентації, вікторини. Про всяк випадок;
• усі вчителі і замінники отримують від управління «яблучні» ноутбуки з однаковим програмним забезпеченням, тому під'єднатися у різних школах до проекторів чи телевізорів не складає труднощів;
• у тебе дуже гнучкий графік: хочеш їдеш на заміну, а хочеш – нині спиш і ніде не йдеш. На місяць замінник зобов'язаний відпрацювати 8 днів. Можна більше;
• ти маєш можливість приглянути собі школу і колектив, де б ти хотів пізніше працювати.

Так от, побігавши в такому ритмі хоча б місяць, ти стаєш свій, ти в системі, тобто тебе впустили в фортецю. І тут ти нарешті бачиш оті всі вакансії: початківець, математик чи фізрук. Шкільні адміністрації тебе вже хоч краєм ока бачили, навіть рекомендацію написати зможуть. Ти вже не «з вулиці», подавайся – ласкаво просимо!

Навіть на замінника ти мусиш подати купу папірців, окрім резюме і листа-заявки. Дипломи, сертифікати про навчання і додаткові курси, характеристики зі шкіл, де був на практиці, характеристику від керівника практики з університету, рекомендації від трьох викладачів чи вчителів, довідку про несудимість з поліції, сертифікат про першу медичну допомогу. Може, щось забула.

Сиджу зі своїми папірцями, чекаю. Як гадаєте, коли мене приймуть на роботу?

Оригинал

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 21.09.2021