А. Костюк: реформа высшего образования безальтернативна

Автор: Александр Костюк, д.э.н., доктор управления бизнесом (DBA), профессор, главный редактор международного научного журнала «Корпоративная собственность и контроль».

У публічному доступі з’явилися два надзвичайно цікавих звіти на базі досліджень, які містять оновлену інформацію щодо розвитку проблеми кваліфікаційної ями у країнах Європи та Африки і дають змогу провести оновлений порівняльний аналіз ситуації в країнах Європи, Африки та Україні.

Наша кваліфікаційна яма глибша чи ні за європейську та африканську? Назви звітів «Skills Mismatch & Productivity in the EU» та «Youth Jobs, Skill and Educational Mismatches in Africa».

Варто нагадати, що кваліфікаційна яма – це ситуація на ринку праці, за якої компетенції працюючих або надлишкові, або недостатні для роботи, яку вони виконують (skills mismatch).

Втрата продуктивності праці у країнах ОЕСР за причини кваліфікаційної ями складає 6%, а світовий ВВП втрачає 5 трлн дол. США щорічно.

Протягом 2007–2017 років у 16 країнах Європи розмір кваліфікаційної ями зменшився, у 8 країнах – збільшився, у 9 країнах – залишився без змін.

Тобто за 10 років країни Європи в цілому демонструють прогрес у вирішенні проблеми кваліфікаційної ями. Середній показник кваліфікаційної ями (тобто частка працюючих, які потрапили до кваліфікаційної ями) за цей час зменшився з 20% до 16%.

Африка… Середній розмір кваліфікаційної ями у 10 країнах Африки, що вивчено у звіті, складає 46,4%. Найкращій показник демонструє Єгипет (38%), найгірший – Мадагаскар (57%). Тобто навіть найкраща країна Африки значно поступається за цим показником найгіршій країна Європи, а саме Бельгії (25 %). Отже, Європа та Африка – то є різні території.

А де знаходимося ми з вами?

Використовуючи дані іншого, третього звіту відомої компанії Бостон Консалтинг Груп за 2019 рік, можна спроектувати розмір кваліфікаційної ями в Україні – 45–50%, це втричі більше, ніж в країнах Європи і дорівнює середньому показнику країн Африки. Якщо бути точними, то кваліфікаційна яма в Україні співставна за глибиною кваліфікаційній ямі в Конго та Ліберії, та глибша, ніж в Замбії та Уганді.

Нагадаю, що за рівнем продуктивності праці Україна співставна ще з однією країною Африки – Нігерією (18,9 тисяч доларів США на рік на одного зайнятого в економіці країни).

Варто нагадати один важливий факт – демографічний. Африка, на відміну від України, має найбільш молоде населення і одні з найвищих темпів його приросту у світі. До 2050 року кількість лише молодого населення країн Африки, цікавого як для системи освіти, так і для ринку праці, зросте майже вдвічі – до 845 млн.

У нас у країні протилежна динаміка. Питання: «Які країни – Україна або країни Африки, будуть представляти стратегічний інтерес і яким ресурсом (людським) для країн Європи до 2050 року?»

Протягом 30 років ми добре робили лише одну справу – розбалансовували нашу економіку та систему вищої освіти, віддаляючи їх один від одного, вирили глибоку кваліфікаційну яму, спровокували трудову і освітню еміграцію тих наших громадян, які у нашу кваліфікаційну яму потрапляти не бажали.

Якщо в Україні використати показник втрати продуктивності праці від кваліфікаційної ями, як у країнах ОЕСР, тобто 6% ВВП, то щорічні втрати ВВП України від дії кваліфікаційної ями складуть приблизно 300 млрд грн. При цьому, беручи до уваги, що кваліфікаційна яма у нас утричі глибша, ніж в Європі, можна лише уявити, наскільки зростуть щорічні втрати вітчизняного ВВП.

Тому реформування системи вищої освіти України є безальтернативним. Це має робитися у комплексі з реформуванням економіки, особливо державного сектору, а також шляхом створення стимулів для приватного бізнесу щодо партнерства з університетами, які не мають жодного права на інертність відносно власних ініціатив у вирішенні проблеми кваліфікаційної ями.

Що для цього мають робити власне університети, нам усім вже добре відомо, адже головною метою реформування вітчизняної вищої освіти є підвищення якості людського капіталу для забезпечення «високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, задоволення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях».

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 16.07.2021