А. Костюк: реформа высшего образования безальтернативна

Квалификационная яма в Украине сопоставима по глубине квалификационной яме в Конго и Либерии

А. Костюк: реформа высшего образования безальтернативна

Автор: Александр Костюкд.э.н., доктор управления бизнесом (DBA), профессор, главный редактор международного научного журнала «Корпоративная собственность и контроль».

У публічному доступі з’явилися два надзвичайно цікавих звіти на базі досліджень, які містять оновлену інформацію щодо розвитку проблеми кваліфікаційної ями у країнах Європи та Африки і дають змогу провести оновлений порівняльний аналіз ситуації в країнах Європи, Африки та Україні.

Наша кваліфікаційна яма глибша чи ні за європейську та африканську? Назви звітів «Skills Mismatch & Productivity in the EU» та «Youth Jobs, Skill and Educational Mismatches in Africa».

Варто нагадати, що кваліфікаційна яма це ситуація на ринку праці, за якої компетенції працюючих або надлишкові, або недостатні для роботи, яку вони виконують (skills mismatch).

Втрата продуктивності праці у країнах ОЕСР за причини кваліфікаційної ями складає 6%, а світовий ВВП втрачає 5 трлн дол. США щорічно.

Протягом 20072017 років у 16 країнах Європи розмір кваліфікаційної ями зменшився, у 8 країнах – збільшився, у 9 країнах залишився без змін.

Тобто за 10 років країни Європи в цілому демонструють прогрес у вирішенні проблеми кваліфікаційної ями. Середній показник кваліфікаційної ями (тобто частка працюючих, які потрапили до кваліфікаційної ями) за цей час зменшився з 20% до 16%.

Африка… Середній розмір кваліфікаційної ями у 10 країнах Африки, що вивчено у звіті, складає 46,4%. Найкращій показник демонструє Єгипет (38%), найгірший – Мадагаскар (57%). Тобто навіть найкраща країна Африки значно поступається за цим показником найгіршій країна Європи, а саме Бельгії (25 %). Отже, Європа та Африка то є різні території.

А де знаходимося ми з вами?

Використовуючи дані іншого, третього звіту відомої компанії Бостон Консалтинг Груп за 2019 рік, можна спроектувати розмір кваліфікаційної ями в Україні 4550%, це втричі більше, ніж в країнах Європи і дорівнює середньому показнику країн Африки. Якщо бути точними, то кваліфікаційна яма в Україні співставна за глибиною кваліфікаційній ямі в Конго та Ліберії, та глибша, ніж в Замбії та Уганді.

Нагадаю, що за рівнем продуктивності праці Україна співставна ще з однією країною Африки – Нігерією (18,9 тисяч доларів США на рік на одного зайнятого в економіці країни).

Варто нагадати один важливий факт – демографічний. Африка, на відміну від України, має найбільш молоде населення і одні з найвищих темпів його приросту у світі. До 2050 року кількість лише молодого населення країн Африки, цікавого як для системи освіти, так і для ринку праці, зросте майже вдвічі – до 845 млн.

У нас у країні протилежна динаміка. Питання: «Які країни – Україна або країни Африки, будуть представляти стратегічний інтерес і яким ресурсом (людським) для країн Європи до 2050 року?»

Протягом 30 років ми добре робили лише одну справу – розбалансовували нашу економіку та систему вищої освіти, віддаляючи їх один від одного, вирили глибоку кваліфікаційну яму, спровокували трудову і освітню еміграцію тих наших громадян, які у нашу кваліфікаційну яму потрапляти не бажали.

Якщо в Україні використати показник втрати продуктивності праці від кваліфікаційної ями, як у країнах ОЕСР, тобто 6% ВВП, то щорічні втрати ВВП України від дії кваліфікаційної ями складуть приблизно 300 млрд грн. При цьому, беручи до уваги, що кваліфікаційна яма у нас утричі глибша, ніж в Європі, можна лише уявити, наскільки зростуть щорічні втрати вітчизняного ВВП.

Тому реформування системи вищої освіти України є безальтернативним. Це має робитися у комплексі з реформуванням економіки, особливо державного сектору, а також шляхом створення стимулів для приватного бізнесу щодо партнерства з університетами, які не мають жодного права на інертність відносно власних ініціатив у вирішенні проблеми кваліфікаційної ями.

Що для цього мають робити власне університети, нам усім вже добре відомо, адже головною метою реформування вітчизняної вищої освіти є підвищення якості людського капіталу для забезпечення «високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, задоволення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях».

Освіта.ua
16.07.2021

Популярные блоги
А. Сидоренко: зачем репетиторам 200 баллов ЗНО? Показателем высокой квалификации педагога является успешность его учеников, в том числе по результатам ЗНО
И. Ликарчук: когда результаты ЗНО не будут изменой Качество образования - не в бумагах и процессах, которые изучает и анализирует ДСЯО с экспертами
Л. Булыгина: не «бедные дети», а надо было учиться Причитания о проценте тех, кто не преодолел порог, бесят, ведь тест по математике элементарный
А. Ночкин: предательство с ЗНО по математике отменено Увеличили процент тех, кто не преодолел порог, те ученики, которые и не собирались пользоваться этим результатом
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев