https://ru.osvita.ua/blogs/82884/

Н. Глазунова: ситуация с математикой - приговор МОН

Автор: Наталья Глазунова, журналист.

Уже кілька діб поспіль народ обурюється тим, що третина учнів провалила ЗНО з математики. Ще більше обурюється тим, що прохідний бал з цього предмета відповідає рівню знань слабенького шестикласника. Я не буду звинувачувати вчителів, батьків, учнів, а просто розповім, як вчила математику моя дитина.

Отже, 4 клас. Дочка з похвальною грамотою переходить в іншу школу, і тут з’ясовується, що третину програми за третій клас не було вичитано. Нам, тим, хто перейшов до інших шкіл, пощастило, бо, залишившись у попередній школі, навряд би зрозуміли це.

У новій школі – дуже сильна і дуже порядна вчителька. Вона не бере репетиторство, однак докладає багато зусиль, аби «підтягнути» дитину. Зі своєї сторони я (мала час і можливості) ходила в школу, як на роботу, брала додаткові завдання, слухала та опрацьовувала методичні поради, активно займалася з дочкою. До кінця року наздогнали та перегнали.

5 клас. Дуже слабкий учитель, а ще й бонусом класний керівник, яка замість уроків проводить виховні години, влаштовує «розбори польотів» – все що завгодно, крім математики. Гаразд, мені не звикати. Будемо вчитись самостійно.

Обкладаюся підручниками, методиками, програмами та… хапаюся за голову. Через урок нова тема, тобто на засвоєння часу немає. Крім того, теми накидані хаотично: сьогодні ти вчиш дроби, завтра радіус, діаметр, довжину, площу кола (це все одна тема, і через урок буде інша), дитина ще циркулем не навчилась рівні кола креслити, а вже маєш додатні / від’ємні числа, потім знайомство з квадратними рівняннями… Ось тут згадую улюблений анекдот: друкую 1237 знаків у хвилину, але ж така фігня виходить…

6 клас. Приходить нова вчителька та хапається за голову – діти нульові. Їх варто було б підтягнути, але ж треба вичитати програму. Пропонує безплатно позайматися після уроків. Ага, зараз! У дітей по 8 уроків (восьмигодинний робочий день дорослої людини) плюс домашні завдання. Та всі просто в екстазі від самої думки про додатковий 9 (!) урок математики. До того всього додається й те, що це був перший рік в історії української освіти, коли діти пів року не мали підручників, а на той час далеко не у всіх були планшети чи то телефони, на які можна було закачати хоч і неякісні, але все ж таки електронні підручники… Йдемо далі.

Дочка закінчила 7 клас з хорошим результатом. На дачі повторюємо математику. До дочки долучаються подруги з різних шкіл навіть різних міст. Одна дівчина також успішно закінчила 7 клас, друга – 6 клас. Беру завдання під усіх (повтор за шостий клас). Дві семикласниці ні рожна не пам’ятають, шестикласниця ще по свіжому рахує і подружкам пояснює… Гаразд, є над чим працювати…

9 клас. Ось тут я вже нульова і допомогти, а тим паче вчити не можу. Беремо репетитора.

10 клас. Інший репетитор. Дочка плаче: «Мамо, я відчуваю себе повним деградантом. З перших слів нічого не розумію, а під кінець просто хочу спати…» Іду до досвідченої вчительки, яка ще в мою бутність у школі викладала… «Ой, репетитор дуже правильно та методично грамотно пояснює, просто ти, дитино, забула ось цю тему за шостий клас, а ще повтори ось цю за сьомий, а пам’ятаєш, у восьмому ви вчили ось це…», – каже вчителька. Далі, подаючи нову тему, вона моніторить і кидає дочці теми на повторення… Ура! Математика знову заграла барвами.

11 клас. Вже інша, але не менш досвідчена і крута вчителька допомагає дочці. І знову ж за тим самим принципом: перед тим, як опрацювати нову тему, згадай і заповни прогалини з попередніх за 5–8 класи…

Знаєте, я не найкраща мама у світі, просто, на відміну від більшості, мала можливості позайматись, гроші оплатити навчання та хоч якусь педагогічну освіту, аби звернутися не до репетиторів-натаскувачів, що вміють красиво себе подати, а до фахових досвідчених викладачів. Крім того, моя дочка з 6 класу була індивідуальником, тож мені не довелося покладатися на школу.

Тепер, коли я читаю взаємозвинувачення в провалі математики, можу і маю право стверджувати, що в даній ситуації немає вини вчителів, батьків, а тим паче дітей.

Це вирок МОН, незалежно від того, хто його зараз очолює, бо знищення математики розпочалося не вчора і навіть не п’ять років тому. Шкода лише, що заручниками ситуації стали діти…

Оригинал

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 22.06.2021