Автор: Лариса Масенко, профессор Национального университета «Киево-Могилянская академия».
Немає потреби пояснювати, наскільки важливими є якісні періодичні видання для освітян.
Тим прикріше було дізнатися від редакторки «Дивослова» – одного з найкращих часописів з української мови і літератури, що цього року він припиняє існування.
Передплати вистачає лише на три місяці – і, за іронією долі, видання загине якраз тоді, коли йому виповниться 70 років.
Часопис було засновано у березні 1951 року, з 1963 р. він мав назву «Українська мова і література в школі», а від 1994 р. виходив під сучасною назвою.
Отже, таке необхідне для освітян видання розділить сумну долю ще одного надзвичайно цінного часопису «Урок української», який виходив з 1999 до 2008 р. і також не зміг вижити на передплату.
А для того, щоб такі необхідні для поширення знань про українську словесність видання продовжували життя, достатньо було б якійсь партії, що позиціонує себе як патріотична, або ж якомусь заможному українцеві передплатити його для шкіл хоча б в одній області.
Свого часу «Урок української» публікував розвідки, присвячені мовній політиці, у рубриці під назвою «Бути чи не бути». Українська держава, та й суспільство, відповіло «Уроку української», як тепер і «Дивослову» – «не бути».
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 22.01.2021