Автор: Сергей Захарин, доктор экономических наук, профессор, глава ОО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», руководитель патронатной службы министра образования и науки Украины.
Новорічні свята дають можливість помріяти…
Минуло понад двох років з моменту початку роботи юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» у новому складі. На мій погляд, освітня спільнота вже має можливість сформувати перші оцінки результативності та ефективності цієї роботи.
Предмет обговорення – чи справді діяльність НАЗЯВО сприяє підвищенню якості вищої освіти в Україні?
На моє переконання, аналітичний матеріал для відповіді на це запитання повинен міститися у доповіді про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства. Обов’язок підготовки такої доповіді покладено на НАЗЯВО відповідно до припису пункту 2 статті 18 Закону України «Про вищу освіту». Одначе НАЗЯВО жодної доповіді не підготувало. А відтак – маємо повне моральне право робити суб’єктивні оцінки.
Які ж критерії брати до уваги при вирішенні питання щодо результативності та ефективності діяльності юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти»? Певні критерії успішності роботи цієї організації (щоправда, у формі обіцянок) містяться у статті Голови НАЗЯВО Сергія Квіта «Нова система акредитації: що чекає на українські університети?», яку було оприлюднено у Звіті НАЗЯВО за 2019 рік.
Звертаємо увагу, що ця стаття оприлюднена у офіційному звіті офіційної організації (НАЗЯВО), а тому її можна в певному сенсі вважати програмною.
Ми зумисно не давали рецензію на цю статтю раніше, аби мати змогу порівняти наведені у ній декларативні тези (обіцянки) із досягнутими результатами…
Отже, читаємо.
Теза: «Ще не встигли органи державної влади затвердити всі підзаконні акти, потрібні для нормального функціонування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, як «ділові люди» пропонують деяким ЗВО розв'язати всі можливі проблеми акредитації за певну суму або намагаються врегулювати різні конфліктні ситуації через телефонні дзвінки, представляючись «Галиною Михайлівною з НАЗЯВО». Правда: Чи існує взагалі «Галина Михайлівна із НАЗЯВО» - невідомо, натомість кількість конфліктних ситуацій за участю НАЗЯВО є захмарною. Юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» розділило українські університети на два табори: ті, які мають оплачувати послуги вказаної особи відразу (передоплата – 100%), і ті, які можуть отримувати певні послуги в борг. Це – чудове поле для того, аби «ділові люди» почали пропонувати свої послуги.
Теза: «…всі питання необхідно вирішувати через офіційні процедури, зокрема через офіційне спілкування з експертами Національного агентства під час проведення акредитаційних експертиз». Правда: Національне агентство зобов’язане здійснювати роботу із забезпечення якості вищої освіти не лише шляхом проведення акредитаційних експертиз (що передбачає «офіційне спілкування» з експертами), а в першу чергу – шляхом забезпечення закладів вищої освіти доступом до новітніх технологій та обладнання, а також через підвищення кваліфікації освітян. Окрім того, слід мати на увазі, що 11% респондентів з числа науково-педагогічних працівників оцінюють професіоналізм експертів НАЗЯВО невисокими оцінками (від 0 до 7), що робить пораду звертатися до таких експертів для «офіційного спілкування» безглуздою.
Теза: «Тепер процес акредитації буде максимально дебюрократизований. Він відбуватиметься онлайн, без використання паперових носіїв». Правда: для того, аби отримати акредитацію, заклад вищої освіти повинен підготувати щонайменше 100 сторінок «паперових носіїв». Непоодинокі випадки, коли експерти НАЗЯВО вимагають від закладів вищої освіти десятки додаткових довідок (у паперовій формі), надання яких не передбачено жодним нормативним документом. У такому випадку кількість «паперових сторінок» може зрости до півтисячі. Нинішній рівень бюрократизації порівняно з попереднім зріс у рази. Недолугою є й система ухвалення рішень: результати акредитації розглядають експерти, потім - галузева експертна рада, потім – члени агенції. І кожний раз – папери, папери, папери…
Теза: «Запуск Національного агентства - це важливий етап реформування української вищої освіти…» Правда: у стратегічних документах з реформування української вищої освіти про «запуск» не сказано анічого.
Теза: «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти вбачає свою місію в тому, щоб бути "агентом змін" у вищій освіті. Ми хочемо співпрацювати з вітчизняними ЗВО освіти на основі довіри і взаєморозуміння». Правда: українські заклади вищої освіти нерідко подають скарги про неякісну роботу агенції, у тому числі і до суду. Значна кількість заявників змушена проходити акредитаційну експертизу не через НАЗЯВО, а у іноземних агентствах. Об’єктивних даних результатів опитувань про рівень довіри до результатів роботи агенції не існує. За моїм особистим спостереженням, рівень довіри освітян до роботи НАЗЯВО не відповідає хвалькуватим заявам його Голови.
Теза: «Наша мета - розвиток репутаційного капіталу українських університетів. Тільки так можна конкурувати й співпрацювати (це два боки однієї медалі) в сучасному світі високих технологій і надзвичайних можливостей». Правда: поняття «репутаційний капітал» у нормативних документах не визначене, а тому під цим поняттям можна розуміти що завгодно. Відповідно – будь яку діяльність (у тому числі і недолугу) можна оголосити такою, що спрямована на розвиток репутаційного капіталу.
Теза: «Університет давно вже перестав бути звичайною будівлею з аудиторіями». Правда: під час акредитаційних експертиз (оцінювань) освітніх програм закладів вищої освіти експерти НАЗЯВО дуже ретельно перевіряють (оцінюють) саме будівлі й аудиторії.
Теза: «Національне агентство перебирає на себе частину повноважень Міністерства освіти і науки України». Правда: Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) дійшло висновку, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти перебрало на себе певні владні повноваження, зокрема і ті, що знаходилися у компетенції центрально органу виконавчої влади. А відтак – статус НАЗЯВО має відповідати вимогам Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». Міністерство освіти і науки України на виконання доручення Прем’єра та припису НАЗК розробило законопроєкт, яким пропонується привести статус НАЗЯВО до вимог українського законодавства. Взагалі, це нонсенс: С. Квіт визнає наявність у НАЗЯВО владних повноважень, але заперечує, що реалізація цих повноважень має відбуватися у порядок і спосіб, які передбачені українським законодавством.
Теза: «Зрештою, діяльність Національного агентства має вплинути на впровадження фінансової автономії українських ЗВО та зміну економіки вищої освіти…» Правда: юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» за проведення акредитаційної експертизи стягує із закладів вищої освіти фіксовану суму (приблизно 68 тис. гривень), яка не залежить від складності експертизи, обсягу поданих документів, кваліфікації експертів, витраченого часу, наявності або відсутності витрат на відрядження тощо. Знову ж таки: окремі заклади вищої освіти мають пільгу не оплачувати надані агенцією послуги, що суттєво впливає на поліпшення фінансового становища таких закладів.
Теза: «Процес акредитації тепер зосереджуватиметься не на результатах освітнього процесу, а на самому процесі. Тобто ми будемо вивчати й оцінювати здатність закладів вищої освіти організувати якісний освітній процес, спираючись на принципи власної університетської автономії». Правда: заклади вищої освіти, аби отримати сертифікат про успішну акредитацію, змушені звітувати і про результати, і про процеси. Обсяг інформації, що вимагає надавати НАЗЯВО, вражає. У тому числі вимагаються документи, які підтверджують вже наявну у органах влади інформацію, подану під час ліцензування та внесення відомостей до ЄДЕБО.
Теза: «Тому важливо, щоб ЗВО не приховували свої недоліки, а демонстрували готовність їх усунути». Правда: за найменші недоліки юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» може відмовити закладу вищої освіти у акредитації освітньої програми, або акредитувати її умовно (на 1 рік). Зразковою акредитацію («А») оцінено лише 1% освітніх програм. Окремі експерти під час проведення перевірки (у агенції її називають нейтральним словом «оцінювання») вимагають усунути недоліки «тут і зараз», погрожуючи відмовою у позитивному рішенні.
Теза: «Національне агентство розробляє онлайн-тренінги для експертів. З вересня вони будуть доступні для всіх охочих, зокрема представників закладів вищої освіти». Правда: такі тренінги «для всіх охочих» не доступні і досі.
Теза: «Ми працюємо не лише над нагально потрібними нормативними актами, а й над можливістю реалізувати ті законодавчі норми, що потребують уточнення». Правда: переважна більшість проєктів документів, що готують фахівці юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти», отримують за результатами правових експертиз негативні висновки.
Теза: «Національне агентство прагне максимальної відкритості й інтернаціоналізації у своїй роботі». Правда: переважна більшість відомостей, що становлять суспільний інтерес (зокрема, про фінансові потоки НАЗЯВО), не оприлюднюються. На засідання робочих органів НАЗЯВО представники громадськості не допускаються.
Теза: «…підготовка нових нормативних документів здійснюється через обов'язкове громадське обговорення із залученням вітчизняних та іноземних експертів». Правда: процедура громадського обговорення не оголошена. Не існує також і документу про порядок оприлюднення рішень та звітів про результати громадського обговорення проєктів, що підготувало НАЗЯВО. У такій ситуації до так званого «громадського обговорення» можна запрошувати лише «лояльних» експертів, і ігнорувати фахових.
Теза: «Національне агентство будує свою діяльність на основі взаємоповаги і здорового глузду». Правда: на українському ринку акредитації освітніх програм закладів вищої освіти НАЗЯВО є і регулятором, і єдиним оператором (надавачем послуг), при цьому продає свій продукт за безальтернативною (фіксованою) ціною незалежно від його собівартості. Вказане має назву: зловживання монопольним становищем. «Здоровий глузд» у цій схемі бачать лише керівники НАЗЯВО, а також окремі депутати та депутатки з опозиційних фракцій.
Теза: «…найближчим часом усі стейкголдери, разом з усім українським суспільством, відчують від цього практичну користь». Правда: юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» не підготувала доповідь про якість вищої освіти (чим порушила вимоги Закону України «Про вищу освіту»), вплуталася у численні скандали, програла безліч судових справ, не забезпечила жоден заклад вищої освіти якісним освітнім обладнанням або якісною освітньою технологією, навіть не розрахувалася із своїми експертами. Знову ж таки: «практичну користь» від своєї діяльності бачать лише керівники НАЗЯВО, а також їхні бізнес-партнери.
Виходить, що юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» не досягло тих результатів, на які сподівався Голова НАЗЯВО Сергій Квіт. Боюся помилитися, але НАЗЯВО у його нинішньому вигляді – це організація, яка демонструє кипучу активність, переважно у соціальних мережах. Об’єктивних науково обґрунтованих даних, що завдяки діяльності цієї інституції в Україні підвищилася якість вищої освіти, – не існує. Загальний висновок: роботу НАЗЯВО, з огляду на величезну кількість невиконаних обіцянок, не можна визнати якісною та ефективною.
Можливо, у новому 2021 році Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти зможе провести роботу над помилками та зробити свою роботу справді якісною.
Новорічні свята дають можливість помріяти…
P. S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 05.01.2021