Автор: Віктор Круглов, генеральный директор корпорации «Ранок».
Phenomenon-based learning: 10 кроків побудови власного дослідження
Напевно, тільки глухий нині не чув про «найновішу новацію» фінської системи шкільної освіти – Phenomenon-based learning («навчання через явища», «навчання, що базується на феноменах»), яке замінило традиційне «навчання через шкільні предмети».
Ця система має гарячих прихильників і полум’яних ненависників. Перші бачать у підході панацею від «відірваних від життя» знань, якими «начиняє» голови дітей традиційна школа, а другі стверджують, що це прямий шлях до руйнування освіти та отримання на виході випускників, які взагалі не здатні до абстрактного мислення.
Насправді, все не так страшно. Шкільні предмети нікуди не зникають, і проекти з вивчення «феноменів» не виключають інших форм роботи. Йдеться просто про зміну вектору: джерелом навчання стає життєва проблемна ситуація, для осмислення якої залучають знання з різних галузей. Тобто замість того, щоб вивчати якусь дисципліну і потім шукати відповіді на запитання, де і як можна застосувати отримані знання, навчальний процес відправляється від пекучого питання – певної теми, яка висвітлюється з різних сторін за допомогою різних навчальних дисциплін.
Теми при цьому можуть бути абсолютно різноплановими: міграції, поновлювані ресурси, проблема абортів, винаходи... Учитель при цьому не тільки не дає «правильних відповідей» – він навіть не ставить правильних питань. Його місія – підвести своїх учнів до генерування таких питань.
Однак його як роль вчителя при цьому ніхто не скасовує. І, зрозуміло, перш ніж запропонувати тему своїм учням, кожен учитель в індивідуальному порядку повинен поставити ряд правильних питань собі самому. Цій меті служать наведені нижче 10 карток з питаннями, які задають собі фінські педагоги, наближуючись до вивчення нового феномена.
Відомий у галузі освіти журналіст і письменник Олександр Мурашев, який об’їхав півсвіту з метою вивчення досвіду різних шкіл в різних країнах, побачив цю «покрокову інструкцію запитування» в одній з фінських шкіл і поділився своєю знахідкою в соціальних мережах. Можливо, хтось із наших педагогів захоче зробити щось подібне для своєї роботи в українських школах? Адже для цього зовсім не обов’язково бути фанатом фінської освітньої системи і революційних методик: якщо розібратися, цей метод сходить ще до «майевтики» Сократа, який виходив з пункту «початкового незнання» і допомагав співрозмовнику «народити знання» в діалозі – за допомогою правильних питань. А вже дорікнути грецьку філософію в спрощенні і нездатності до абстрактного мислення навряд чи хто зважиться.

1. Вибір явища

2. Натхнення явищем

3. Постановка цілей навчання

4. Пошук інформації та придбання знань

5. Спільний навчальний процес

6. Оцінювання

7. Навчальні цілі

8. Участь

9. Внесення різноманітності в процес

10. Дія
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 16.01.2020