С. Дятленко: «ошарашило» нас хорошо, но не критично

Какие три решения по результатам PISA на госуровне вы приняли бы, если бы имели такую ​​возможность?

С. Дятленко: «ошарашило» нас хорошо, но не критично

Автор: Сергей Дятленко, эксперт по вопросам образования.

#медоглядPISA

Ціную образне мислення. Уявіть собі, що зовні здорова людина у віці 45 років вперше за свідоме життя вирішила (змушена через некомфортний стан) пройти поглиблений медогляд. Що вона отримає? Яка буде реакція? Що робити? Як жити?

Треба змінювати стиль життя, але це вкрай складно, і результати будуть лише через декілька років, з чимсь прийдеться жити далі, а щось змінити вже. Чим більше «ошарашить» висновок лікарів, тим активніше працюватиметься над оздоровленням. Але «ошарашить» не критично, щоб не опустилися руки.

Оце точно такий стан в освітян після отримання результатів міжнародного порівняльного дослідження PISA. Ошарашило нас добре, але, на щастя, не критично. То треба оздоровлюватися.

Мій колега в коментарях задав питання, на яке спробую відповісти і я. Отже. Які 3 рішення за результатами PISA на державному рівні ти прийняв би, якби мав таку можливість?

1. Глибоко проаналізувати ці самі результати (для цього можливо навіть сформувати відповідну команду) та у співпраці з організаторами дослідження пошукати приклади, як інші країни долали схожі з нашими проблеми. Все вже колись було, ми не унікальні. Як приклад, пошлюсь на книгу розробника тестування PISA Андреаса Шляйхера «Найкращий клас у світі: як створити освітню систему 21-го століття», у якій говориться, що Німеччина на початку століття мала таку ж проблему з великою різницею в результатах залежно від соціально-економічного стану, що і Україна сьогодні. Ті рішення, які сприяли вирівнюванню картини, можуть бути актуальними і для нас.

2. Ми не знаходимося в нульовій точці. Насправді рух розпочався вже 4-5 років тому. Це потрібно визнати та продовжувати в цьому ж напрямку. Добре, що вистачило мудрості не відмовлятися від вже зробленого, як це було раніше, а продовжувати, розширювати і поглиблювати НУШ. Не існує чарівних таблеток, випивши які, завтра стане краще. Ніякий рік математики, чи підвищення заробітної плати вчителів, чи субвенція на природничі кабінети не виправлять ситуацію. Потрібно сприйняти, що для цього потрібні роки (а може, й десятиліття) при системній роботі.

3. Найбільш критичним напрямом в освіті є вчителі, бо все інше під силу виправити, і то навіть швидко. Тому найбільшу увагу варто приділити їм: зміна в підходах до оплати праці, звичайно ж з її суттєвим збільшенням для тих, хто якісно виконує свою роботу; зміна методології викладання, а не змісту предметів; зміна в оцінці результатів роботи учнів і вчителів.

Бонусом хочу прописати КОМУНІКАЦІЮ реформи освіти. Бо, як не дивно здавалося б комусь, але батьки дуже сильно впливають на її результативність. А там непрохідні хащі.

Що думаєте ви? Напишіть свої 3 рішення. Тільки підійдіть до цього виважено, в держави також немає чарівних таблеток.

Оригинал

Освіта.ua
05.12.2019

Популярные блоги
А. Заможская: я боюсь уроков трудового обучения Есть страны, где дети на трудовое обучение записываются в очередь, потому что там учат тому, что им интересно
Александр Мирошниченко: раздумия с табелем в руках Роль школы стала совсем непонятной в этом мировоззренческом хаосе дистанционного обучения
И. Ликарчук: эпидемия «выпускных» в детском саду Их породили экзальтированные мамаши при поддержке безответственных работников детсадов
Ю. Полонская: как нивелировать «плюсы» школьной автономии Почему статью о 175 днях учебного года начали выполнять только в этом году, да и то далеко не все регионы?
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев