Ирина Мегедь: 1 Сентября – алогичный рабочий праздник

Автор: Ирина Мегедь, методист Технического лицея, г. Киев.

Ну, привіт тобі, Перше вересня! Дивне, алогічне робоче свято, схоже на домашній день народження, коли втомлений очікуваннями та приготуваннями іменинник зустрічає гостей.

Ходиш із дурнуватою посмішкою - приводу для радості наче й нема: попереду буденність, праця, недосипання, зима, - а відчуваєш себе щасливим, бо серед своїх.

Скільки сліпучо радісних хвилин, скільки неймовірних людей подарувало ти мені! Хтось із них ще збирає рюкзак, щоб всістися за шкільну парту, хтось готується до першого/останнього курсу вишу, хтось веде/везе власних дітлахів на лінійку, хтось збирається на чергову першовересневу зустріч однокласників, хтось готує цікавинки для уроків, заповнюючи в стонадцятий раз журнальні списки...

Це моє перше невчительське Перше вересня. Почуваюся незвично: не вільною пташкою-чайкою, а скоріше куркою, що вибігла за хазяйське подвір'я)). Маєш крильця - лети, бо потрапиш у соус на барбекю).

Так, я пам'ятаю свій перший урок: це був 11 клас і ми говорили про Афган,війну і Висоцького. Про це і зараз варто поговорити, хіба що географія точок, де гинуть свої, стала ближчою...

Хоча тепер не модно псувати дітям настрій на свято, яке якийсь бовдур назвав Днем знань (ніби решта 364 дні року - дні незнань) і притрусив обов'язковими темами першого уроку...

Дякую тобі, ти приносило із собою п'янкі оберемки можливостей, хризантемову прохолоду думок, зливи справжніх відчуттів, ненаграних емоцій, вибрики креативу, пекучі шпильки помилок, важкі хмари сумнівів,неочікувані тремкі перлинки вдячності...

Все це не витерти гумкою освітніх реформ і не склеїти жуйками чиновницьких освітянських наказів, рішень та рекомендацій...

З тобою завжди приходила нова життєва смуга - сьогодні не виняток: прийшов час вчитися жити по-новому і чомусь новому навчитися)). Хтось полюбить і мою нову парасольку). Тож, ДЗВЕНИ!

Оригинал