В. Бахрушин: тезисы о сроках действия сертификатов ЗНО

Автор: Владимир Бахрушин, главный эксперт группы "Образование" Реанимационного пакета реформ.

Останнім часом з’явилося багато коментарів стосовно можливого продовження терміну дії сертифікатів ЗНО на 2 – 5 років. Переважна більшість оцінок цієї пропозиції, і позитивних, і негативних є емоційними і не базуються на розумінні сутності балів ЗНО. Тому вважаю за потрібне висловити декілька тез стосовно цієї ініціативи:

• 1) багато коментаторів сприйняли її як рішення МОН, незважаючи на те, що Міністр чітко зазначила, що рішення буде восени в Умовах прийому, які, відповідно до законодавства проходитимуть громадське обговорення. Зараз відбувається експертне обговорення, яке має виявити переваги і недоліки цієї пропозиції;
• 2) будь-яке вимірювання, і ЗНО не є виключенням, містить випадкові (статистичні) і систематичні похибки. При використанні результатів ЗНО різних років можливий також систематичний зсув через відмінність рівня підготовки груп абітурієнтів, що складають тести, та інші причини. При прийнятті рішення про можливість продовження терміну дії сертифікатів ЗНО на декілька років, визначальним має бути співвідношення цього зсуву з іншими похибками. Якщо він менший за них, то жодних проблем немає. Якщо більший, то використання сертифікатів минулих років є помилкою;
• 3) достовірних даних про величини похибок і імовірних зсувів, скоріше за все ніхто не має. В подібних умовах зазвичай намагаються перевірити наявність факторів, які могли б привести до суттєвого зсуву. У випадку тестування випускників, що навчалися приблизно в один і той самий час і приблизно в однакових умовах очевидних причин вважати групи абітурієнтів різних років різними немає. За таких умов зазвичай приймають гіпотезу про відсутність значимої відмінності між групами;
• 4) виключенням є ситуація 2015 та 2016 р., коли тести з окремих дисциплін почали використовувати не тільки для абітурієнтів, але і для державної підсумкової атестації всіх випускників. Тим самим суттєво розширили групи тих, хто складав тести. Переважно за рахунок додавання певної кількості порівняно слабких учнів;
• 5) систематичні похибки не впливають на рейтингові оцінки. Тому вони зазвичай є більш точними і стійкими, ніж абсолютні. Зокрема різна складність тестів різних років може суттєво впливати на первинні бали, але не повинна впливати (за якісних тестів) на підсумкові (рейтингові) бали. Такий вплив можливий лише за наявності істотного зсуву між групами випускників різних років;
• 6) запровадження порогу „склав – не склав” і пов’язаних з цим інших змін у методиці оцінювання має призвести до підвищення точності підсумкових оцінок. Проблемою минулого року було те, що для встановлення відповідності для результатів попередніх років, треба було спочатку оцінити для них цей поріг. Теоретично, це було можливо. Але потребувало часу і головне – достатньо великого додаткового фінансування. Крім того, для тесту з української мови і літератури навіть цього було б недостатньо, оскільки суттєво (і невідомо як саме) змінилася група тих, хто складав тест;
• 7) також підвищенню точності при переведенні результатів попередніх років має сприяти запровадження так званих якірних завдань в тестах та інших методичних змін, про які згадували окремі учасники обговорень;
• 8) ще одна проблема полягає у розумінні цілей тестування. В останні роки попередня ціль – забезпечення рівного доступу до вищої освіти була суттєво розмита. Насамперед, це пов’язане із можливістю використання сертифікатів з різних дисциплін при вступі на одну й ту саму спеціальність в одному й тому самому ВНЗ;
• 9) з погляду продовження терміну дії сертифікатів важливим є встановлення пріоритетів між двома іншими цілями – перевіркою поточного рівня підготовки і перевіркою здатності навчатися. Для першої з них важливим може бути фактор забування матеріалу за час, що минув після складання ЗНО. Але чи справді цей фактор є важливим. Для багатьох спеціальностей конкретні знання з дисциплін тестування не є критичними. Для деяких інших (наприклад, фізико-математичних, технічних, ...) вже давно є розуміння, що навіть доволі високі бали ЗНО поточного року не є гарантією достатньої підготовки. Тому активно обговорюється необхідність запровадження так званих корегувальних курсів з базових дисциплін шкільної програми.

Оригинал

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 16.05.2016