Н. Копыл: система не может заинтересовать детей

Автор: Наталья Копыл, мать восьмиклассника.

Моя дитина навчається у восьмому класі однієї з київських шкіл. Для мене це вісім років нервів та боротьби з небажанням вчитися, яке постійно збільшується.

Чому таке сталося? Старі програми, які роками не оновлювалися (у 2016 році інформатика викладається за підручником 2005 року). Часто підручники мають фактичні та граматичні помилки та написані дуже скадною для сприйняття мовою. Завантаженість домашніми завданнями величезна. Навіщо дітям так багато задають?!! 7-8 уроків та 3-4 години (а іноді і більше) на домашнє завдання щодня. Коли знайти час для відпочинку, спорту, хобі, прогулянок?

Таке враження, що шкільна освіта переведена повністю на самостійну роботу. Я маю вищу технічну освіту і змушена постійно пояснювати, допомагати і контролювати. Навіщо тоді вчителі? Кваліфікація, адекватність і рівень знань багатьох з них викликають серйозні сумніви. У школі вчителі роблять вигляд, що вчать, а діти - що вчаться.

По роботі я часто спілкуюся з школярами та їх батьками. Основне ставлення дітей до школи - ненависть та огида. Батьки бачать, що за останні 30-40 років майже нічого не змінилося, окрім гаджетів, які замінили дітям спілкування.

Наша система освіти не здатна зацікавити дітей навчанням та не відповідає викликам часу. Школа має вирощувати особистості, допомагати в розвитку творчих здібностей. Діти мають навчатися самостійно мислити, доводити свої переконання, працювати на результат, працювати в команді. Нічого схожого немає, натомість дається величезний обсяг інформації для запам’ятовування. Неможливо мати глибокі знання відразу з усіх предметів. Потрібно давати дітям свободу вибору.

Зараз я розумію, що в Україні не має сенсу здобувати вищу освіту, на жаль. Ми докладемо всіх зусиль для здобуття вищої освіти за кордоном.

Оригинал