Osvita.ua Высшее образование Рефераты Всемирная история Середньовічна культура у Чехії. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Середньовічна культура у Чехії. Реферат

У Х-ХІІ ст. в чеських землях повсюдно поширилися християнство й латинська освіченість. Щоправда, в 30-х роках XI ст. в Сазавському монастирі відновилися відправи слов'янською мовою. Після схизми (1054), як називали церковний розкол католики, слов'янська мова назавжди потрапила в опалу

На відміну від Пястів і Арпадів, Пржемисловичі не домоглися незалежної церковної організації. Вони наполягали тільки на заснуванні Празького єпископства (973), проте й це можна вважати за успіх, оскільки церква в чеських землях дістала автономію у складі архідієцезії.

У 1063 р. виникло Оломоуцьке єпископство. Однак мета, з якою воно створювалося, була радше політичною - празькі князі використовували його як знаряддя в боротьбі проти моравських удільних князів.

У другій половині X ст. скрізь відкриваються монастирі, що ставали політичною опорою князів, духовними центрами та носіями освіченості. В 1100 р. їх налічувалося 7, а в наступному столітті з'явилося ще 27. Найстаріші з них - бенедиктинські, наприклад жіночий у Празькому Граді (970), чоловічий у Бржевнові поблизу Праги (993). Монастирі також виникли в Рай-граді під Брно (1045), у Тржелбічі (1101).

У XII ст. засновуються монастирі інших орденів. В цей період у романському стилі були споруджені у Празькому Граді - базиліка Св. Віта та храм Св. Юрія; в Оломоуці - базиліка Св. Вацлава; Старому Болеславі - храми Св. Климента та Св. Вацлава. До відомих пам'яток романської архітектури належить також ротонда в Зноймі. На її стінах художник намалював картини, що відтворюють легенду про витоки влади Пржемисловичів. У світському будівництві застосовувалася нова техніка. Ціла низка градів зазнала реставрації, в містах виростали перші романські кам'яниці, насамперед у Празі. В першій половиш XII ст. Прагу прикрасив кам'яний міст над Влтавою, що перетнув ріку в місці, де тепер милує око Карлів міст.

Панування останніх Пржемисловичів було періодом не тільки видобутку срібла, заснування міст, плетіння інтриг, укладення вигідних і не зовсім вигідних шлюбів, а й сорому за програні битви. За одне століття мистецтво зробило вирішальний крок від романського до готичного стилю. Готичні елементи в архітектурі проникли на чеські землі вже в XIII ст., але здебільшого як фрагменти, що вносилися у романські будівлі. Справжній розвиток ранньої готичної архітектури розпочався у 30-40-х роках XIII ст. у зв'язку зі спорудженням численних монастирів та прийняттям нових орденських статутів, зокрема в домініканців і міноритів.

Особливо виразне втілення цей стиль знайшов у монастирському комплексі міноритів і кларисок поблизу храму Св. Франтішека на набережній Влтави у Старому Мєсті в Празі, який заснувала бл. 1279 р. сестра Пржемисла І Отакара блаженна Анежка. Інший неоціненний зразок ранньої готичної архітектури, що дійшов до нас, - монастир у Тісневі під Брно зі знаменитим порталом. Досить завершені архітектурні зразки представлені в деяких інших монастирях, наприклад у Вишшім Броді (1259), Злате Коруні (1263), Збраславі (1292) тощо.

Політичні зміни й поширення латинської літургії призвели в XI ст. до занепаду старослов'янської писемності. У 1095 р. слов'янські ченці покинули монастир у Сазаві. Центр слов'янської літургії відтепер перемістився за межі Чехії. Зате чеська латино-мовна писемність набула більшого поширення, передусім завдяки творчості каноніка собору Св. Віта Козьми Празького (бл. 1045-1125). Тоді ж з'явилася "Чеська хроніка", автор якої намагався пояснити осібне історичне й політичне становище Чехії, залишивши у спадщину першу системну розповідь про її минувшину. Справу Козьми - "Геродота чеської історіографії" - продовжили в інших монастирях. І хоча місцеві зразки поступалися йому в майстерності, та все одно ми завдячуємо їм можливістю дізнатися про події XII ст.

Готичний стиль, пов'язаний із заснуванням міст, проникає у світську архітектуру. Визначною пам'яткою кінця епохи Пржемисловичів вважається Старонова синагога у Старому Мєсті, збудована в останні десятиліття XIII ст.

Латина й надалі залишалася "рідною" мовою для освічених людей, але вже почали з'являтися численні перекладні й оригінальні твори іншими мовами. Зовнішня колонізація та честолюбні плани останніх Пржемисловичів сприяли швидкому поширенню німецької мови та літератури. У королівському дворі, в будинках вельмож гостинно приймали мінезингерів, які оспівували пригоди закоханих придворних.

У надзвичайно складних умовах відбувався процес становлення чеської мови та літератури, яким доводилося спиратися на власні надбання. Старочеська мова поступово сформувалася на базі старослов'янської. У X ст. вона жила в епосі, "житіях святих" та інших релігійних текстах. Певної досконалості форм та внутрішнього змісту чеська література набула в XIII ст., коли тривали хрестові походи, рицарські турніри й зростав інтерес до античного світу. Чеські й німецькі письменники черпали теми для своїх творів з однакових джерел. Чільне місце в давньочеському епосі посідає "Александреїда", яку завершено бл. 1310 р. В інших літературних жанрах також уживалася чеська мова, зокрема нею написана римована "Далімілова хроніка", в основі якої лежить латинський переказ.

У красному письменстві XIV ст. вживалися чеська і латинська мови. В 60-х роках XIV ст. чеською мовою перекладено Біблію (Краліцька Біблія). Особливість літератури цієї доби - поширення чесько-мовних творів, посилення світського впливу. Багато художніх творів позначаються високим рівнем патріотизму й національної свідомості.

У XIV ст. виникла чеська драма. Розвивалася музична творчість. У Ємауському монастирі практикувався слов'янський літургійний спів. При дворі існували оркестри.

У цей період бурхливо розвиваються архітектура, скульптура, будівництво. В 1344 р. розпочалося спорудження кафедрального собору Св. Віта в класично-готичному стилі. Прага мала своєю величчю і красою підтверджувати масштабність політики Карла IV. В березні 1348 р. він заходився будувати Нове Мєсто у Празі. На площі в 360 га, де раніше тулилися селища й колосилися поля, виростав модерний міський комплекс з широкими вулицями та майданами. Неподалік Празького Граду прискорено споруджувалися палаци та будинки феодальної знаті, дипломатів і торговців. Правобережну і лівобережну частини міста з'єднав Кам'яний (Карлів) міст з брамами на обох кінцях. Прага того часу стала одним з основних центрів пізньоготичного стилю. До Чехії проникали твори італійських гуманістів. Прагу відвідали відомий трибун Кола ді Рієнцо та поет Франческо Петрарка.

Систематичне будівництво, в результаті якого у Празі з'явилось чимало величних споруд, продумане оздоблення храмів і королівських замків служили звеличенню діянь Карла IV. Так, своєрідним пантеоном останків святих, які король натхненно збирав, став замок Карлштайн, збудований у 1348-1365 рр. Цим Карл IV намагався показати себе захисником і поширювачем християнської віри.

Інтер'єри храмів і Карлштайна розписували найвідоміші маляри - Мікулаш Вурмзер і Освальд. Чехія стала центром культурного життя Європи.

Величезний вплив на культуру і освіту Чехії справив гуситський рух. Зросла роль Празького університету, особливо після того, як його ректором обрали Яна Гуса. В університетських стінах зародився і розвивався реформаційний рух, поширювалися гуманістичні ідеї.

По всій Чехії відкривалися школи, викладання в яких провадилося рідною мовою.

Релігійні та світські літературні твори перекладалися чеською мовою. Ян Гус удосконалив її орфографію і граматику.

Гуситський рух сприяв розвиткові літератури й усної народної творчості. Видатною пам'яткою того часу є "Поема про перемогу біля Домажліце" поета Варжінца з Бржезова, у якій прославляються подвиги гуситів. Саме тоді були створені численні гуситські хроніки, які розповідають про героїчну боротьбу чехів з чужоземними поневолювачами.

Надзвичайно популярними були гуситські пісні. В них народ славив Яна Гуса, Яна Жижку, подвиги таборитів, таврував загарбників і зрадників. Найвідоміші пісні - "Повставай, повставай, велике місто Прага", "Хто ж ви, Божі воїни?", "Пісня про правду" та ін.

Під впливом культури Ренесансу та гуситського руху в Чехії у XV ст. поширюється гуманізм. Друкарство сприяло зростанню кількості книг, виданих чеською мовою, які мали величезний попит серед різних верств людності.

Водночас політична нестабільність, повстання та війни в Чехії у XV - першій половині XVI ст. гальмували розвиток культури. Тому про здобутки в галузі архітектури, образотворчого мистецтва, музичної творчості тощо в цей період можна говорити з певним застереженням.

Література

  1. История южных и западных славян: В 2 т. Москва, 1998. Т. 1.
  2. Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1988.
  3. Лаптева Л. П. Гуситское движение в Чехии. XV век: Учебно-методическое пособие. Москва, 1990.
  4. Лаптева Л. П. Гуситское движение в освещении современников: Источники и материалы для практических занятий. Москва, 1992.
  5. Лаптева Л. П. История Чехии периода феодализма (XV век - 1648 г.): Учебное пособие. Москва, 1993.


08.09.2012

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!