Розвиток культури словацьких земель (X-XV ст.) Реферат
Офіційною мовою в Угорському королівстві, до якого входили словацькі землі, вважалася латина. Словаки використовували декілька мовних діалектів, відмінності між якими з часом зростали. Проте консолідуючим елементом виступала компактність розселення словаків, які відрізнялися від угорців і німців своєю мовою та культурою
Мовні або літературні словацькі пам'ятки середньовічної доби історичній науці невідомі. Провідним центром культури була Нітра, де існував шкільний навчальний заклад. Книги в словацьких землях видавалися тільки латиною. Лише послідовники гуситів у релігійних проповідях вживали чеську мову. В цілому події та ідеї революції в Чехії справили значний вплив на розвиток словацької культури й відбилися у піснях та народному епосі.
У XIV ст. в Угорському королівстві поступово поширювалася освіченість. У цей час в усіх регіонах функціонували школи, які закладалися й утримувалися містами або громадами. Вони готували не лише священнослужителів, а й світських освітян. Вищу освіту словаки здобували переважно в університетах Праги, Відня і Кракова. В другій половині XV ст. з ініціативи єпископа Я. Вітеза зі Стредни виник університет у Братиславі - "Академія Істрополітана", проте його діяльність невдовзі припинилася.
Значні здобутки в цей період були досягнуті в галузі архітектури. В XI-XII ст. були збудовані численні замки, князівські палаци й церкви, переважно в романському стилі. До наших днів збереглися храм Св. Марії поблизу Нітри, замок у Спиші тощо.
У XIV-XV ст. в Угорщині запанував готичний стиль. Для забудови міст здебільшого запрошувалися майстри з-за кордону, хоча працювало чимало й місцевих: Штефан з Кошице, Ян з Пряшева та ін. Відомими пам'ятками готики цього періоду є костели в Банській Штявниці, каплиця Св. Катерини у Братиславі, Спишський, Штранський і Тречинський замки. У другій половині XV ст. в стилі раннього Ренесансу будуються палаци та міські ратуші в містах Спиш, Нітра, Жиліна тощо.
У XIV ст. в словацьких землях розвиваються живопис і скульптура. Справжніми центрами мистецтва стали Спиш, Тренчин, Нітра, Кошице та інші міста, в яких працювали маляри, різьбярі по дереву й каменю та скульптори. Так, Павел з Левочі вважається представником пізньої готики, однак у його творах простежується тенденція до зображення живих істот, виразу на обличчях, ознак руху. Найвизначнішою роботою Павла є головний вівтар у костелі Св. Якуба в Левочі.
Діяльність короля Карла Роберта, який наділяв словацькими землями своїх родичів з Італії, сприяла розвиткові культурних зв'язків Словаччини з іншими країнами. З тих часів зберігся настінний живопис з алегоричними зображеннями коронації Карла в Спишському соборі (1317).
З кінця XIV ст. зріс вплив чеської живописної школи, зразком якої є настінний живопис у церкві Св. Якуба в Левочі та ілюстрації рукопису священика Михайла з Трнави. З початку XV ст. посилюється вплив французької та віденської шкіл живопису.
Оцінюючи розвиток культури в словацьких землях у X-XIV ст., варто зазначити, що він відбувався досить повільно. Це зумовлювалося відсутністю у словаків власного політичного центру, а також їхнім провінційним становищем в Угорському королівстві.
Література
- Великая Моравия, ее историческое и культурное значение. Москва, 1991.
- История Чехословакии: В 2 т. Москва, 1956. Т. 1.
- Краткая история Венгрии: с древнейших времен до наших дней. Москва, 1991.
- Краткая история Чехословакии: с древнейших времен до наших дней. Москва, 1988.
- Королюк В. Д. Славяне и восточнее Романцы в эпоху раннего Средневековья. Москва, 1985.
- Озолин А. Й. Из истории гуситского революционного движения. Саратов, 1962.
- Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья: В 2 т. Москва, 1987. Т. 1.
- Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3 т. Минск, 1987. Т. 1.
02.09.2012
