Osvita.ua Высшее образование Рефераты Всемирная история Франко-слов'янське протистояння. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Франко-слов'янське протистояння. Реферат

Становище полабських слов'ян, які вже були об'єднані у племінні союзи, багато в чому залежало від інтенсивності міжплемінних усобиць, а також стосунків із західними сусідами: германцями, саксами, донцями та ін.

Прагнення слов'ян забезпечити собі життєвий простір і нормальні умови для розвитку у цьому регіоні Центральної Європи вступали в суперечність з агресивними замірами імператора Карла Великого (768-814).

Упродовж усієї лінії кордону Франкської держави на сході - від Балтійського до Адріатичного морів вона межувала із західнослов'янськими племенами. З півночі до Рудних гір тягнулися землі полабських слов'ян, а далі на південь жили чехи, морави, словенці (хоружани) та хорвати.

З кожним із цих племінних союзів відносини у Франкської держави складалися по-різному. З одними - наприклад з бодричами, хорутанами та хорватами - укладалися союзи, з іншими велися війни. Франки неодноразово вторгалися на землі лютичів і лужицьких сербів, які відповідали нападникам тим самим. Так, лютичі знищували франкські фортеці на Нижній Лабі, а серби спустошували Південну Саксонію і Тюрингію. Інколи слов'яни об'єднувалися з даниями проти франків.

Імператор Карл приділяв велику увагу зміцненню своїх східних кордонів. На півночі Шлезвігу було закладено Данську марку, яка мала відокремити данців від слов'ян і захищати Саксонію з півночі. На південь, через Нордальбінгію (Гольштайн), проходив Саксонський рубіж, спрямований проти поморських слов'ян. Від Лаби до Дунаю простягався створений на початку IX ст. Сербський рубіж:. Він являв собою укріплену лінію з містами - опорними пунктами (Бордовик, Магдебург, Ерфурт, Форгайм, Регенсбург, Лорх), які водночас були місцями торгівлі франків зі слов'янами. Далі, на Середньому Дунаї, франки заснували Східну (Паннонську) марку, а завершувала лінію оборони Фріульська марка.

Бодричі, які постійно ворогували з саксами, були союзниками франків, тоді як лютичі допомагали саксам у їхній боротьбі з франками. Намагаючись нейтралізувати лютичів, імператор Карл організував похід проти них разом з бодричами, очолюваними князем Вільчаном, і сербами. Франко-слов'янське військо спустошило землі лютичів, а їхній князь Драговит змушений був визнати зверхність франкського імператора. Бодричі згодом виступили союзниками франків у війні проти саксів, у якій згодом загинув їхній князь Вільчан.

У 804 р. Карл не тільки посприяв приходові до влади нового князя бодричів Дражка, а й подарував своїм союзникам відвойовану в саксів Нордальбінгію. Проте незабаром союзники саксів - ланці - разом з лютичами розорили землі бодричів, від яких при цьому відпали племена глинян і смолян.

У відповідь Карл Великий заснував Франкську марку з фортецею на лівому березі Лаби (на протилежному березі річки були землі колишніх союзників бодричів - глинян і смолян). Спроба лютичів зруйнувати укріплення спричинила у 812 р. новий похід франків, який завершився остаточним підкоренням слов'ян. Ще раніше, у 805-807 рр., франки спустошили землі лужицьких сербів, гломачів і чехів. Переможені визнали свою залежність від Франкської держави й зобов'язалися сплачувати данину.

У 810 р. лютичі повстали проти франків. Разом із саксонцями - своїми союзниками - франки у 812 р. примусили повсталих слов'ян укласти мир. Проте у 816 р. лютичі знову підняли повстання проти загарбників. Імператор франків Людовік І Побожний (814-840) виступив у новий похід, скориставшись як приводом для втручання у справи бодричів змаганням правлячої верхівки за князівський трон.

Конфлікт тоді вдалося уладнати, а князем бодричів проголосили Чердага. Людовік І продовжував владно опікувати полабських слов'ян, здійснюючи в їхніх землях судочинство, відлучаючи або призначаючи князів.

Література

  1. Гильфердинг А. Ф. История балтийских славян // Собр. соч.: В 4 т. Санкт-Петербург, 1874. Т. 4.
  2. Грацианский Н. П. Борьба славян и народов Прибалтики с немецкой агрессией в средние века. Москва, 1943.
  3. Исследования по славяно-германским отношениям. Москва, 1971.
  4. История южных и западных славян: Курс лекций. Москва, 1979.
  5. Любавский М. История западных славян. Москва, 1918.
  6. Нидерле Л. Славянские древности. Москва, 1956.
  7. Повинский А. Балтийские славяне в борьбе с немцами в VIII-XII вв. Санкт-Петербург, 1877.
  8. Седов В. В. Славяне в раннє средневековье. Москва, 1995.
  9. Флоря Б. Н. Отношения государства и церкви у восточных и западных славян. Эпоха средневековья. Москва, 1992.
  10. Формирование раннефеодальных славянских народностей. Москва, 1981.
  11. Черниловский З. М. Возникновение раннефеодального государства у прибалтийских славян. Москва, 1959.


02.09.2012

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!