Osvita.ua Высшее образование Рефераты Всемирная история Створення арабо-мусульманської держави. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Створення арабо-мусульманської держави. Реферат

Аравійський півострів здавна був заселений арабами. Їх заняття визначались природними умовами - сухими степами, пустелями та напівпустелями. Для землеробства були придатні лише незначні частини цих земель, адже основним заняттям населення стало скотарство

Землеробство на поливних ґрунтах було розвинене у Йємені, де склалася система іригації. Але до VІ ст. тут існувала Хім'яритська держава із землеробством та ремеслами. У Південній Аравії видобували золото, збирали ладан та інші ароматичні смоли.

У сирійських та грецьких джерелах відзначалось декілька соціальних верств Йємена в VІ - VІІ ст.: знать, купці, вільні землероби, вільні ремісники, раби. Вільні землероби жили общинами, разом володіли каналами та іншими зрошувальними спорудами. Знать жила в містах (здебільшого), але володіла маєтками на землі, де працювали раби. Частково раби працювали і на зрошувальних спорудах та в ремеслах.

Водогонами та греблями відали знатні люди - кабіри, була й торгова знать.

Кочівники-скотарі складали більшу частину населення півострова. Їх називали бедуїнами. У них теж виділилась знать, що володіла більшими стадами і кращими пасовиськами.

Рабами були чужоземці, як правило, з Африки. Але раби не були головними фігурами в економічному житті.

В VІ ст. Візантія та Іран вели боротьбу за торгові шляхи через Аравію. Візантійські імператори використовували для цієї боротьби християнську державу Аксум. У державу хім'яритів проникає християнство, воно бореться з іудаїзмом, який теж був поширений у Йємені, і з старим язичництвом.

На заході Аравії була розташована Мекка - перегрузочний пункт на караванному шляху з Йємена в Сірію. Місцевість ця була засушливою, землеробство тут було неможливим. Населення займалось ремеслом і осілим скотарством. Більша частина населення Мекки належала до племені Курейш. Місто складалося з кварталів, заселених окремими курейшитськими родами. В результаті жвавої торгівлі в місті нагромадились великі багатства. Правив рід Омейядів.

У Мецці була розташована Кааба - храм у вигляді куба, в стіну якого був вставлений метеорит - "Чорний камінь". Він був місцем паломництва багатьох, в тому числі й кочівників. В Каабі були зображення божеств багатьох арабських племен. Територія Мекки і її околиць на час паломництва вважалась священною, заборонялись збройні сутички. Паломництва здійснювались взимку і з ними співпадала ярмарка.

Населення другого великого міста Аравії - Медини, що до виникнення ісламу називалось Ясриб, складалось з трьох племен, що сповідували іудейство, і з двох язичницьких племен. Медина була центром землеробського оазису.

Прагнення подолати розрізненість релігій і створити єдину державу виявлялось у проповіді поклоніння єдиному богу. Стали з'являтися проповідники одного бога.

У Мецці найбільш знаним був Мухаммед (570 - 632) з бідного роду Хашилістів племені Курейш.

Нова релігія - іслам або мусульманство - виникла близько 610 р. Однак у Мецці вона не відразу здобула популярність. Місцева знать боялась падіння культу Кааби. Послідовників Мухаммеда переслідували і вони змушені були переселитись в оазис Ясриб (Медину). Це переселення, "хиджра", відбулось у 622 р., що стало початком мусульманського літочислення. Арабські племена Медини були вороже настроєні по відношенню до верхівки мекканських курейшитів, у яких багато мединців були в боргу. Тому жителі Медини охоче підтримали проповідь єдиного бога. Були й інші причини поширення нової релігії - особа Мухаммеда, привабливість його впорядкованого вчення.

Так у ряду племен на чолі з Мухаммедом почалась збройна боротьба з Меккою. Напади на багаті каравани курейшитів були вигідні, крім того багаті лихварі й купці Мекки мали своїх боржників.

Боротьба тривала до 630 р., коли після довгих переговорів Мухаммед уклав угоду з верхівкою Мекки, за якою мекканці зобов'язувались визнати релігійну і політичну владу Мухаммеда і прийняти його вчення - іслам; для себе вони домоглись визнання Мекки релігійним центром, а Кааби - головним святилищем ісламу.

Іслам став релігією, що об'єднувала арабів, і політичною силою, з якою треба було рахуватися. Мекканська купецька верхівка вирішила використати цю силу в своїх інтересах.

Повне об'єднання Аравії і обернення її населення в іслам сталося вже після смерті Мухаммеда, в правління його найближчих наступників - перших двох халіфів.

Література

  1. Взаимосвязь социальных отношений и идеологии в средневековой Европе. – М., 1983.
  2. Всемирная история. – М., 1957.
  3. Господстующий класс феодальной Европы. – М., 1989.
  4. Гутнова Е. В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ – ХV ст.). – М., 1984.
  5. Европа в средние века: экономика, политика, культура / Сб. статей к 80-летию академика Сказкина С. Д. – М., 1972.


06.08.2012

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!