Osvita.ua Высшее образование Рефераты Психология Психологічна допомога молоді
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Психологічна допомога молоді

В суспільстві перехідного періоду, в умовах соціальної та економічної кризи надзвичайно загострюються не лише різноманітні соціально-економічні труднощі, а й численні психологічні проблеми людей, які потребують психологічної, а часом і психотерапевтичної допомоги

Досвід роботи автора в "Громадській приймальні" Київської соціальної служби для молоді показує, що хоча більшість психологічних проблем людей є типовими, все ж на них накладається відбиток часу, під дією соціальних умов вони змінюють свій характер, спричиняють нові, часом набагато тяжчі, ніж це спостерігалося в минулому, наслідки. Так, раніше не було таким поширеним явищем безробіття, відсутність засобів до існування через мізерність пенсії чи невиплату зарплати. З'являються і нові проблеми, нетипові для минулих десятиліть.

З позицій проблемного підходу в психологічному консультуванні тактика консультативної допомоги обирається залежно від характеру проблем людини, які, в свою чергу, визначаються індивідуальним складом особистості, історією її життя, стосунками зі значущими особами тощо [3; 4]. Не останню роль тут відіграє і суспільна ситуація, розуміння якої може дати додаткові засоби в роботі з людьми.

Серед звертань до громадської приймальні чи не найпоширенішими є запити, що пов'язані з проблемами взаємостосунків дітей і батьків. В більшості випадків - це скарги батьків на дітей: на їх незадовільну поведінку, на погане навчання в школі, на прогули уроків. Рідше - це скарги на якісь труднощі дитини, які вона відчуває в процесі соціальної адаптації. Ці труднощі часто зумовлені віковими особливостями дітей та підлітків і потребують корекції психічного розвитку [2]. Однак досить часто консультант має справу з комплексами проблем, зумовленими багатьма соціально-психологічними факторами.

Досить типовими в останні роки стали випадки крадіжок підлітками вдома. Найчастіше - це крадіжка грошей в іноземній валюті, які батьки, не довіряючи банкам, зберігають удома.

Приклад 1. Руслан (16 років), навчається у приватному ліцеї, на консультацію його привела мама. Не бажаючи виконувати досить високі вимоги до навчання, почав пропускати уроки. Щомісячну плату за навчання батьки дають Русланові на руки, але він замість того, щоб віддати її за призначенням, витрачає на власні потреби. Щоб уникнути скандалу, що загрожує виключенням Руслана з ліцею, він краде гроші вдома і приносить до навчального закладу. Сім'я на перший погляд благополучна, досить заможна. Руслан - друга дитина в сім'ї (є старша сестра). Батьки і раніше помічали негаразди в поведінці сина, але забили тривогу лише тоді, коли сталася надзвичайна подія. В бесідах з психологом Руслан справляє враження дуже привітного, контактного хлопчика. Охоче й багато розповідає про себе, про свої захоплення. Про скоєне щиро жалкує. Причина вчинку скоріше за все пов'язана з інфантилізмом підлітка, переважанням імпульсивності (польова поведінка). Суттєвою рисою є прагнення вийти з-під опіки батьків (тест ПДО показав дуже високу реакцію емансипації), яке в поєднанні з особистою незрілістю вилилося в такі неадекватні форми. Одним із засобів допомоги сім'ї була обрана тактика передачі підлітку відповідальності за себе [1].

Приклад 2. Коля (14 років) почав брати гроші, відкладені батьками для купівлі досить дорогої речі. Якщо в попередньому прикладі мова йшла про сотні доларів, то тут сума вкраденого сягала декількох тисяч. На ці гроші підліток купував своїм "друзям" коштовні подарунки (телевізори, відеомагнітофони, дорогі ювелірні вироби), тратив їх разом з ними в ресторані. Характерним є факт, що ніхто з батьків дітей, які приносили додому дорогі речі, не поцікавився, звідки вони взялися. Причини ситуації (як і в переважній більшості проблем з підлітками) коріняться в неблагополучному укладі сім'ї, в якій, незважаючи на хороше матеріальне становище, створилося психологічне відчуження між батьками і дітьми. В даному випадку ситуація ускладнилася застарілим конфліктом Колі зі старшим братом. Вчинок є своєрідною "помстою" брату (гроші призначалися саме йому).

В переважній більшості скарг батьків на своїх дітей-підлітків причини труднощів криються не лише в педагогічній занедбаності (хоча і це є досить суттєвим), а і в проблемах батьків та їх стосунків з дітьми, які можна кваліфікувати як ситуацію хронічного або прихованого конфлікту. Самі батьки часто це не усвідомлюють, вважаючи, що ці проблеми мають автономний характер.

Так, в одному випадку мама 15-річної дівчинки довго не могла повірити, що причиною нічних страхів її дочки є дефіцит психологічної теплоти від неї. Нічні страхи (типові для 8-ми років і зовсім не типові для 15-ти, тим більше що дівчинка не показує ознак особистісного чи інтелектуального інфантилізму) цілковито припинялися, коли тато дівчинки їхав у відрядження і Надя спала вночі поруч з мамою. Та дуже любить свою дочку, але її почуття не набуває форми емоційного спілкування, чого так бажає дівчинка, а обмежується досить прискіпливим контролем. В іншому випадку у 20-річної Лариси виникли навіть симптоми нервової анорексії, які проявлялися в ситуаціях контактів з матір'ю, яка зловживала методами маніпулятивної гіперопіки дочки. Наприклад, коли мати заходила в кімнату дівчини, у тієї спрацьовував блювотний рефлекс.

В багатьох випадках при подібних звертаннях важливим завданням є переконати клієнтів, що психологічної допомоги потребує вся сім'я, а не лише той, хто має явні психологічні труднощі. Після цього залежно від установок членів сім'ї, від їх готовності до співпраці та від характеру проблем обирається одна з п'яти моделей консультативної психологічної допомоги сім'ї: педагогічна, діагностична, соціальна, медична чи психотерапевтична [6].

Іншим дуже поширеним колом проблем відвідувачів громадської приймальні є особистісні труднощі, в основі яких найчастіше лежить комплекс неповноцінності, неприйняття себе людиною такою, якою вона є, невпевненість у собі. Це посилюється тим, що в сучасному суспільстві змінюється ієрархія традиційних цінностей. На перше місце виходять матеріальні цінності - багатство, гроші, кар'єра (здебільшого у процвітаючій фірмі) тощо. Після цього ідуть цінності, пов'язані із зовнішніми даними людини, в чому не останню роль відіграли іноземні фільми та засоби масової інформації. Для дівчат це, наприклад, зовнішність фотомоделі, модне та стильне вбрання. Для хлопців важливими факторами є фізична сила, володіння засобами двобою тощо.

Характерним є приклад 24-річного Аркадія, будівельника за фахом. За первинним запитом (труднощі спілкування, зокрема з особами протилежної статі) приховувався комплекс неповноцінності. Хоча він і не висловлював цього відкрито, але підсвідомо вважав, що в спілкуванні з дівчатами ті будуть зневажати його за те, що він працює не "в фірмі", що не має багато грошей тощо. На пропозицію написати список особистих позитивних якостей (не менше 50-ти) він з радістю продемонстрував 56 знайдених у себе достоїнств, серед яких такі цінні, як тонкий розум і почуття гумору. Останнє він охоче демонстрував під час консультації і стверджував, що часто користується гумором для виходу зі складних ситуацій у спілкуванні з іншими людьми.

З проблемами особистісних комплексів на консультацію звертаються і досить молоді юнаки і дівчата, причому роблять це самостійно, не афішуючи перед своїми сім'ями. 17-річна Таня прийшла напередодні свого випускного вечора в школі і розповіла, що з жахом думає про ще одну зустріч зі своїми однокласниками, до яких у неї сформувалося неабияке відчуження. Не менш складні стосунки Тані і в сім'ї. В центрі проблем дівчини лежить комплекс неповноцінності, пов'язаний з її зовнішністю, а розум, як вона вважає, зараз нікого не цікавить.

Вадим (17 років) прийшов на консультацію з конкретним, досить сформованим запитом: розібратися в собі й подолати комплекси, які він добре усвідомлює. Характерною рисою хлопця на початку консультування було досить похмуре, з елементами депресії, ставлення до навколишньої дійсності. В уявних образах і малюнках (за методом кататимного переживання образів) переважав сірий колір, що в теорії цього методу однозначно трактується як депресія. В основі проблем хлопця лежить неприйняття себе, своїх рис особистості, які Вадим вважає занадто "жіночими". Він має досить скромні фізичні дані - невисокого зросту, худорлявий, не завжди може відстояти себе в сутичках з більш сильними однолітками, які, користуючись своєю перевагою, часто знущались над хлопцем. Разом з тим Вадим має дуже хороші здібності, він переможець обласної олімпіади, нещодавно вступив до університету.

В роботі з юнаком автор скористався методикою реінтерпретації особистісних рис, що є модифікацією одного з методів позитивної психотерапії [5]. На аркуші паперу, розділеному на три колонки, було запропоновано написати списки позитивних і негативних (які людина в собі не любить) рис особистості. Потім у третій колонці напроти кожної негативної риси слід було вказати, що можна в ній знайти хорошого, чим виправдати, як використати на краще. Після такої процедури зменшується відсоток тих якостей, які людина вважає негативними, поліпшується прийняття себе такою, якою вона є. Результати цієї методики та нове оточення Вадима (в студентському середовищі у нього багато однодумців) дають хороший прогноз для розв'язання юнаком своїх проблем.

Досить поширеними у громадській приймальні є запити, пов'язані з проблемами кохання. З ними звертаються здебільшого молоді жінки та дівчата віком 20-25 років, хоча віковий діапазон звертань сягає 50 років. Типовою проблемою подібних візитів є погіршення стосунків з коханою людиною і спроба їх поліпшити.

Ірина (22 роки) покохала хлопця, коли навчалася в інституті. Зараз вона вже закінчила вуз, а він ще продовжує навчатись. Конфлікт відбувся за три місяці перед візитом до психолога. Причина його полягала в тому, що юнак дозволив одній із студенток переночувати в своїй кімнаті в гуртожитку, а Ірині це не сподобалось. Своє невдоволення вона висловила хлопцю, виникла взаємна образа і розрив стосунків. З розповіді дівчини було ясно, що вони обоє кохають одне одного, і для припинення стосунків немає принципових підстав. Причина ситуації зв'язана з комплексом особистісних проблем дівчини, яка, маючи завищені вимоги до свого нареченого, не зуміла подолати образи, простити його.

Випадок Юлії (21 рік) зовнішньо схожий на попередній, але тут причина розриву полягала скоріш за все в тому, що хлопець розлюбив дівчину і зійшовся з іншою. Цей факт Юля почала розуміти сама і, не зовсім вірячи в можливість повернення, прагнула довести, що той не правий, помститися йому за "зраду". Робота з дівчиною включала в себе дві лінії: 1) розширення її уявлень про свободу особистості, про те, які права і обов'язки має (і яких не має) кожна людина в стосунках з іншими; 2) подолання особистісного комплексу, пов'язаного з переконанням, що "кидають тому, що вважають поганою".

Зінаїда (27 років) має проблеми з чоловіком після його повернення з нетривалого ув'язнення (перед цим вони були знайомі декілька років). Аналіз історії стосунків показав, що проблеми мають особистісні корені: Зінаїда хоче і водночас боїться зближення зі своїм обранцем, не може прийняти зваженого рішення, їй не зовсім подобається чоловікова робота (напівлегальним, напівтіньовий бізнес). Психологічна допомога жінці полягала в підведенні її до здійснення особистісного вибору: або прийняти його і його діяльність безумовно, такими, якими вони є, не прагнучи в майбутньому змінити ситуацію; або зрозуміти, що він їй не підходить і ніколи не жалкувати про втрату. Це є нелегким завданням, але лише за цієї умови можна уникнути розвитку в майбутньому значних особистісних дисгармоній.

Короткий огляд деяких запитів відвідувачів громадської приймальні, звісно, не висвітлює всіх проблем молоді в сучасних соціальних умовах. Проте можна стверджувати про деякі позитивні тенденції. По-перше, простежується неухильне зростання попиту на психологічну допомогу, усвідомлення потреби розібратися в своєму внутрішньому світі. По-друге, психологічна грамотність людей, що звертаються за допомогою, стала помітно вищою за останні декілька років, що поліпшує консультативну роботу і робить її більш ефективною. Це не стосується, на жаль, усіх людей. Відвідувачі консультації - лише невелика частина населення, яка усвідомила в собі наявність певних психологічних проблем. Робота нашої організації полягає в тому, щоб піднести рівень психологічної культури в суспільстві в цілому. На моє переконання - це одна з важливих умов подолання соціально-економічної кризи.

Література

1. Байярд Р. Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток: Практическое руководство для отчаявшихся родителей / Пер. с англ. - М., 1991. - 224 с.

2. Бурменская Г.В., Карабанова О. А., Лидерс А. Г. Возрастно-психологическое консультирование: Проблемы психического развития детей. - М., 1990. - 136 с.

3. Васьковская С. В., Горностай П. П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. - К., 1996. - 192 с.

4. Горностай П. П., Васьковская С. В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. - К., 1995. - 128 с.

5. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: семья как психотерапевт / Пер. с англ., нем. - М., 1993. - 332 с.

6. Семья в психологической консультации: Опыт и проблемы психологического консультирования / Под ред. А.А.Бодалева, В.В.Столина. - М., 1989. - 208 с.


27.09.2010

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!