Osvita.ua Высшее образование Рефераты Психология Психологічні погляди Роджерса Карла Ренсона. Реферат

Психологічні погляди Роджерса Карла Ренсона. Реферат

Найпопулярніша праця Роджерса - "Становлення особистості". Незважаючи на негативне ставлення колег, книга здобула широку популярність і забезпечила автору чималі гонорари. Тут його ідеї остаточно оформлюються

Карл Ренсон Роджерс народився у 1902 р. в Оук-парку (передмістя Чикаго), штат Іллінойс.

У юнацтві Роджерс виявив цікавість до природи і посів наукову позицію в заняттях сільським господарством, роблячи докладні записи своїх спостережень за рослинами і тваринами.

У 1919 р. він вступив до Вісконсинського університету, сімейної alma mater, і як предмет вивчення вибрав наукове землеробство. Однак на другому курсі він активно зайнявся релігійною діяльністю і відвідував студентську релігійну конференцію. Потім він вирішив готуватися до пасторської діяльності. 1922 р. з-посеред десяти американських студентів коледжу його обрали для поїздки на конференцію Всесвітньої студентської федерації в Пекіні.

Однак його погляди в результаті поїздки на Схід зазнали змін. Усе більше його увагу привертала психологія. Він почав розуміти, що його головної мети - допомагати людям, які потребують духовної підтримки, - можна досягти й поза церквою. Він також переконався, що робота психолога - цілком пристойне заняття, що може забезпечити гідне існування.

Роджерс захотів заочно пройти курс психології у Вісконсинському університеті. Цей курс ґрунтувався переважно на роботах Вільяма Джемса, які Роджерс, за його словами, вважав нуднуватими. Однак це не послабило його інтересу до психології і він закінчив своє навчання в Педагогічному коледжі Колумбійського університету.

Після закінчення університету Роджерс влаштувався на роботу клінічного психолога в Центр допомоги дітям у м. Рочестері (штат Нью-Йорк). Тут він працював 12 років. Його практична діяльність була імпровізаційною. Роджерс не входив до жодної психологічної школи.

Від традиційного підходу, прийнятого в офіційній психотерапії, він перейшов до іншого, який згодом назвав терапією, центрованою на клієнті.

Якщо інші психотерапевти працювали з хворими, з пацієнтами, то Роджерс навмисно ввів термін "клієнта" у свої психологічні роботи. Причому це було не просто грою слів: зі зміною термінів був пов'язаний глобальний перегляд усієї структури психотерапії, адже пацієнт - це хвора людина, яка потребує професійної допомоги лікаря-психіатра, а клієнта, хоча йому необхідно вирішити свої проблеми, розглядають як людину, яка потребує допомоги, яка мала б сама позбутися своїх проблем, але хоче звернутися по допомогу до психолога.

     

Завданням психолога Карл вважав допомогу людині у вирішенні її проблеми з мінімальною кількістю інструкцій з боку лікаря. Тобто терапія, на думку Роджерса, - це "вивільнення вже наявної здатності в конкретному індивідуумі, а не кваліфікована маніпуляція більш-менш пасивною особистістю". На його думку, будь-яка людина може усвідомити ті фактори, що заважають їй жити, і подолати їх, змінивши себе і своє життя.

Карл Роджерс вважав найголовнішим у структурі особистості "Я"-концепцію, що утворюється в процесі контакту суб'єкта з навколишнім середовищем (насамперед соціальним). Отже, розроблена ним система психотерапії мала усунути дисонанс між реальним досвідом і "Я"-концепцією та сприяти досягненню їхньої відповідності один одному. Він припускав, що довірча бесіда, емпатія, щирий вияв дружнього ставлення до клієнта зменшують, а згодом і цілком знищують ті захисні механізми, що відгороджують особистість від реальності.

За допомогою цього в клієнта формується "внутрішній локус оцінки", який сприяє осмисленню і зміні ним самим своєї "Я"-концепції відповідно до реального життєвого досвіду.

У 1939 p., працюючи в Рочестері, К. Роджерс написав книгу "Клінічна робота з важкою дитиною". її появу зустріли досить схвально, і авторові запропонували посаду професора в університеті Огайо. Згодом він випустив книгу "Консультування і психотерапія", у якій докладно розглянув проблеми психотерапії.

У 1945 р. Роджерс заснував на базі Чиказького університету власний консультативний центр. Працюючи в ньому, К. Роджерс мав змогу спілкуватися з багатьма людьми, які зверталися до нього по допомогу з приводу своїх проблем. На посаді директора центру Роджерс працював до 1957 р.

У 1951 р. він опублікував книгу "Терапія, сфокусована на пацієнті", у якій визначив свої принципи. Його книгу розкритикували інші терапевти, які побачили в ній загрозу для офіційних методів психотерапії.

Роджерс вважав, що проблема, з якою людина приходить на першу бесіду, неминуче трансформується, і згодом вона вже буде іншою проблемою, а до десятого відвідування психотерапевта перетвориться на низку проблем. А насправді за розмаїттям усіх особистих проблем стоїть одне глобальне запитання: "Хто я насправді? Як я зможу вступити в контакт зі своїм сучасним "Я"? Як я можу стати самим собою?"

За Роджерсом, "мета, якої найбільше хоче досягти людина, полягає в тому, щоб стати самою собою". Він вважав, що його завдання полягає у формуванні таких взаємин з клієнтом, у яких він почуватиметься спокійно й безпечно. Поступово з'ясовується, що людина використовує свою волю для того, щоб стати самою собою. Вона відкидає маски та ролі, з якими жила усе життя, ламає звичні стереотипи, прагне знайти щось важливіше, таке, що правдиво характеризувало б її сутність. Людина дізнається, наскільки нереальними виявляються її поведінка і пережиті почуття, що все це - не від щирих реакцій її організму, а є станом, за яким людина ховалася.

Найпопулярніша праця Роджерса - "Становлення особистості". Незважаючи на негативне ставлення колег, книга здобула широку популярність і забезпечила автору чималі гонорари. Тут його ідеї остаточно оформлюються.

З 1963 р. діяльність Роджерса була пов'язана з Центром вивчення особистості. Карл Роджерс помер у 1987 р.

Література

  1. Орбан-Лембрик, Лідія Ернестівна, Соціальна психологія: У 2-х кн.:Підруч. для студ. вузів. Кн. 1. Соціальна психологія особистості і спілкування. - К.: Либідь, 2004. - 576с. - 18.00.
  2. Психологія. - К.: Либідь, 2001. - 560с.
  3. Психологія. - К.: Либідь, 1999. - 558с.
  4. Політична психологія. - К.: ЦУЛ, 2003. - 216с.
  5. Загальна психологія. - К.: Либідь, 2005. - 464с.
  6. Гуманістична психологія. - К.: Університетське вид-во "Пульсари", 2001. - 252 с.
  7. Бондарчук Олена Іванівна Психологія сім'ї. - К.: МАУП, 2001. - 96с.
  8. Морозов С. М., Бондар В. В. Клінічна психологія. - К.: ІПО КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2001. - 116с.
  9. Пащенко, Світлана Юріївна Загальна психологія. - Запоріжжя, 2004. - 32с. - 1.50.
  10. Петро Андрійович Загальна психологія. - К.: Вища школа, 2004.


05.02.2012

Загрузка...

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!