Osvita.ua Высшее образование Рефераты Психология Побудова психологічного портрету. Реферат
Загрузка...

Побудова психологічного портрету. Реферат

У рефераті розглянуто поняття та побудову "психологічного портрету" невідомої особи за ознаками усного мовлення

У криміналістиці і оперативно-розшуковій діяльності під психологічним портретом традиційно розуміється система відомостей про психологічні та інші (соціальні, демографічні, правові) ознаки особи, важливі з погляду її виявлення та ідентифікації [1,77].

Чинне кримінально-процесуальне законодавство, існуючі нормативні документи безпосередньо не регламентують діяльність по складанню психологічних портретів і їх використання в правоохоронній діяльності. Проте юридична практика все більше і частіше стала користуватися цією дією у важких випадках розкриття і розслідування злочинів.

Психологічний портрет і його використання не є доказами у справі, але можуть успішно застосовуватися при пошуку доказів, а також здійсненні оперативних і слідчих дій по викриванню винних. В умовах відсутності достатньої інформації з його допомогою можна уточнити, звузити коло підозрюваних, висунути і здійснити перевірку версій, які виникають тільки при його використанні [5, с. 342].

У кожному конкретному випадку психологічний портрет є результатом комплексного міждисциплінарного аналізу відображеної в матеріалах справи кримінальної події.

Спрямованість аналізу даних, які отримані у ході огляду місця події, які містяться у свідченнях свідків, різних експертних висновках, одна - отримати відомості про особу злочинця, інформацію, що дозволяє створити імовірнісний портрет злочинця з характерними рисами його психічного та зовнішнього конституційного вигляду, професійною орієнтацією, стилем життя, захопленнями тощо.

Зараз в літературі найчастіше розглядається питання складання психологічного портрета за слідами на місці злочину, але, як було зазначено вище, інформацію про особу можна отримати і з інших джерел, одним з яких є її усне мовлення.

Індивідуальність мови мовця обумовлюється як анатомічно-фізіологічною будовою мовотворних органів, так свідомою і підсвідомою діяльністю вищої нервової системи, яка відображає інтелектуальний та навиковий рівень мовного розвитку диктора [4].

Тому за акустичними, стилістичними, лексичними ознаками, граматичною будовою і іншими особливостями усної мови в процесі її сприйняття навіть безпосередньо не спостережуваного мовця можна розпізнати його національну, статеву, професійну приналежність і ряд інших ознак, важливих для діагностичних, а також ідентифікаційних цілей.

     

Корисними з цієї точки зору можуть бути визначені науковцями закономірні зв'язки властивостей особи з особливостями голосу, форми, будови і змісту усного мовлення [3, 314].

Переходячи до ознак усної мови, які можуть бути використані для виявлення окремих категоріальних ознак особи для складання психологічного портрета, відзначимо, що така ситуація, раніше мало-типова для криміналістичної практики, останніми роками стала набагато актуальнішою у зв'язку з більшою поширеністю технічних засобів - від телефону до магнітофона.

За усним мовленням можна зробити висновки щодо ряду якостей людини. На думку спеціалістів виділяються наступні правила:

  • за змістом висловів судити про погляди особи, її переконання, цілі, плани, мотиви, потреби, ціннісні орієнтації, інтереси і др.;
  • по словарному запасу, побудові мови, викладу думок, відповідям на питання судити про її освіту, культуру, професійну приналежність, розумовий розвиток, винахідливість, особливості правової психології і т. п.;
  • по вимові оцінювати її національну і регіональну приналежність, можливе місце народження і тривалого проживання, освіту;
  • по темпу мови, інтонації, жестикуляції і експресивності мови оцінювати її тип темпераменту, емоційну врівноваженість, уміння володіти собою, силу волі, зарозумілість, культурність, систему ціннісних пріоритетів. Так, людина з холеричним темпераментом швидка, темп мови у нього стійко високий, міміка виразна, характерна в поведінці поривчаста, нетерплячість, нестриманість. [5, 314]

Інформація про властивості мовця, яка міститься в ознаках його усного мовлення, дозволяє зробити висновки про фізичний, психологічний та соціальний вигляд особи.

Висновок про статеву приналежність можна зробити на підставі, наприклад, аналізу діапазону голосу за висотою основного тону і за тембром.

Вікові особливості людини пов'язані не тільки з висотою і інтенсивністю голосу, але і його об'ємом і тембром. Для визначення віку важливе значення може мати і аналіз пауз в мові. Про молодий вік людини може свідчити зайва категоричність думок і висновків з найрізноманітніших питань. Літні ж люди частіше проявляють обережність в думках і мають схильність давати поради або повчати інших.

Висновки про освіту і ступінь культури людини робляться на основі існуючих варіантів вимови, використання певного словарного запасу, повноти і деталізації вираження думок, мовних прийомів, наявності в усному мовленні характерних лексичних ознак.

Як правило, особи, що володіють багатим словарним запасом, виражають свої думки переконливими і найбільш точними стосовно конкретної ситуації словами, а особи, лексика яких бідна, використовують обмежений набір і часте повторення одних і тих же слів, до того ж їх думки недостатньо послідовні і примітивні, а мова невиразна. Важливо і те, що особа в своїй промові проявляє особливості того діалекту, який характерний для місцевості, де вона народилась або довгий час проживала.

При визначенні соціальної приналежності (професії і т. д.) основного значення набувають лексичні ознаки, особливості фразеологізмів і зміст усного мовлення, які характеризують ту або іншу соціальну групу людей. Словарний запас людини, якою б сферою діяльності вона не займалася, постійно збільшується, видозмінюється. Проте, досить тривалий час вона використовує характерні слова і вирази, своєрідну термінологію, які обумовлюють лексичний склад, особливості фразеологізмів мови людей однієї професії або одного роду занять [2, с. 336].

Результатом побудови "психологічного" портрета є імовірнісний опис криміналістичне значущих характеристик невідомої особи, що скоїла злочин. В європейських країнах та США напрацьовано відповідну методологічну та технічну базу, існує значний досвід практичного використання методики складання "психологічного" портрету невідомого злочинця. Зокрема, вказана методика активно використовується спецслужбами в боротьбі з тероризмом.

В Україні зазначена методика повинна застосовуватись при розслідуванні злочинів у сфері комп'ютерних технологій, розшуку авторів анонімних неправдивих повідомлень про злочини, статевих злочинів та інших, в яких необхідно встановити особу злочинця за відсутності свідків та інших прямих доказів.

З метою розробки методики складання "психологічного" портрету вважається за доцільне використати досвід зарубіжних країн, які мають великий практичний досвід та суттєві напрацювання в питаннях побудови психологічного портрету невідомого злочинця.

Література

  1. Боков С. Н. О психолого-криминалистическом портрете преступника  \\ Воронежские криминалистические чтения: Сб. науч. трудов. Вып. 4 \ Под ред. О. Я. Баева. - Воронеж: Изд-во Воронеж. Гос. ун-та, 2003. - 328с., с. 75-92
  2. Криминалистика: Учебник / Издано в рамках программы "Обновление гуманитарного образования России" фонда Д. Сороса. - М., 1999. - 821 с.
  3. Образцов В. А., Богомолова С. Н. Криминалистическая психология. -  М.: Изд-во "Юнити - Дана", 2002. - 448 с.
  4. Попов Ю. П. Криминалистическая экспертиза материалов и средств видеозвукозаписи. Киевский НИИ судебных экспертиз. http://expert. net. ua/kniise/articles/popov0202. htm
  5. Столяренко А. М. Прикладная юридическая психология. - М.: Изд-во "Юнити - Дана", 2001. - 639с/.


27.01.2012

Загрузка...

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!