Osvita.ua Высшее образование Рефераты Психология Методи формування творчого мислення у школярів за досвідом С.Н.Лисенкової
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Методи формування творчого мислення у школярів за досвідом С.Н.Лисенкової

Сучасний педагогічний підхід. Методи С.Н.Лисенкової: використання опорних схем, коментоване управління, випереджаюче навчання

Традиційна педагогічна система (стояла) на двох китах - відбір, відсів. Але подібний підхід не міг задовольнити потреби сучасного суспільства. На фоні прагнення суспільства до все більшої демократизації подібні питання постали і перед школою. Саме в цей час педагоги звернулися до досвіду педагогів-новаторів, які запропонували якісно нові підходи у вихованні і навчанні підростаючого покоління.

Перш за все вони якісно змінили підхід до стосунків “вчитель-учень”.

“Який би слабкий клас ми не взяли, ми десятиліттями не ставили дітям паганих оцінок, не скаржилися батькам на учнів, не робили зауважень на уроках - виявляється, так вчити можна, більше того, так вчити набагато легше. Спроби примушувати дітей без сили і можливості примушувати стомлюють педагога.”

Нове педагогічне мислення базується на ідеї гуманізації. А ідеї розвитку особистості дитини - це основний момент ідеології нової школи.

У моїй рідній школі, Першій міській гімназії міста Черкаси, широко застосовувалися методи, запропоновані С.Н.Лисенковою. У чому ж полягало новаторство цієї московської вчительки початкових класів? В основі її методики лежала теоретична думка відомого психолога Л.С.Виготського, піддана віртуозній обробці і втілена у методі випереджаючого навчання.

З першого дня діти привчалися мислити, обґрунтовувати свої вчинки. Все навчання базується на великій довірі до учня. Перпективно-випереджаюче навчання здійснювалося з використанням опорних схем при наявності прокоментованого керування навчальним процесом. Лисенкова помітила, що різні учні із різною швидкістю засвоюють учбовий матеріал. Але всі вони вільно володіють матеріалом першої теми, коли в класі починають вивчати третю, четверту, п‘яту тему. Отже відпадала необхідність топтатися на місці, підганяючи усіх учнів під один рівень. Звичайно при такому підході не могло бути й мови про пагані відмітки. Дитина не повинна була почувати себе гіршою, вона просто інша і по-іншому засвоює матеріал. А з часом учень починав розбиратися в тій чи іншій темі так само добре як і його однолітки. Це було “виховання успіхом”.

Нажаль, моя школа не була настільки прогресивною, щоб застосувати цей метод московської вчительки, але в ній широко застосовувались методи, запропоновані С.Н.Лисенковою. Зокрема використання опорних схем. Опорні схеми, або опори - це висновки, які виникають на очах у учня в момент пояснення і оформляються у вигляді таблиці, карточок набірного полотна, креслення, малюнка. Головне у роботі з ними - це постійне їх використовувати, а не звертатись до них час від часу.

На уроках математики також широко застосовується абияк, за допомогою якого формуються знання про число, його склад, та взагалі перші математичні уявлення. Використання абака нагадує гру, а саме цей вид діяльності так добре знають і так люблять діти молодшого шкільного віку, що значно полегшує процес навчання. До опор також можна віднести модель лінійки, закріпленої на верхній планці дошки, яка застосовується в процесі вивчення відрізків та їх властивостей. На уроках математики, де використовуються опорні схеми, рішення задач проходить цікаво, чітко, різноманітно, оперативно. Опори можна використовувати не лише на уроках математики, а й на уроках мови, перетворюючи нудні правила у цікаві, привабливі схеми.

Схема стає алгоритмом роздумів і доведення, а вся увага спрямована не на запам‘ятовування чи відтворення завченого, а на суть, роздуми, усвідомлення причинно-наслідкової залежності і зв‘язків. Наступний метод, яким послуговувалася С.Н.Лисенкова, це коментоване навчання. На її уроках матеріал пояснювала не лише вона сама, але й учні. Висловлення думок вголос сприяє розвитку мовлення, думок, почуття відповідальності перед друзями, собою, самоаналізу, самооцінки і саморегуляції навчально-пізнавальної діяльності. Поступово коментоване управління переходить в доказове коментування.

Школярі не просто механічно застосовують правила, а роздумують над тим що вони говорять і що пишуть. Складні теми в шкільних програмах розбиваються на декілька розділів, причому один розділ може бути значно легшим, ніж інший. А часу на них відводиться приблизно однаково. С.Н.Лисенкова почала практикувати перспективну підготовку. Вивчаючи на уроці тему “Наголос” учні отримували початкові знання з теми “Ненаголошені голосні”. А потім на кожному наступному уроці велося закріплення попередньої теми і поступово розширювалися знання учнів з наступної.

Таким чином збільшувався загальний обсяг годин, відведений на окрему тему, що сприяло кращому засвоєнню навчального матеріалу і зменшувало час його розходження. Також час від часу приводились уроки за принципом “Запитуй-відповідаємо”, де запитання ставив не вчитель, а учень. Коментоване управління, робота зі схемами-опорами допомагають дітям усвідомлювати, обдумувати все, що відбувається на уроці, пояснювати, обґрунтовувати, доводити свої дії.

Учні, які навчаються за такими методиками, не заучують бездумно матеріал, а усвідомлено сприймають його, в змозі самостійно скласти правило за схемою-опорою. Це економить багато часу і сприяє розвитку все більшого зацікавлення учня навчальним процесом. Під час коментованого управління школярі вчаться працювати за схемою “мислю-говорю-записую”, що сприяє розвитку мислення, а також розвиває мовленнєві навики. Не секрет, що мовлення є проблемою багатьох людей, а початки цієї проблеми були закладені ще в початковій школі. Таким чином, методи, які застосовувала С.Н.Лисенкова, сприяють формуванню у школярів творчого мислення з перших класів, а також всестороньому розвитку дітей.

Література

1. Лисенкова С.Н. Методы опережающего обучения. М.,1985.

2. Педагогика наших дней. Краснодар,1989. Составитель В.П.Берханова.

3. Педагогический поиск. М.,1988.

4. Творческие поиски учителей Москвы. Опорные схемы и повышение эффективности обучения. М.,1972.


02.10.2010

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!