Osvita.ua Высшее образование Рефераты Психология Причини розірвання шлюбу
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Причини розірвання шлюбу

Міжособистісні стосунки чоловіка і жінки становлять психологічний зміст шлюбу, і саме вони породжують проблему сумісності

«Не зійшлись характерами...» Таке пояснення причини розірвання шлюбу стало настільки поширеним, звичним, що ми не завжди замислюємося над ним. А замислитися варто, хоча б тому, що серед мотивів розлучень цей посідає одне з провідних місць. До того ж і після розлучення нерідко він стає перешкодою або причиною побоювань наступних спроб влаштувати сімейне життя.

Що ж лежить в основі виникнення сімейної проблеми? Причин чимало. І соціальних, і економічних. Кожне подружжя насамперед поєднує дві особистості. Саме міжособистісні стосунки чоловіка і жінки становлять психологічний зміст шлюбу, породжують проблему сумісності. Вона відома людству з давніх-давен. «Підходять чи не підходять він і вона один одному і чому?» — питання, що часто постає і в буденному житті, і в літературі, фольклорі, особливо у народних шлюбних піснях.

Ідеал сумісності у шлюбі чудово сформулював видатний німецький філософ І. Кант. Він вважав, що шлюбна пара має утворити немов би єдину моральну особистість. Та в реальних подружніх стосунках досягти такої єдності вкрай непросто. Спробуємо усвідомити — що ж таке сумісність чи вона дається природою, чи формується і як, що потрібно для досягнення подружньої сумісності — щасливий випадок чи свідомі зусилля? Якщо ж зусилля, то які саме?

Ці питання надзвичайно складні й остаточних висновків чи рецептів наука тут дати не може.

Міжнаціональний шлюб стає типовим сучасним шлюбом. Вже самим фактом такого шлюбу наречені виявляють відсутність національних упереджень, повагу до інших націй.

Нерідко у національно-змішаних сім'ях стикаються різні, подекуди протилежні, уявлення про чоловіка і жінку, про сім'ю. Адже здебільшого саме у сім'ї зберігаються національні традиції, культурно-історичні звичаї та ритуали. Тому можна стверджувати, що сімейна свідомість людини відзначається найбільшою консервативністю, схильністю до традиційності.

Але залишки патріархальних, традиційних сімейних уявлень ще досить стійкі. Чималою мірою стосується це розподілу ролей у сім'ї. Так, для деяких чоловіків просто нестерпною стає думка, що його чоловічу владу дружина може поставити під сумнів.

Нерідко побутові суперечки виникають з докорів чоловіка дружині (особливо городянці) : погано готуєш, лінива, тобі аби розважатися чи телевізор дивитися, не господарка тощо. Тобто чоловік вважає, що дружина систематично недовиконує свою «законну» хатню роботу, а з точки зору жінки чоловік вимагає чогось нереального. А річ у тому, що чоловік вимагає не стільки виконання якоїсь конкретної роботи, а просто хоче бачити свою дружину в господарських клопотах з раннього ранку до вечора.

Коли деяким невдалим шлюбам ставиться діагноз: «Не зійшлися характерами», то мається на увазі саме психологічна несумісність подружжя. Але цей вираз не досить точний. Адже крім характеру й інші структури людської психіки відіграють значну роль у спілкуванні, а особливо у спільному житті чоловіка і жінки. Отже, у разі психологічної несумісності двоє "не сходяться" не тільки характерами, а й інтелектами, почуттями, уподобаннями, потребами, установками та чимало іншим. В реальному житті міра сумісності людських психічних властивостей істотно відрізняється. Так, наприклад, чоловік може мати зі своєю дружиною спільні інтереси, але різні уявлення про сімейні обов'язки, схожі життєві принципи, але протилежні темпераменти, однаково ставитися до виховання дітей, але мати інший тип емоційного реагування. Тобто сім'я виявляє різні психологічні «зони», в яких відносини подружжя коливаються від «повної сумісності» до «несумісності».

Складність досягнення психологічної сумісності передусім у тому, що внутрішнє життя кожної людини являє собою справжній світ зі своїми власними законами. Як же відбувається у подружньому житті взаємодія таких світів?

Подружжя, що живе в постійних суперечках, повинно усвідомити: хронічні зіткнення — показник досить серйозної несумісності, яка загрожує дальшим розладом стосунків. Якщо сім'я не подолає цю стадію, вона мало-помалу переходить до стійкої незлагоди, яка стає визначальною рисою психологічного клімату. Усе починається зі сварок. Енергія доброзичливості вже розсіялася, набирає енергії ворожість. Подружні зіткнення стають дедалі більше непримиренними, стосунки загострюються, зростає подружня відчуженість. У сварках вже не шукають істину, а зриваються на звинувачення, образливі епітети, уїдливо підмічають і висміюють помилки та вади один одного.

Дійсна причина конфліктів відходить на задній план, а стосунки поступово набирають форми психологічної боротьби, де суперники вже не завжди церемоняться один з одним.

Важче стає миритися. На очах сім'я як спільність перестає існувати, та порятунок ще можливий. Подружжю потрібні буквально відчайдушні зусилля, щоб урятувати залишки поваги і взаєморозуміння. Коли ж це не вдається, сім'я скочується до сумнозвісної стадії скандалів.

Важливо підкреслити — подружжю, яке дійшло до стадії психологічної війни, жити разом не тільки немає сенсу, а й небезпечно. Краще у таких випадках розлучатися і спробувати відновити власну здатність до доброти, теплих почуттів. Вони можуть стати у нагоді, а точніше просто необхідні в подальшому житті кожного.


29.09.2010


Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.
Комментарии
Аватар
Введите ваше имя: Заполните, или авторизуйтесь
Введите код:
Осталось 1000 символов. «Правила» комментирования
Нет комментариев